Провадження № 22-ц/803/3198/25 Справа № 216/67/22 Суддя у 1-й інстанції - ОНОПЧЕНКО Ю.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
25 лютого 2025 року м.Кривий Ріг
справа № 216/67/22
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М.,Зубакової В.П.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року, яке ухвалено суддею Онопченко Ю.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства суму заборгованості за Кредитним договором № 2009109104 від 30 липня 2014 року, що становить 39 781,09 грн, з яких: 18 538,68 грн - сума строкової заборгованості за кредитом за даними балансу, 297,68 грн - сума строкових нарахованих відсотків, 9268,27 грн - сума простроченого тіла кредиту за даними балансу, 11 676,46 грн - сума нарахованих прострочених процентів по кредиту за даними балансу, 27 806,95 грн - загальну сума заборгованості за основною заборгованістю за кредитом (тіло) згідно умов договору, 11 974,14 грн - загальна сума заборгованості за основною заборгованістю нарахованими доходами (%) згідно умов договору. Також просило стягнути з відповідача сплачені судові витрати, судовий збір у розмірі 2 270 грн та витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодилось ТОВ «ФК «Прайм Альянс» та подало апеляційну скаргу з посиланням на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуальнго права, місцевим судом не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Скарга мотивована тим, що зобов'язання з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачем не виконано ні первісному кредитору, ні новому, тому утворилась заборгованість у розмірі 39 781,09 грн. Позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти з процентами до 30 липня 20219 року включно. За кредитним договором строк виконання сплив 18.12.2019 року, перебіг позовної давності починається з 18 березня 2019 року.
Також наголошує на тому, що необхідність дотримання карантинних обмежень задля запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби створили ТОВ «ФК «Прайм Альянс» перешкоди своєчасного звернення до суду із позовом, оскільки працівники компанії змушені були працювати дистанційно.
Від представника відповідача, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначив, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду, заправадження карантину не є поважною причиною пропуску такого строку.
ОСОБА_1 просив рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року залишити без змін.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».
Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки в даній справі ціна позову становить 39 781,09 грн. тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (3028х30=90 840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 липня 2014 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2009109104. Умовами договору та графіком платежів визначено суму кредиту 29 294,23 грн, строк кредитування - 60 місяців, процентну ставку - 0,01 % річних, плату по кредиту (комісія) - 2,1 % від суми кредиту щомісячно. Договір та графік платежів містить підпис відповідача (а.с.6-7).
30 липня 2014 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» видав заяву на отримання готівки № 2 від 30 липня 2014 року на суму 27 571,04 грн, отримувач: ОСОБА_1 . Заява містить підпис відповідача (а.с.8).
13 червня 2016 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 13/06/16 від 13 червня 2016 року, за яким останній набув право нового кредитора до відповідача за кредитним договором № 2009109104 від 30 липня 2014 року (а.с.9-12).
Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 13/06/16, загальна сума заборгованості відповідача за вищевказаним кредитним договором складає 39 781,09 грн, з яких: 18 538,68 грн - сума строкової заборгованості за кредитом, 297,68 грн - сума строкових нарахованих відсотків, 9268,27 грн - сума простроченого тіла кредиту, 11 676,46 грн - сума нарахованих прострочених процентів по кредиту. Кількість днів прострочення виконання зобов'язання - 557 (а.с.13).
Разом з тим, 29 січня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу № 29/01/19-2 від 29 січня 2019 року, відповідно до якого останній набув право нового кредитора до відповідача за кредитним договором № 2009109104 від 30 липня 2014 року (а.с.15-18).
Витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 29/01/19-2 встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача за вищевказаним кредитним договором складає 39 781,09 грн, з яких: 27 806,95 грн - загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за кредитом (тіло) згідно умов договору, 11 974,14 грн - загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за нарахованими доходами (%) згідно умов договору. Кількість днів прострочення виконання зобов'язання - 1517 (а.с.19).
18 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення кредитної заборгованості на підставі ст.ст. 530, 512, 516 ЦК України в розмірі 39 781,08 грн (а.с.21-23).
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.02.2021, яке набрало законної сили 26.03.2021, за заявою ОСОБА_1 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною 07 лютого 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 615 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором № 2009109104 від 30.07.2014 в розмірі 40 181,09 грн (а.с.89-91).
Відмовляючі у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що загальний строк позовної давності, що застосовується до даних правовідносин сплив в грудні 2017 року. Між тим, правонаступник кредитора звернувся до суду за захистом порушених прав лише 11 січня 2022 року, тобто поза межами трьох років. Своїм правом щодо поновлення строків не скористався.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною першою статті 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Доказами відступлення вимоги, залежно від підстав виникнення, можуть бути, зокрема, правочини щодо зміни кредитора або боржника у зобов'язанні.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь - який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною першою статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).
Відповідно до частини першоїстатті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Крім того, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Як слідує з матеріалів справи, 30 липня 2014 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2009109104. Умовами договору та графіком платежів визначено суму кредиту 29 294,23 грн, строк кредитування - 60 місяців, процентну ставку - 0,01 % річних, плату по кредиту (комісія) - 2,1 % від суми кредиту щомісячно. Договір та графік платежів містить підпис відповідача (а.с.6-7).
13 червня 2016 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 13/06/16 від 13 червня 2016 року, за яким останній набув право нового кредитора до відповідача за кредитним договором № 2009109104 від 30 липня 2014 року (а.с.9-12).
Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 13/06/16, загальна сума заборгованості відповідача за вищевказаним кредитним договором складає 39 781,09 грн, з яких: 18 538,68 грн - сума строкової заборгованості за кредитом, 297,68 грн - сума строкових нарахованих відсотків, 9268,27 грн - сума простроченого тіла кредиту, 11 676,46 грн - сума нарахованих прострочених процентів по кредиту. Кількість днів прострочення виконання зобов'язання - 557 (а.с.13).
Разом з тим, 29 січня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу № 29/01/19-2 від 29 січня 2019 року, відповідно до якого останній набув право нового кредитора до відповідача за кредитним договором № 2009109104 від 30.07.2014 (а.с.15-18).
Витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 29/01/19-2 встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача за вищевказаним кредитним договором складає 39 781,09 грн, з яких: 27 806,95 грн - загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за кредитом (тіло) згідно умов договору, 11 974,14 грн - загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за нарахованими доходами (%) згідно умов договору. Кількість днів прострочення виконання зобов'язання - 1517 (а.с.19).
Як установлено судом, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2009109104, відповідачем відбувалася проплата заборгованості за вказаним договором, та останній платіж здійснено в грудні 2014 року (а.с.181-183).
Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» від 23 грудня 2021 року № 7489 встановлено, що у період з 29 січня 2019 року по 06 грудня 2021 року на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» надійшли кошти за кредитним договором № 2009109104 від 30 липня 2014 року в розмірі 1 925,38 грн 18 вересня 2020 року; 3 068,75 грн 20 жовтня 2020 року; 115,70 грн 26.08.2020 (а.с.25).
Однак, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що враховувати зарахування вказаних коштів, як проплати відповідачем боргу за кредитним договором, з огляду на те, що ті грошові кошти стягненні в примусовому порядку з відповідача під час виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. 07 лютого 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 615 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором № 2009109104 від 30 липня 2014 року в розмірі 40 181,09 грн, є неможливим.
Приймаючи за договором факторингу № 29/01/19-2 від 29 січня 2019 року право грошової вимоги, позивач ознайомився з фактичними обставинами кредитної справи відповідача і був обізнаний про строк прострочення виконання зобов'язань та можливий ризик застосування строку позовної давності.
Таким чином, судом вірно встановлено, що відповідачем було здійснено останній платіж проплати заборгованості за кредитним договором в грудні 2014 року, відповідно трирічний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 2009109104 від 30 липня 2014 року закінчується в грудні 2017 року, однак до суду позивач звернувся з позовом 11 січня 2022 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції повно та всебічно перевірив обставини справи, дав їм належну оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» залишити без задоволення.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 25 лютого 2025 року.
Головуючий:
Судді: