26 лютого 2025 р. Справа № 440/10568/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 (ухвалене суддею Сич С.С.) по справі № 440/10568/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2024 № 294 в частині призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військової служби.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 залучено до участі у справі №440/10568/24 як співвідповідача Військову частину НОМЕР_1 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2024 № 294 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації" в частині призову по мобілізації 25.08.2024, як призначеного у команду № НОМЕР_2 і відправлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , сержанта ОСОБА_1 , 1974 року народження; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, а також зазначає, що позивачем порушено строк звернення до суду з цим позовом
Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 30.03.2021 позивач прийнятий у Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" помічником машиніста бурової установки у кар'єрі 5 розряду на бурову дільницю в порядку переведення з ПРАТ "Полтавський ГЗК" (підстава: наказ №357-к від 29.03.2021) (запис №22), 12.07.2023 ОСОБА_1 переведений машиністом бурової установки у кар'єрі поза розрядом на бурову дільницю (підстава: наказ №160-к від 12.07.2023) (запис № 24).
Наказом Міністерства економіки України від 16.08.2024 № 21287 «Про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ «Єристівський ГЗК», відповідно до пункту 11 Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (зі змінами), листа Міністерства оборони України від 09.08.2024 №220/12397/б, та з метою забезпечення функціонування економки та життєдіяльності населення в особливий період наказано: забронювати за ТОВ «Єристівський ГЗК» на період мобілізації та на воєнний стан військовозобов'язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Міністерством оборони України (реєстраційний номер 220/12397/б від 09.08.2024), крім військовозобов'язаних, щодо яких відсутнє погодження Міністерства оборони України про бронювання згідно з листом Міністерства оборони України від 09.08.2024 № 220/12397/б; надано заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов'язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 19.06.2025.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" видано позивачу витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного про те, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 , рік народження 1974, номер військово-облікової спеціальності (профіль) 100, військове звання сержант, що працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"), 39802, Україна, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, буд. 15, на посаді (за професією) Машиніст бурової установки у кар'єрі відповідно до наказу Мінекономіки № 21287 від 16.08.2024 р. - надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 12 місяців до 19.06.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу вручено повістку № 0009998 від 10.08.2024 з вимогою з'явитися 24.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження військово-лікарської комісії.
24.08.2024 ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 та 24.08.2024 пройшов обстеження та медичний огляд, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби, про що складено картку обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного № 2/36261 від 24.08.2024 та довідку військово-лікарської комісії № 1/14241/1 від 24.08.2024.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2024 № 294 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації", на підставі Указу Президента України № 470/2024 від 23.07.2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" сержанта ОСОБА_1 , 1974 року народження, призвано по мобілізації, як призначеного у команду № НОМЕР_2 , і відправлено у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 .
Згідно із поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 і відправлені у складі команди 3321 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 , за № 1 значиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.10.2024 № 282 сержанта ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_6 , що 02.10.2024 увільнений від займаної посади, відповідно до розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 29.09.2024 № 300/ПУ/1679/П/дск зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , вирішено вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, з 02.10.2024 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та знято з усіх видів грошового забезпечення. Цим же наказом вирішено питання про виплати належних позивачу ОСОБА_1 сум грошового забезпечення по 02.10.2024, знято позивача з продовольчого забезпечення з 03.10.2024 та видано продовольчий атестат. Підставою для видачі цього наказу є розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 29.09.2024 № 300/ПУ/1679/П/дск.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2024 № 190 сержанта ОСОБА_1 , призначеного розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 29.09.2024 № 300/ПУ/1679/П/дск для проходження служби у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , з 03.10.2024 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення та на продовольче забезпечення за каталогом на пункті харчування № 1.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.10.2024 № 121-РС сержанта ОСОБА_1 увільнено від займаної посади і призначено до бригади стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти і стрілецького батальйону.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.10.2024 № 192 сержанта ОСОБА_1 , зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.10.2024 №121-РС на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 , вирішено вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом. Цим же наказом позивачу встановлено розмір премії та надбавки за особливості проходження служби.
Не погодившись з наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2024 № 294 в частині призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2024 № 294 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації" в частині призову по мобілізації 25.08.2024, як призначеного у команду № НОМЕР_2 і відправлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_1 , 1974 року народження, є протиправним, оскільки відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного, ОСОБА_1 , 1974 року народження, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 12 місяців до 19.06.2025, отже відсутні будь-які законні підстава для перебування позивача на військовій службі у статусі військовослужбовця.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (в подальшому - Закон України № 2232-XII), військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно із ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Таким чином, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (в подальшому - Закон № 3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із статті 1 Закону України "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, та неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, на час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 22 Закону №3543-XII, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону № 3543-XII, особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Відповідно до ст. 24 Закону № 3543-XII, бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Згідно із ч. ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII, перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, зокрема, військовозобов'язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зважаючи на те, що метою такого бронювання є забезпеченням функціонування відповідних підприємств, установ і організацій в особливий період.
Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу: на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів; процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону №3543-XII, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.
Пунктом 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Абзацом 4 пункту 1 Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 № 76 (в подальшому - Порядок № 76, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу: на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідно до п. 2 Порядку № 76, заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Військовозобов'язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:
строку проведення мобілізації, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку, та військовозобов'язаних, які працюють або проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі;
строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку;
12 місяців, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;
строк договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 цього Порядку.
Відповідно до п. 9 Порядку № 76, підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, банки та інші установи, державне регулювання діяльності яких здійснюється Національним банком, подають список центральному органу виконавчої влади або Національному банку, або відповідній обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення), який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Пунктами 11, 12 Порядку № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 № 650) визначено, що за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 10 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони) Мінекономіки приймає у строк не більш як п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного неправильної інформації про його прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
З метою оформлення військовозобов'язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони).
Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки, відповідний підрозділ розвідувального органу Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Судовим розглядом встановлено, що згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 : 30.03.2021 позивач прийнятий у Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" помічником машиніста бурової установки у кар'єрі 5 розряду на бурову дільницю в порядку переведення з ПРАТ "Полтавський ГЗК" (підстава: наказ №357-к від 29.03.2021); 12.07.2023 ОСОБА_1 переведений машиністом бурової установки у кар'єрі поза розрядом на бурову дільницю (підстава: наказ №160-к від 12.07.2023).
Наказом Міністерства економіки України від 16.08.2024 № 21287 «Про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ «Єристівський ГЗК» відповідно до пункту 11 Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (зі змінами), листа Міністерства оборони України від 09.08.2024 №220/12397/б, та з метою забезпечення функціонування економки та життєдіяльності населення в особливий період наказано: забронювати за ТОВ «Єристівський ГЗК» на період мобілізації та на воєнний стан військовозобов'язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Міністерством оборони України (реєстраційний номер 220/12397/б від 09.08.2024), крім військовозобов'язаних, щодо яких відсутнє погодження Міністерства оборони України про бронювання згідно з листом Міністерства оборони України від 09.08.2024 № 220/12397/б; надано заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов'язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 19.06.2025 /зворот а.с. 10/.
Згідно із витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного, військовозобов'язаному ОСОБА_1 1974 року народження, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 12 місяців до 19.06.2025.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначений витяг з наказу Мінекономіки № 21287 від 16.08.2024 про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 відповідає формі згідно з додатком 3 до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 № 650) зі змінами в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, засвідчений підписом та скріплений печаткою підприємства, та є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному ОСОБА_1 відстрочки 16.08.2024 до 19.06.2025.
Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що позивач, будучи обізнаним про наявність в нього відстрочки, погодився вступити до лав ЗСУ в добровільному порядку, а також ІНФОРМАЦІЯ_7 не надано до суду доказів на підтвердження не надходження від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" повідомлення про бронювання у встановлений Порядком бронювання строк та/або не зарахуванням у встановлений цим Порядком строк з дня отримання такого повідомлення військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 постановою №154 затвердив Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту - Положення № 154, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якого встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно із п. 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Відповідно до п. 15 Положення № 154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за веденням персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах (крім СБУ та розвідувальних органів).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що територіальний центр комплектації та соціальної підтримки повинен був перевірити наявність чи відсутність у позивача бронювання на період мобілізації та на воєнний час на підприємстві, а позивач не може нести відповідальність за своєчасність направлення підприємством до територіального центру комплектації та соціальної підтримки повідомлення про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Отже, негативні наслідки можливої бездіяльності територіального центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку щодо зараховування такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, мають покладатися саме на державу та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2024 № 294 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації" в частині призову по мобілізації 25.08.2024, як призначеного у команду № НОМЕР_2 і відправлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_1 , 1974 року народження, прийнятий з порушенням п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ та вимог Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 № 650), без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Судовим розглядом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.10.2024 № 282 сержанта ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_6 , увільнено від займаної посади, відповідно до розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 29.09.2024 № 300/ПУ/1679/П/дск і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2024 № 190 сержанта ОСОБА_1 , призначеного розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 29.09.2024 № 300/ПУ/1679/П/дск для проходження служби у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , з 03.10.2024 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення та на продовольче забезпечення за каталогом на пункті харчування № 1.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2024 № 294 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації" в частині призову по мобілізації 25.08.2024, як призначеного у команду № НОМЕР_2 і відправлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_1 , 1974 року народження, визнано протиправним і скасовано, то в спірних правовідносинах наявні підстави для поновлення права позивача саме шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, так як наразі відсутня будь-яка законна підстава для перебування позивача на військовій службі у статусі військовослужбовця.
Тким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 не обгрунтовані, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 440/10568/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін