Справа №333/9866/24
Провадження №2/333/1054/25
рішення
Іменем України
26 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/9866/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
14 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення нею 23 років, за умови що вона буде продовжувати навчання, посилаючись на те, що відповідач є її батьком. На даний час вона не працює, є студенткою 3 курсу денної форми навчання, за спеціальністю «Початкова освіта», педагогічного фахового коледжу комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія», стипендію не отримує, проживає разом з матір'ю і знаходиться на її утриманні, у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку добровільно надавати відповідач відмовляється, тому вона вимушена звернутися до суду.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2024 року відкрито провадження по справі, призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.
Позивачка і її представник у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, у позовній заяві просили розглядати справу за їхньої відсутності. Представник позивачки надав суду заяву, в якій просив суд врахувати при прийнятті рішення по цій справі рішення суду по справі №333/8115/23.
У судові засідання відповідач, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, не з'являється, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, проти стягнення з нього аліментів не заперечував, але просив врахувати рішення суду по справі №333/8115/23.
Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 14.11.2006 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, відповідач є батьком позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
На підставі довідки вих.№437 від 25.10.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 є студенткою 3 курсу денної форми навчання, за спеціальністю «Початкова освіта», педагогічного фахового коледжу комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» (а.с.6).
ОСОБА_1 проживає разом з матір'ю - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2023 року (справа №333/8115/23) позов ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання як повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з 20.09.2023 року, і до закінчення навчання ОСОБА_4 , але не більш, як до досягнення ним двадцяти трьох років.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 Сімейного кодексу України).
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з тим потребують матеріальної допомоги до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
На підставі ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На підставі ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з принципу розумності та справедливості, приймаючи до уваги, що відповідач має обов'язок щодо утримання іншої дитини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення останньою 23 років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Такий розмір аліментів є належним захистом прав повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і не ставить платника аліментів у скрутне для нього становище. Належних доказів того, що відповідач не в змозі сплачувати на дитину аліменти у зазначеному розмірі, в матеріалах справи немає.
Відповідно до ст.201 Сімейного кодексу України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом через засоби поштового зв'язку 14.11.2024 року, тому аліменти з відповідача на користь позивачки, яка продовжує навчання, мають бути стягнуті з 14.11.2024 року.
Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази і вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 182, 191, 198, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з 14.11.2024 року, і до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не більш, як до досягнення нею двадцяти трьох років.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 26 лютого 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков