Провадження № 22-ц/803/2670/25 Справа № 202/18487/23 Суддя у 1-й інстанції - Маринін О. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
25 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
- за апеляційною ОСОБА_1 ,
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2024 року,-
11.10.2023 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в якому позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 7500 грн. як безпідставно набуто майно та сплачений судовий збір - 2 684 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2024 року позовні вимоги задоволені повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» безпідставно набуті грошові кошти в сумі 7500 грн. та суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2684 грн.
17.12.2024 рокувід ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2024 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що відповідач зазначену позивачем суму грошей не отримував. Вказує, що він взагалі не мав картки у Приватбанку, відповідно не мав ніяких зарахувань на цю картку.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надійшов відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України.
У відзиві зазначено, що дійсно ні на яку картку Приватбанку відповідачу гроші не було перелічено.
Платіжну картку НОМЕР_1 було емітовано АТ «АЛЬФА БАНК», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», який підтвердив зарахування 7500 грн. на картку відповідача.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 7 500 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
26.04.2021 року об 12:02:04 ТОВ «Споживчий центр» перерахувало на картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 7500 грн., що підтверджується квитанцією № 1630465879 від 26.04.2021р.
Перерахування вказаних грошових коштів було здійснено на підставі поданої Відповідачем в електронному вигляді заявки та акцепту, які як стверджує ОСОБА_1 він не підписував.
Так, Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.12.2022 по справі №202/5399/21 було скасовано рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2022 року, яким було частково задоволено позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 . В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий Центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено, оскільки для прийняття та укладання договору позичальнику необхідно було ввести код смс, яке було направлене на номер телефону. Доказів того, що це номер телефону відповідача, позивачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було, а на спростування позовних вимог, зокрема факту отримання кредитних коштів, відповідачем було надано Довідку АТ КБ Приватбанк, з якої вбачається, що картку за № НОМЕР_1 ОСОБА_1 не мав та станом на 26 серпня 2022 року не має. У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла до переконання, що посилання позивача на лист АТ КБ Приватбанк, де зазначено, що грошові кошти в розмірі 7500,00 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_1 є безпідставними, оскільки кредитну картку за таким номер відповідач ніколи не мав та не має на даний час, таким чином доказів отримання відповідачем кредиту в розмірі 7500,00 грн., банком ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було.
В той же час, відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 31.01.2022 № 31012022/1НЕБ транзакція з реквізитами: картка отримувача № НОМЕР_1 ; призначення платежу - Видача по договору № 26.04.2021-100002003; сума виплати - 7500грн.; дата проведення виплати - 26.04.2021 12:02:04; кошти перераховані на користь зазначеного отримувача успішно виконана банком.
Платіжна картка № НОМЕР_1 - була емітована АТ «АЛЬФА БАНК», про це свідчить BIN номер картки, тобто перші 6 цифр 5355 57.
АТ «СЕНС БАНК» надало суду інформацію про те, що карту № НОМЕР_1 , рахунок до картки № НОМЕР_2 відкрито на ім'я клієнта банку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Згідно виписки про рух коштів за період з 26.04.2021 по 30.04.2024 включно відображено зарахування коштів у сумі 7500,00 грн. на карту рахунок до картки № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 .
Відповідно деталізації операції по карті № НОМЕР_1 за період з 26.04.2021 по 30.04.2024 включно відображено зарахування коштів у сумі 7500,00 грн., 26.04.2021 о 12:02 год. (додаток 2).
Оскільки ОСОБА_1 не підписував заявку та акцепт, які є невід'ємними частинами кредитного договору, однак зарахування грошових коштів у сумі 7500,00 грн. 26.04.2021 о 12:02 год. було здійснено саме на рахунок НОМЕР_2 відкритий на ім'я ОСОБА_1 , вказані кошти ним були отримані безпідставно.
Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.
Документи, надані АТ «СЕНС БАНК» відкриття на ім'я клієнта банку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (а.с.45) та виписка по особовому рахунку (а.с.46-51) повністю підтверджують заявлені позовні вимоги та спростовують доводи відповідача, що він не мав картки в КБ «Приватбанк».
Доводи апеляційної скарги на правильність рішення суду першої інстанції не впливають.
При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: