18 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/4811/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 в адміністративній справі №280/4811/23 (суддя Татаринова Д.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2023р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у сумі 84962 гривні 55 копійки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2018 року по 01 квітня 2020 року включно
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 111 727 гривень 52 копійки за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в неналежному розмірі.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати на виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в розмірі 84 977,06 грн (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім гривень 06 коп.) з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року р №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2020 року року включно відповідно до абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати на виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2020 року включно, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, в розмірі 102 202,84 грн (сто дві тисячі двісті дві гривні 84 коп.), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4276/22 виконано у травні 2023 року, тобто індексація грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, яка заявлена позивачем у цьому позові, вже нарахована і виплачена. Вважає, що позивач мав право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо визнання бездіяльності відповідача в цій частині протиправною, а не пред'являти новий позов, оскільки вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача вчинити певні дії на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються. Щодо розрахунку індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2020 року включно у фіксованій величині 4463,15 грн. розрахунок не проводився, оскільки відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон №1282-XII) та Порядку №1078 такого поняття як “фіксована сума індексації» не існує. Зазначений термін використовувався у додатку 4 “Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, позивач проходив військову службу в ВЧ НОМЕР_1 , звільнений у запас та виключений зі списків особового складу військової частини всіх видів забезпечення з 01 квітня 2020 року.
Під час проходження служби у Збройних Силах України позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 квітня 2020 року.
20 липня 2022 року позивач звернувся до суду з позовом в адміністративній справі № 280/4276/22, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- стягнути з відповідача на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2020 року включно в сумі 111727,52 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі №280/4276/22, яке набрало законної сили 21 лютого 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Вказаним судовим рішенням:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2020 року включно;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2020 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
За змістом вказаного рішення, суд дійшов висновку, що нарахування індексації грошового забезпечення відноситься до компетенції роботодавців (в даному випадку відповідача), а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження та визначати конкретну суму індексації, яку слід нарахувати та виплатити позивачеві.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4276/22, відповідач нарахував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 квітня 2020 року в загальному розмірі 6 107,89 грн, що вбачається з розрахунку, наведеного у Довідці-розрахунку суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до рішення суму від 20 вересня 2022 року у справі №280/4276/22, яку відповідач надав на вимогу суду.
Позивач долучив до позову копію скріншоту з банківського додатку від 31 травня 2023 року про зарахування коштів, з якої вбачається, що на виконання рішення суду у справі №280/4276/22 йому виплачено індексацію в сумі 950,81 грн.
Не погоджуючись з розміром індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 квітня 2020 року, нарахованої та виплаченої відповідачем на виконання рішення суду у справі №280/4276/22, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 названого Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначено, що в разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2021 року в справі № 380/1513/20 вказав, що механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 19 липня 2019 року в справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року в справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року в справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні та обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 з метою удосконалення механізму проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників.
Верховний Суд в постанові від 09 травня 2023 року в адміністративній справі № 380/11875/22 звернув увагу, що внесені зміни до Порядку № 1078, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу». Ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну зі зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
Суд касаційної інстанції в названій справі дійшов правого висновку, що на відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013).
Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, звертає увагу, що розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою № 1294, яка була чинною з 01 січня 2008 по 01 березня 2018, до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Таким чином, підвищення військовослужбовцям посадового окладу відбулося в січні 2008 року, а тому місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно для цілей застосування Порядку № 1078 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1013, є січень 2008 року.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, відтак підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 -залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова