25 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6986/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі 0 відповідач; ГУ ПФУ у Львівській області) , у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №254050002246 від 03.04.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 27.03.2024.
Позов обґрунтований тим, що позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 27.03.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", та за результатами розгляду такої заяви рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 03.04.2024 №254050002246 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 у зв'язку з відсутністю права, оскільки станом на 01.05.2016 заявниця не обіймала посади державного службовця, що визначені статтею 37 Закону України "Про державну службу", та відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. З вказаним рішенням позивач не погоджується, вважає, що має право на переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993, адже з 14.11.1995 по 07.05.2019 ОСОБА_1 працювала на посадах державної податкової служби, віднесених до посад державної служби.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/6986/24, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі /а.с. 66-67/, посилаючись на те, що 01.05.2016 набув чинності Закон №889, яким передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців. Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №889, та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723 вік і страховий стаж, зокрема жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 25 Закону №1058. При цьому, статтею 25 Закону №3723 визначено сім категорій посад державних службовців, залежно від яких встановлювалися ранги державних службовців. Якщо у статті 25 Закону №3723 не визначений певний державний орган, посади у якому, віднесені до відповідних категорій посад державної служби, при визначенні права особи на пенсію державного службовця слід керуватись нормативно-правовими актами, за якими в подальшому такі посади були віднесені до посад державної служби. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 503-Р "Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців" були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, обласних, містах Києві та Севастополі і державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мали спеціальних звань. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання згідно зі статтею 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Таким чином, посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання відповідно до статті 343.1 Податкового Кодексу України, Законом №3723 та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Підпунктом 17 пункту 3 статті 3 Закону №889 визначено, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання. Законом №889 визначено, що при прийнятті на державну службу державному службовцю присвоюється ранг в межах відповідної категорії. Як вбачається із записів трудової книжки ОСОБА_1 , вона з 03.08.1981 працювала в Державній податковій інспекції, з 01.03.1996 позивачу присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби ІІІ рангу, з 01.03.2003 присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби І рангу, з 12.01.2007 присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби ІІІ рангу, з 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби та митної справи ІІІ рангу. Відтак, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не займала посаду державної служби та відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, Головним управлінням прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії "перехід на пенсію за віком" відповідно до Закону України "Про державну службу".
Частиною 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Отже, у цій справі, визначеній пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є виключно позов та відзив.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та з 08.05.2019 одержує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 31/.
27.03.2024 позивач звернулася до Кременчуцького об'єднаного управління ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, в якій просила здійснити вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії - на пенсію державного службовця /а.с. 50-51/.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 27.03.2024 ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення №254050002246 від 03.04.2024 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не обіймала посаду державної служби та відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців /а.с. 19/.
Вказане рішення вмотивовано тим, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України №889 "Про державну службу" (далі Закон №889). З огляду на положення пунктів 10, 12 розділу XI Закону №889 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 мають особи, які на день набрання чинності Законом №889 (на 01.05.2016) обіймали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, або мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України. Відповідно до статті 25 Закону №3723 визначено сім категорій посад державних службовців, в залежності від яких, встановлюються ранги державних службовців. Основними критеріями, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Згідно статті 3 Закону №889-VIII його дія не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до статті 343.1 Податкового Кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, тому ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723. За даними трудової книжки ОСОБА_1 працювала в Державній податковій інспекції з 03.08.1981. Згідно записів трудової книжки з 01.03.1996 заявниці було присвоєно спеціальне звання "інспектора податкової служби ІІІ рангу", з 01.03.1999 - присвоєно "інспектора податкової служби ІІІ рангу", з 04.04.2003 - присвоєно "інспектора податкової служби І рангу", з 12.01.2007 присвоєно чергове спеціальне звання "радник податкової служби III рангу", з 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання "радник податкової служби та митної справи III рангу". Оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не обіймала посаду державної служби та відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців слід відмовити в проведенні перерахунку "перехід на пенсію за віком" відповідно до Закону України "Про державну службу".
Позивач не погодилася з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03 квітня 2024 року №254050002246 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та звернулася до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03 квітня 2024 року №254050002246 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІ (надалі - Закон № 889-VІІ), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (надалі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, встановленого статтею 37 Закону №3723-ХІІ.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які станом на 01.05.2016 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а, від 01.04.2020 у справі № 607/9429/17.
Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Як встановлено судом, 27.03.2024 позивач, яка з 08.05.2019 одержує пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV /а.с. 31/, звернулася до Кременчуцького об'єднаного управління ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, в якій просила здійснити вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії - на пенсію державного службовця /а.с. 50-51/.
На час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 досягла віку 63 роки та мала загальний страховий стаж 41 рік 7 місяців 29 днів, що підтверджується рішеннями про призначення та про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , копії яких наявні у матеріалах справи.
Підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" є відсутність у позивача необхідного стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015 у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи позивача з 14 листопада 1995 року по 07 травня 2019 року.
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 :
14.11.1995 позивач прийнята на посаду держподатінспектора управління обслуговування платників в Державній податковій інспекції по м. Прилуки /запис №8/;
20.02.1996 переведена на посаду держподатінспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб управління податків і зборів /запис №9/;
21.11.1995 прийняла присягу державного службовця /запис №10/;
01.03.1996 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 3 рангу /запис №11/;
26.11.1996 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по м. Прилуки і утворення Прилуцької державної податкової адміністрації переведена на посаду державного податкового інспектора відділу справляння податків з фізичних осіб Прилуцької державної податкової адміністрації /запис №12/;
10.03.1998 Прилуцька державна податкова адміністрація перейменована в Прилуцьку державну податкову інспекцію Чернігівської області /запис №13/;
01.04.1998 у зв'язку із змінами структури ДПІ переведена на посаду держподатінспектора відділу податків з фізичних осіб Управління оподаткування фізичних осіб (з функцією документальних перевірок) /запис №14/;
01.03.1999 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 2-го рангу /запис №15/;
20.09.2002 переведена на посаду старшого держподатінспектора відділу справляння податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб за рішенням конкурсної комісії /запис №16/;
03.04.2003 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби 2 рангу /запис №17/;
16.08.2005 у зв'язку зі зміною структури Прилуцької ОДПІ переведена на посаду старшого держподатінспектора відділу оподаткування фізичних осіб /запис №18/;
15.12.2006 в зв'язку зі зміною організаційної структури Прилуцької ОДПІ призначена на посаду завідувача сектору адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб як така, що успішно пройшла стажування /запис №19/;
12.01.2007 присвоєно чергове спеціальне звання - радник податкової служби III рангу /запис №20/;
29.02.2012 звільнена з посади у зв'язку з реорганізацією Прилуцької ОДПІ відповідно до постанови КМУ від 21.09.2011 №981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" в порядку переведення до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби, п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 36 КЗпП України /запис №21/;
01.03.2012 призначена на посаду головного державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб за переведенням з Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, ч. 3 ст. 36 КЗпП України /запис №22/;
20.06.2013 у зв'язку з реорганізацією Прилуцької ОДПІ Чернігівської області переведена на посаду завідувача сектору адміністрування майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, за підсумками стажування ч. 4 ст. 36 КЗпП України /запис №23/;
20.06.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця /запис №24/;
01.01.2014 присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи III рангу /запис №25/;
12.12.2014 у зв'язку з реорганізацією Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області переведена на посаду головного державного ревізора - інспектора сектору адміністрування майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб Прилуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області, ч.4 ст. 36 КЗпП України /запис №26/;
15.02.2016 переведена на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування податків із самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 /запис №27/;
25.04.2016 переведена на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків із самозайнятих осіб та громадян, майнових податків і зборів з фізичних осіб і єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 /запис №28/;
01.12.2016 переведена на посаду старшого державного ревізора - інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб на період відсутності основного працівника ОСОБА_3 /запис №29/;
01.06.2017 призначена на посаду завідувача сектору податків і зборів з фізичних осіб Прилуцької ОДПІ як переможця конкурсу /запис №30/;
05.09.2018 звільнена з посади завідувача сектору податків і зборів з фізичних осіб Прилуцької ОДПІ в порядку переведення для подальшої роботи до Головного управління ДФС у Чернігівській області, п. 5 ст. 36 КЗпПУ /запис №31/;
06.09.2018 призначена в порядку переведення на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб /запис №32/;
07.05.2019 позивачем припинено державну службу та звільнено з посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, ст. 38 КЗпП України, відповідно до частини третьої статі 86 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу".
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (чинним до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в податкових органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно пункту 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 N 509-XII (у редакції, що діяла з 01.02.1994) Державна податкова служба складається з Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.
За визначенням статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 N 509-XII (у редакції, що діяла з 14.02.1998) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 N 509-XII (у редакції, що діяла з 01.01.2011) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" від 05.07.2012 №5083-VI, який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі "Статтею 344. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби 344.1. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби України здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого Законом України "Про державну службу".".
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що до стажу державної служби ОСОБА_1 підлягає зарахуванню робота (служба) на посадах в Державній податковій інспекції по м. Прилуки з 14.11.1995 по 25.11.1996, на посадах в Прилуцькій державній податковій адміністрації, з 10.03.1998 перейменованої в Прилуцьку державну податкову інспекцію Чернігівської області, з 26.11.1996 по 29.02.2012, на посадах в Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Чернігівської області Державної податкової служби з 01.03.2012 по 19.06.2013, на посадах у Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області з 20.06.2013 по 11.12.2014, на посадах у Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області з 12.12.2014 по 05.09.2019 та на посадах в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області з 06.09.2019 по 07.05.2019, які підтверджені трудовою книжкою ОСОБА_1 /а.с. 32-47/.
Однак, у порушення наведених вище норм права, відповідачем не зараховано до стажу державної служби роботу (службу) ОСОБА_1 на посадах у Державній податковій інспекції по м. Прилуки з 14.11.1995 по 25.11.1996, на посадах в Прилуцькій державній податковій адміністрації, з 10.03.1998 перейменованої в Прилуцьку державну податкову інспекцію Чернігівської області, з 26.11.1996 по 29.02.2012, на посадах в Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Чернігівської області Державної податкової служби з 01.03.2012 по 19.06.2013, на посадах у Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області з 20.06.2013 по 11.12.2014, на посадах у Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області з 12.12.2014 по 05.09.2019 та на посадах в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області з 06.09.2019 по 07.05.2019.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03 квітня 2024 року №254050002246 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Висновки суду у даній справі відповідають висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а.
Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015 відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, в даному випадку визначеного за принципом екстериторіальності - ГУ ПФУ у Львівській області, яким було прийнято рішення за заявою позивача і за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
За таких обставин, вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 27.03.2024 суд залишає без задоволення.
Водночас, з метою ефективного поновлення прав позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 14 листопада 1995 року по 07 травня 2019 року на посадах у Державній податковій інспекції по м. Прилуки, в Прилуцькій державній податковій адміністрації, перейменованої в Прилуцьку державну податкову інспекцію Чернігівської області, в Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Чернігівської області Державної податкової служби, у Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, у Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 березня 2024 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
Обраний у справі судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача з урахуванням обставин цієї справи.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом /а.с. 20/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 23/.
Таким чином, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (1211,20 грн./2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 229, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03 квітня 2024 року №254050002246 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 14 листопада 1995 року по 07 травня 2019 року на посадах у Державній податковій інспекції по м. Прилуки, в Прилуцькій державній податковій адміністрації, перейменованої в Прилуцьку державну податкову інспекцію Чернігівської області, в Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Чернігівської області Державної податкової служби, у Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, у Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 березня 2024 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич