20 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/17392/24
Головуючий суддя І інстанції - Рябчук О.С.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року в адміністративній справі №160/17392/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 02.04.2024 року (дата набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/25842/23 від 11.12.2023 року, та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 02.04.2024 року;
- щодо відмови оформленої листом №37284-26266/3-01/8-0400/24 від 27.06.2024 року, щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 року (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 року (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області), з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/25842/23 від 11.12.2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на виконання рішення суду у справі № 160/25842/23 з дня набрання законної сили рішенням - 02.04.2024 року, замість дати виникнення права на таку пенсійну виплату - 01.10.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. з 01.10.2021 року.
У задоволенні решти позовної заяви було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на день звільнення 30.09.2021 позивач не досяг віку 45 років, а тому відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до п. “б» ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року у справі № 160/25842/23 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду.
29.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років з дня виникнення права на її отримання - 01.10.2021 року.
Листом від 27.06.2024 року № 37284-25266/З-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для вчинення перерахунку оскільки в резолютивній частині рішення суду відсутня дата, з якої слід здійснити призначення пенсії, рішення суду виконано з дня набрання законної сили, тобто з 02.04.2024 року. Додатково повідомлено про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262 з 01.10.2021 року.
Не погоджуючись з наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з дати його виникнення - 01.10.2021 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Статтею 17-1 Закону України № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» № 393 від 17.07.1992 (далі Постанова Кабінету Міністрів України № 393) визначено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі Порядок № 393), в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Пунктом 3 Порядку № 393 визначені категорії посад, які мають право на зарахування пільгової вислуги та правила її розрахунку.
Постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Порядок № 3-1, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до пункту 4.7 розділу IV Порядку № 3-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Як свідчать встановлені обставини справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року у справі № 160/25842/23 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути подання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №8 від 30.08.2023 р. про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р., з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішення у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
В мотивувальній частині наведеного судового рішення судом першої інстанції було зазначено, що вислуга років позивача на день звільнення (30.09.2021 р.) в пільговому обчисленні, тобто з врахуванням Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України №393, склала 25 років 08 місяців 18 днів, що є достатнім для призначення йому пенсії згідно з положеннями п. «а» ст.12 Закону №2262.
При цьому, доводи відповідача, що право на пенсію виникає виключно у разі вислуги років в календарному обчисленні є безпідставними, оскільки ст.17-1 Закону №2262, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про Національну поліцію» та Порядок №393 встановлюють правило, за яким при визначенні права на пенсію може бути застосована вислуга років у пільговому обчисленні.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки рішенням суду від 11.12.2023 року у справі № 160/25842/23 було визначено наявну у ОСОБА_1 необхідну вислугу років на день звільнення - 30.09.2021 року, то позивач набув право на призначення пенсії за вислугою років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України №2262-ХІІ з наступного дня після звільнення - 01.10.2021 року.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року в адміністративній справі №160/17392/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко