П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 521/9359/24
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Аргіровій М. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0330/50000/24 від 29.05.2024 р. Одеської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова в справі про порушення митних правил № 0330/50000/24 від 29.05.2024 р. мотивована тим, що директором ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» ОСОБА_1 нібито порушено процедуру завершення режиму тимчасового ввезення щодо товару «Обліково-контрольні марки» (акцизні марки) Республіка Білорусь. Призначенні для маркування алкогольних напоїв, серії ААА № 111910001 - № 1119240000 у кількості 14 000,00 шт., № 111676369 - 111677728 - 1360,00 шт. Країна виробництва: Республіка Білорусь, а саме знищено без дозволу митного органу.
Позивач зазначає, що з оскаржуваною постановою повністю незгодний, та вважає вказану постанову необґрунтованою та незаконною.
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що ОСОБА_1 не з'явився в засідання у судове засідання 05 грудня 2024 року, оскільки його не було повідомлено належним чином про дату та час судового засідання по справі №521/9359/24. Вказує про відсутність у діях Позивача складу порушення ч. 2 ст. 469 Митного Кодексу України. У зв'язку з форс-мажорними обставинами TOB «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» немало жодної можливості ні виготовити алкогольну продукцію з наклеюванням акцизних марок на пляшки, ні вивезти, ні повернути акцизні марки на адресу ТОВ «Сила Бренда» (Республіка Білорусь), оскільки Республіка Білорусь є державою -агресором.
Зазначає, що 30 січня 2024 року до представників підприємства звернувся державний інспектор Одеської митниці Матвієнко Сергій Миколайович стосовно акцизних марок за митною декларацією від 17.01.2022 р. №UA500150/2022/000962, що надійшли 21.01.2022р. з Республіки беларусь від ТОВ «Сила Бренда» (місцезнаходження за адресою: Республіки беларусь, м. Мінськ, вул. Тимирязева 67, прим. 274, офіс 1), та запропонував ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» знищити вказані акцизні марки у зв'язку з воєнним станом в Україні, військовою агресією російської федерації, та закінченням терміну ввезення товару на митну територію України товарів. У ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» наявні відповідні докази, що підтверджують переписку між представником ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» та Державним інспектором Одеської митниці Матвієнко С.М.. Вважаємо з дати коли звернувся державний інспектор Одеської митниці Матвієнко С.М. до представника ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» і відбувався митний контроль.
Під керівництвом інспектора Одеської митниці Матвієнко С.М., представником ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» разом з залученими представниками Одеської регіональної торгово-промислової палати були проведенні дії, з відповідною фотофіксацію, відносно приведення акцизних марок на слабоалкогольні напої серія ААА№ 111910001 по№1119240000 у кількості 14 000,00 шт., та серії ААА №111676369 - №111677728 у кількості 1360,00 шт. у стан, що унеможливлюють використання їх за призначенням, тобто знищення. За результатами зазначених дій був складений Експертний висновок №УТЕ-35 від 12.02.2024 р. Вказаний Експертний висновок експерта було складено у відповідності до чинного законодавства України.
Акцизні марки було приведено у стан, який виключає можливість їх використання у відповідності до вимог ст. 175 Митного кодексу України.
Одеська митниця Державної митної служби України про розгляд справи повідомлена належним чином, та відповідні документи останній направлено через через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та отримано через електронний кабінет.
Позивачу у справі, Кисельову С. І., у зв'язку з відсутністю даних щодо реєстрації в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», направлялися всі необхідні документи, зокрема повістка про виклик до суду, засобами поштового зв'язку.
Крім того, позивачу процесуальні документи також направлялися через електронну пошту вказану в апеляційній скарзі.
Також колегія суддів зазначає, що відносно представника позивача Іванченко Л.В., (згідно ордеру), відсутні відомості щодо реєстрації в підсистемі ЄСІТС Електронний (не надано даних ІПН), а тому її було повідомлено засобами телефонного зв'язку.
Судом апеляційної інстанції 06.02.2025 року на офіційному веб-порталі судової влади України опубліковано оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, а саме викликано ОСОБА_1 як апелянта у відкрите судове засідання, яке призначене на 12:00 год. 11.02.25 р. Таке оголошення передбачено КП «Діловодство спеціалізованого суду».
Натомість апелянт (представник) у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Так, ОСОБА_2 повинен був цікавитися розглядом справи, в тому числі за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень. Більш того, інформація про стан розгляду справи є інформацією з відкритим доступом, що надає можливість скаржнику в будь-який час перевірити стан розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці під час здійснення контрольних заходів щодо перевірки додержання суб'єктами ЗЕД термінів зворотнього вивезення тимчасово ввезених на митну територію України товарів, було встановлено, що з республіки Білорусь, відправник: «SILA BRENDA» (MENKOVSKI TRACT 14-205А220113 MINSK BELARUS) до України на адресу ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (код ЄДРПОУ 40837596, 65496, Одеська область, смт Таїрове, вул.40-річчя Перемоги, буд.1) було ввезено товар: «Обліково-контрольні марки (акцизні марки) республіки Білорусь. Призначені для маркування алкогольних напоїв, серії ААА: 111910001-111924000-14000 шт., 111676369- 111677728-1360 пгг., вагою- 1,5 кг. Країна виробництва: республіка Білорусь, код УКТЗЕД 4907001000».
Вказаний товар 26.01.2022 було оформлено в Одеській митниці за митною декларацією типу «IM31AA» №UA500150/2022/000962 та документами (інвойс Б/н від 17.01.2022, /зобов'язання про тимчасове ввезення від 26.01.2022, контракт 24/2020В від 24.01.2020 та іншими документами) в митному режимі «тимчасового ввезення».
Декларантом товару відповідно до договору про надання послуг з декларування товарів №1 TV від 26.02.2021 виступало ФОП ОСОБА_3 (Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 148, код НОМЕР_1 ).
Згідно митної декларації №UA500150/2022/000962, особа відповідальна за фінансове врегулювання: ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (вул.40-річчя Перемоги, буд.1, 65496 смт. Таїрове, Овідіопольський р-н, Одеська область, UA, код ЄДРПОУ 40837596).
Строк тимчасового ввезення товару, відповідно до митної декларації №UA500150/2022/000962, встановлено до 31.12.2022.
29.05.2024 року Одеською митницею Державної митної служби України в особі заступника начальника Одеської митниці - Забавського Д. О. було винесено Постанову в справі про порушення митних правил №0330/50000/24, згідно якої, ОСОБА_1 директора ТОВ «ТЇАРОВО ВАЙНЕРІ» було визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ознаками ч. 2. ст. 469 Митного Кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімум доходів громадян, що на день вчинення порушення становить 8 500,00 гривень.
Постанова в справі про порушення митних правил № 0330/50000/24 від 29.05.2024 р. мотивована тим, що директором ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» ОСОБА_1 нібито порушено процедуру завершення режиму тимчасового ввезення щодо товару «Обліково-контрольні марки» (акцизні марки) Республіка Білорусь. Призначенні для маркування алкогольних напоїв, серії ААА № 111910001 - № 1119240000 у кількості 14 000,00 шт., № 111676369 - 111677728 - 1360,00 шт. Країна виробництва: Республіка Білорусь, а саме знищено без дозволу митного органу.
Позивач вважаючи таку постанову необґрунтованою та незаконною звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, що митний орган правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності, а постанова у справі про порушення митних правил №0330/50000/24 від 29.05.2024 р. винесена законно з повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.466 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил визначено главою 69 Розділу XIX Митного кодексу України (надалі - МК України).
Частиною першою статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Отже, зміст виявленого митним органом порушення, відображеного у постанові, полягає у тому, що директором ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» Кісельовим Сергієм Івановичем порушено процедуру завершення режиму тимчасового ввезення щодо товару «Обліково-контрольні марки ( акцизні марки) Республіка Білорусь. Призначенні для маркування алкогольних напоїв, серії AAA № 111910001 - №1119240000 у кількості 14 000,00 шт., №111676369 - 111677728 - 1360,00 шт.. Країна виробництва: Республіка Білорусь, а саме знищено без дозволу митного органу.
Адміністративну відповідальність за неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, встановлено у статті 469 Кодексу. У частині другій цієї статті визначено відповідальність за такі порушення митних правил, як зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився.
Із змісту частини другої статті 469 Кодексу вбачається, що таке правопорушення може бути вчинене у формі певних дій (зміна стану, користування, розпорядження) чи бездіяльності (невжиття певних заходів) щодо товарів, митне оформлення яких не закінчено або які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем чи поміщені в режим митного складу.
Офіційне тлумачення положень частини другої статті 469 МК України викладене в Рішенні Конституційного Суду №1-рп/2015від 31.03.2015 року, відповідно до якого словосполучення «користування та розпорядження», що міститься в положеннях частини другої статті 469 Митного кодексу України, згідно з якою адміністративним правопорушенням визнається, зокрема, зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, необхідно розуміти так, що адміністративним правопорушенням є окремо як користування, так і розпорядження без дозволу органу доходів і зборів товарами, митне оформлення яких не закінчено або які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем чи поміщені в режим митного складу.
Тобто, в даному випадку для наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, що акцизні марки є товаром, митне оформлення якого не закінчено, або вони перебувала на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі.
Як вбачається з матеріалів справи, в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці під час здійснення контрольних заходів щодо перевірки додержання суб'єктами ЗЕД термінів зворотнього вивезення тимчасово ввезених на митну територію України товарів, було встановлено, що з республіки Білорусь, відправник: «SILA BRENDA» (MENKOVSKI TRACT 14-205А220113 MINSK BELARUS) до України на адресу ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (код
ЄДРПОУ 40837596, 65496, Одеська область, смт Таїрове ,вул.40-річчя Перемоги,буд.1) було
ввезено товар: «Обліково-контрольні марки (акцизні марки) республіки Білорусь. Призначені
для маркування алкогольних напоїв, серії ААА:111910001-111924000-14000 шт., 111676369-
111677728-1360 шт., вагою-1,5 кг. Країна виробництва: республіка Білорусь, код УКТЗЕД
4907001000».
Строк тимчасового ввезення товару, відповідно до митної декларації №UA500150/2022/000962, встановлено до 31.12.2022 р.
Станом на 31.12.2022 року одержувачем товару або уповноваженою особою не вжито заходів, передбачених ч. З ст. 108, ч. 2-5 ст. 106 або ч. 1 ст. 112 МК України, щодо товарів, строк тимчасового ввезення яких закінчився.
Згідно зі ст.103 Митного кодексу України (далі - МК України) тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Частиною 3 ст. 108 МК України встановлено, що з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до ч. 1 цієї статті та/або транспортних засобів, комерційного призначення відповідно до ч.2 цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом.
У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
Частинами 2-5 ст. 106 МК України встановлено, що в разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3% суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму. У такому порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до ст. 108 Кодексу з поданням додаткової митної декларації.
Згідно ч. 1 ст. 112 Кодексу митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем (апелянтом), відповідно до інформації, наявної у базі даних Одеської митниці, інформація щодо продовження терміну тимчасового ввезення за митною декларацією відсутня. Звернень від одержувача товару ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (код ЄДРПОУ 40837596) або уповноваженої особи щодо продовження строку тимчасового ввезення на адресу Одеської митниці не надходило.
Тобто, судом першої інстанції правомірно зазначено, що директором ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (ЄДРПОУ 40837596) гр. України ОСОБА_1 перевищено встановлений відповідно Митного кодексу України строк тимчасового ввезення товару більше ніж на двадцять діб.
Так, апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що до Одеської митниці ТОВ «ТАЇРОВО
ВАЙНЕРІ» було надано Акт від 08.02.2024 про знищення товару «Обліково-контрольні марки (акцизні марки) республіки Білорусь. Призначені для маркування алкогольних напоїв, серії ААА: 111910001-111924000-14000 шт., 111676369-111677728-1360 шт., вагою- 1,5 кг. Країна виробництва: республіка Білорусь» ввезеного у митному режимі тимчасового ввезення, який підписаний посадовими особами ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ», а саме директором ОСОБА_1 , головним бухгалтером ОСОБА_4 , менеджером відділу ЗЕД Хіміч В.Л.
Акцизні марки було приведено у стан, який виключає можливість їх використання у відповідності до вимог ст. 175 Митного кодексу України.
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується
шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у
цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим
Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ст. 175 МК України митний режим знищення або руйнування - це митний
режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або
приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним
звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та
без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 МК України умови поміщення товарів у митний режим знищення або
руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника товарів чи уповноваженої ним особи.
Дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування видається митним органом, якщо власником чи уповноваженою ним особою: 1) укладено договір на знищення (руйнування) товарів з підприємством, уповноваженим відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів; 2) отримано дозволи на знищення (руйнування) товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів (ч. 2 ст. 176 МК України).
Дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування видається органом доходів і зборів безоплатно протягом трьох робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви. У разі відмови у видачі дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний у зазначений строк письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про підстави відмови. Поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування здійснюється органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого проводяться операції зі знищення або руйнування.
Так, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відомості про те, що посадовими особами ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» було дотримано вимог ст. 176 МК України при поміщення товару «Обліково-контрольні марки (акцизні марки) республіки Білорусь. Призначені для маркування алкогольних напоїв, серії ААА: 111910001- 111924000-14000 шт., 111676369-111677728-1360 шт., вагою- 1,5 кг. Країна виробництва: республіка Білорусь» у митний режим знищення матеріали справи не містять та такі як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надано.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком митного органу та суду першої інстанції, що директором ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» в особі
Кісельова С.І. порушено процедуру завершення режиму тимчасового ввезення щодо товару
«Обліково-контрольні марки (акцизні марки) республіки Білорусь. Призначені для маркування
алкогольних напоїв, серії ААА: 111910001-111924000-14000 шт., 111676369-111677728-1360
шт., вагою- 1,5 кг. Країна виробництва: республіка Білорусь», а саме знищено без дозволу
митного органу.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» з 29 серпня 2022 року та у жодному документі при декларуванні та оформлені товару ОСОБА_1 не зазначений, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за порушення процедури завершення режиму тимчасового ввезення товару, а акт про знищення товару від 08.02.2024 року підписаний посадовими особами ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ», зокрема директором ОСОБА_1 , а отже відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України, позивач як посадова особа підприємства являється суб'єктом відповідальності.
В свою чергу, згідно Митного Кодексу України, посадова особа підприємства - це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку, а отже доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Доводи апелянта, що 30 січня 2024 року до представників ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» звернувся державний інспектор Одеської митниці Матвієнко С.М. та запропонував ТОВ «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» знищити вказані акцизні марки у зв'язку з воєнним станом в Україні, військовою агресією Російської Федерації, та закінченням терміну ввезення товару на митну територію України товарів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі дії (знищення товарів) повинні бути вчинені відповідно до встановленого порядку передбаченого вимогами ст. 176 МК України, водночас доказів дотримання такого матеріли справи не містять, як і не містять Експертного висновку №УТЕ-35 від 12.02.2024 р., на який посилається позивач.
Щодо форс - мажорних обставин (обставини непереборної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, то колегія суддів зазначає, що саме по собі включення введення воєнного стану в Україні до переліку форс - мажорних обставин не свідчить, що особа через дію воєнного стану автоматично звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання про зворотне вивезення. Особа має довести в кожному конкретному випадку наявність причинно - наслідкового зв'язку між воєнним станом та невиконанням нею зобов'язання, що вірно зазначено судом першої інстанції.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що 05.12.2024 року не з'явився у судове засідання, оскільки його не було повідомлено належним чином про дату, час судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що такі не місять доказів належного сповіщення позивача або його представника про розгляд справи 05.12.2024 року.
Так, з 15 грудня 2017 року у КАС України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції з підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу.
Пунктом 3 ч.3 ст. 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Тлумачення наведених вище норм дає підстави вважати, що: обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) адміністративного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Схожий за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, де вказано також і про те, що правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) судочинства.
Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 березня 2023 року, у справі № 420/6941/19.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, письмові пояснення надані сторонами до суду апеляційної інстанції, пояснення сторін надані під час відкритого розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції по суті спору, разом з тим колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції справу розглянуто за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, тому оскільки апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, у відповідності до п.3 ч.3 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм процесуального права, оскільки зазначені обставини є обов'язковими для скасування судового рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 25 лютого 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова