ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" лютого 2025 р. справа № 300/7321/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду.
Кулібаба Олександр Олександрович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 24.09.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив суд: визнати протиправною відмову відповідача у продовженні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, опосередкованої повідомленням №1/437 від 16.08.2024; зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продовження відстрочки здійснивши перевірку підстав для продовження відстрочки за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 11 серпня 2024 року та продовжити ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період, надану на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1151 від 21.06.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період, відповідач надав позивачу довідку за № 1151 від 21.06.2024 про надання відстрочки від призову на відстрочку під час мобілізації на особливий період на підставі п. 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до 11.08.2024 як особі, на утриманні якої перебуває троє дітей віком до 18 років. В зв'язку з продовженням воєнного стану відстрочка позивача від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період була продовжена до 13.05.2031, тобто до досягнення старшою дитиною 18-річного віку, що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+». 13.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про продовження відстрочки, однак за результатами розгляду такої заяви позивачу вручене повідомлення від 16.08.2024 № 1/437, в якому зазначено, що протоколом від 16.08.2024 № 11 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки не підтверджено батьківство трьох дітей віком до 18 років. Представник позивача вважає протиправною відмову відповідача у продовженні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, опосередкованої повідомленням №1/437 від 16.08.2024, оскільки на утриманні позивача перебуває троє дітей до 18 років, серед яких ОСОБА_2 , який є сином дружини позивача від першого шлюбу. В підтвердження таких обставин представник позивача долучив до позовної заяви документи, які підтверджують фінансові витрати ОСОБА_1 на різноманітні потреби ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_2 , припинив сплачувати аліменти, що покладає на ОСОБА_1 як вітчима обов'язок забезпечувати утримання свого пасинка. Окрім цього, представник позивача звернув увагу на порушення відповідачем Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, оскільки позивач звернувся із заявою про продовження відстрочки, яка не потребує повторного подання документів, які підтверджують право на відстрочку, а відповідач розглянув таку заяву як первинну про надання відстрочки та прийняв рішення про відмову у наданні такої відстрочки з підстав відсутності підтверджуючих документів. Отже, ОСОБА_1 виконав всі умови для продовження відстрочки від призову на військову службу, в тому відповідач зобов'язаний продовжити ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період, надану на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1151 від 21.06.2024.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами.
14.10.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2024 № 1/3629 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період слугувало непідтвердження батьківства трьох дітей віком до 18 років документами, передбаченими Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560. Для того, щоб отримати відстрочку від призову на військову службі по мобілізації під час воєнного стану у свідоцтвах про народження усіх дітей повинен значитися позивач. Проте, як сам зазначає позивач, одна дитина, а саме - ОСОБА_4 має іншого батька - ОСОБА_3 , на якого і покладаються обов'язок утримання своєї дитини. В спірному випадку відсутні докази позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та, відповідно, відсутні докази усиновлення позивачем ОСОБА_4 . Що стосується надання позивачу відстрочки раніше по цих самих документах, то первинне допущення помилки при перевірці відповідних документів та прийнятті рішення про надання відстрочки не може трактуватися як факт наявності такого права в позивача на майбутнє, оскільки є нелогічним та не підтверджується передбаченими Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період документами. Після проведення відповідної перевірки, встановлено відсутність права позивача на відстрочку від призову на військову службу по мобілізації, оскільки в одному з трьох свідоцтв про народження дітей значиться інший батько. За результатами перевірки та розгляду комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколом №11 від 16.08.2024 ухвалено рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу по мобілізації на підставі непідтвердження батьківства трьох дітей віком до 18 років документами, передбаченими Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. Представник відповідача вважає правомірною відмову позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу по мобілізації, просить суд відмовити в задоволенні прозову (а.с. 64-81).
30.10.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 30.10.2024 про зміну підстав позову. Вказана заява від 30.10.2024 мотивована тим, що з відзиву ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.10.2024 № 1/3629 на позовну заяву представник позивача дізнався, що підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період слугувало не підтвердження факту перебування на його утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина дружини від першого шлюбу, який утримується позивачем. Так, представник відповідача у відзиві зазначив, що для того, щоб отримати відстрочку від призову на військову службі по мобілізації під час воєнного стану у свідоцтвах про народження усіх дітей повинен значитися позивач. Проте ОСОБА_4 має іншого батька - ОСОБА_3 , на якого і покладаються обов'язки з утримання своєї дитини. Відповідач звернув увагу на відсутність доказів позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та доказів усиновлення позивачем ОСОБА_4 . Представник позивача зазначив, що на момент подання цього позову ОСОБА_1 не було відомо про вищевказані підстави для відмови у наданні відстрочки, оскільки у довідці лише загально зазначалося, що причиною відмови стало не підтвердження батьківства трьох дітей віком до 18 років документами, передбаченими Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560. Таким чином, викладені у відзиві підстави для відмови у задоволенні позову зумовлюють необхідність подання заяви про зміну підстав цього позову, в якій представник позивача обґрунтовує факт перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні ОСОБА_1 (а.с. 174-178).
Ухвалою від 31.10.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивача від 30.10.2024 про зміну підстав позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
05.11.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2024 про заперечення на змінені позовні вимоги. Так, представник відповідача зазначив, що у статті 165 Сімейного кодексу України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 Сімейного кодексу України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини. В спірному випадку немає жодного доказу позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та відсутні докази усиновлення ОСОБА_1 ОСОБА_4 (а.с. 182-192).
Ухвалою від 04.12.2024 витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії:
- заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період (разом із додатками до такої заяви), поданої в травні-червні 2024 року;
- заяви ОСОБА_1 від 13.08.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період (разом із додатками до такої заяви);
- протоколу ІНФОРМАЦІЯ_6 за № 11 від 16.08.2024 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період;
- обліково-послужної картки ОСОБА_1 , форма якої затверджена наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 "Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України";
- письмову копію інформації з Електронної інформаційної системи "ІНФОРМАЦІЯ_10" щодо сімейного стану та складу сім'ї (дружини, дітей) ОСОБА_1 .
09.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.12.2024 про долучення витребуваних доказів. Так, представник відповідача надав суду копії: витягу з протоколу засідання комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 11 від 16.08.2024 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період; обліково-послужної картки ОСОБА_1 ; заяви від 20.06.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період; заяви від 20.06.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період; довідки від 21.06.2024 № 1/51 про надання відстрочки; військово-облікового документа від 10.06.2024; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.02.2019; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.03.2023; свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.07.2021; свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17.05.2013; рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2017 у справі № 353/1163/16-ц; ухвали від 11.01.2019 у справі № 353/1163/16-ц; посвідчення серії НОМЕР_5 від 30.03.2023; витягу з АІТС «ІНФОРМАЦІЯ_10» про склад сім'ї (а.с. 198-211).
Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, згідно військово-облікового документа за № 10062024098464191900001 від 10.06.2024 перебуває з 30.05.2024 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 165-166).
20.06.2024 позивач звернувся із заявою на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с. 201), до якої долучив копії: свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.02.2019, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 204); свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серії НОМЕР_2 від 09.03.2023 (зворотній бік а.с. 204); свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , серії НОМЕР_3 від 14.07.2021 (а.с. 205); свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 від 17.05.2013, батько дитини ОСОБА_3 , мати дитини ОСОБА_5 (зворотній бік а.с. 205); рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2017 у справі № 353/1163/16-ц про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір'ю (а.с. 206); ухвали від 11.01.2019 у справі № 353/1163/16-ц про виправлення описки (а.с. 207); посвідчення серії НОМЕР_5 від 30.03.2023 (а.с. 208)
За результатом розгляду такої заяви від 20.06.2024 відповідач надав позивачу довідку за № 1151 від 21.06.2024 про надання відстрочки від призову на відстрочку під час мобілізації на особливий період на підставі п. 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до 11.08.2024 як особі, на утриманні якої перебуває троє дітей віком до 18 років (зворотній бік а.с. 202).
13.08.2024 позивач звернувся із заявою на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до якої долучив довідку про відстрочку (а.с. 202).
За результатами розгляду такої заяви від 13.08.2024 позивачу вручене повідомлення від 16.08.2024 № 1/437, в якому зазначено, що протоколом від 16.08.2024 № 11 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови: не підтверджено батьківство трьох дітей віком до 18 років документами, передбаченими Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (а.с. 55).
Вважаючи протиправною відмову відповідача у продовженні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, опосередкованої повідомленням №1/437 від 16.08.2024, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продовження відстрочки здійснивши перевірку підстав для продовження відстрочки за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 11 серпня 2024 року та продовжити ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період, надану на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1151 від 21.06.2024.
При прийнятті рішення у цій справі суд керується такими мотивами. Висновки суду.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Видом військової служби є зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із частинами шостою, тринадцятою, чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ, одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначено категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до частини сьомої статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо перевірки підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, передбачено також Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154).
Так, згідно з пунктом 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Частиною восьмою статті 23 Закону № 3543-XII визначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 560).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 560 цей Порядок, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Згідно з пунктом 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Пунктом 57 Порядку № 560 визначено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Згідно з пунктом 59 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов'язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Згідно з пунктом 63 Порядку № 560 військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом.
Відповідно до пункту 64 Порядку № 560 заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п'яти років.
Пунктом 65 Порядку № 560 визначено, що у разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.
Отже, Порядком № 560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов'язаним та прийняття рішень територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в процесі надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.
Судом встановлено, що 20.06.2024 позивач звернувся із заявою на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с. 201), до якої долучив копії: свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.02.2019, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 204); свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серії НОМЕР_2 від 09.03.2023 (зворотній бік а.с. 204); свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , серії НОМЕР_3 від 14.07.2021 (а.с. 205); свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 від 17.05.2013, батько дитини ОСОБА_3 , мати дитини ОСОБА_5 (зворотній бік а.с. 205); рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2017 у справі № 353/1163/16-ц про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір'ю (а.с. 206); ухвали від 11.01.2019 у справі № 353/1163/16-ц про виправлення описки (а.с. 207); посвідчення серії НОМЕР_5 від 30.03.2023 (а.с. 208)
За результатом розгляду такої заяви від 20.06.2024 відповідач надав позивачу довідку за № 1151 від 21.06.2024 про надання відстрочки від призову на відстрочку під час мобілізації на особливий період на підставі п. 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до 11.08.2024 як особі, на утриманні якої перебуває троє дітей віком до 18 років (зворотній бік а.с. 202).
Так, в довідці за № 1151 від 21.06.2024 чітко зазначено, що відстрочка від призову на відстрочку під час мобілізації на особливий період на підставі п. 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" надана ОСОБА_1 до 11.08.2024.
Пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
В спірному випадку 13.08.2024 позивач звернувся із заявою на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до якої долучив довідку про відстрочку (а.с. 202).
За результатами розгляду такої заяви від 13.08.2024 позивачу вручене повідомлення від 16.08.2024 № 1/437, в якому зазначено, що протоколом від 16.08.2024 № 11 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови: не підтверджено батьківство трьох дітей віком до 18 років документами, передбаченими Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (а.с. 55).
Суд звертає увагу на те, що положеннями Порядку № 560 передбачено обов'язковість проведення перевірки наявності у військовозобов'язаного підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації незалежно від того, чи заява про надання відстрочки подана вперше, чи військовозобов'язаний звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації після завершення строку дії попередньої відстрочки, тобто для продовження строку дії відстрочки. Не існує окремого порядку розгляду заяви про продовження строку дії відстрочки, оскільки як заява про надання відстрочки, так і заява про продовження строку дії відстрочки, розглядаються відповідно до вимог Порядку № 560.
Так, пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
На виконання вимог ухвали від 04.12.2024 про витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_1 надав суду копії:
- витягу з АІТС «ІНФОРМАЦІЯ_10» про склад сім'ї ОСОБА_1 , згідно якого зазначено, що в позивача є дружина - ОСОБА_8 та лише двоє дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 209);
- обліково-послужної картки ОСОБА_1 , в якій в пункті 6 «Сімейний стан і місце проживання сім'ї» також зазначено про дружину позивача - ОСОБА_8 та двох дітей - ОСОБА_6 , 2023 року народження, та ОСОБА_7 , 2021 року народження (а.с. 200).
Щодо доводів представника позивача, що під час розгляду заяви від 13.08.2024 про надання відстрочки, відповідач не повідомив позивача про необхідність надання відповідних підтверджуючих документів про перебування на утриманні ОСОБА_1 третьої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 64 Порядку № 560 заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п'яти років.
Як встановлено судом вище, документи про перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох дітей віком до 18 років позивач надав відповідачу ще разом із заявою від 20.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с. 201). Серед таких документів були також документи, які стосуються ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме копії: свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.02.2019, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 204); свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 від 17.05.2013, батько дитини ОСОБА_3 , мати дитини ОСОБА_5 (зворотній бік а.с. 205); рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2017 у справі № 353/1163/16-ц про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір'ю (а.с. 206); ухвали від 11.01.2019 у справі № 353/1163/16-ц про виправлення описки (а.с. 207); посвідчення серії НОМЕР_5 від 30.03.2023 (а.с. 208).
Отже, такі документи були в розпорядженні та зберігаються в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується виконанням ухвали від 04.12.2024 про витребування доказів, а тому суд погоджується х доводами позивача про те, що не було необхідності повторного подання ОСОБА_1 таких документів разом із заявою від 13.08.2024 про надання відстрочки.
Водночас відповідач не заперечив вказаного факту, що підтверджується змістом спірного рішення, викладеного в протоколі від 16.08.2024 № 11, повідомленням від 16.08.2024 № 1/437, та змістом відзиву на позовну заяву.
Отже, в цьому випадку вказану підставу для відмови суд розглядає не через призму не долучення до заяви від 13.08.2024 документів про перебування на утриманні трьох дітей, а через відсутність у відповідача на час розгляду такої заяви доказів перебування на утриманні позивача саме трьох, а не двох дітей, що буде справедливим, з огляду на те, що такі документі були у розпорядженні відповідача, який визнав вказаний факт.
З поданих позивачем та вказаних вище свідоцтв про народження дітей відповідач встановив, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 , а тому вказані обставини, вважає відповідач, підтверджують відсутність передбаченої законом підстави для відстрочки згідно поданої позивачем заяви від 13.08.2024: наявність на утриманні позивача трьох дітей віком до 18 років, оскільки останній є батьком лише двох дітей.
Надаючи оцінку такому аргументу відповідача в підтвердження правомірності оскарженого рішення, суд виходив з такого.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
Цей обов'язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).
Частинами першою-третьою статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини другої статті 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Згідно з статтею 268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі: 1) нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком; 2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.
Верховний Суд в постанові від 14.12.2023 за результатом розгляду справи № 160/11228/23 зазначив:
«… Виходячи з аналізу вищевказаних норм, Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи у шлюбі з громадянкою ОСОБА_2 , має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім'єю). При цьому обов'язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання…».
Отже, сімейне законодавство містить чітке розмежування таких понять, як «батько», «мати», «дитина», «вітчим», «падчерка». Перед усім, це пов'язано із різним обсягом прав та обов'язків названих суб'єктів сімейних правовідносин по відношенні один до одного. «Вітчим» і «пасинок» не мають настільки чітко визначених прав та обов'язків відносно один одного. Вітчим має своїм обов'язком утримувати пасинка, який з ним проживає, якщо у нього немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати йому належного утримання, за умови, що вітчим може надавати матеріальну допомогу. При цьому, суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі: 1) нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком; 2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.
З огляду на вищевказане, вітчим вважається таким, що зобов'язаний утримувати пасинка за сукупності таких умов: пасинок проживає разом із вітчимом; пасинок немає родичів першої та другої лінії кровного споріднення або ж ці особи не можуть надавати пасинку утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу. Такий перелік є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Водночас, якщо вітчим самостійно (за власною ініціативою) надає матеріальну допомогу пасенку, це свідчить про дотримання засад добросовісності, розумності та справедливості у сімейних правовідносинах. Проте, з позиції норм Сімейного кодексу України таку поведінку вітчима не можна назвати «утриманням», бо «утримання», це не «право», а безальтернативний та імперативно визначений «обов'язок» батьків по відношенню до неповнолітніх дітей. Також пасинок у спірному випадку не може вимагати у вітчима забезпечення його утриманням, оскільки за законом такий обов'язок на нього не покладений.
Таким чином, саме на ОСОБА_3 як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно чинного законодавства покладено обов'язок утримувати свою дитину.
Суд звертає увагу на те, що законодавець безальтернативно наголошує на тому, що батько зобов'язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей навіть в тому випадку, коли не проживає разом з ними. Форми такого утримання можуть різнитись. Тобто, законодавець надає право сторонам сімейних правовідносин диспозитивно вирішити питання про форму утримання дитини одним із батьків, який проживає окремо.
В спірному випадку представник позивача в позовній заяві вказав, що ОСОБА_3 сплачував аліменти на утримання ОСОБА_4 до липня 2024 року.
Коли питання стосується сплати аліментів, то безумовно, якщо така форма утримання, визначена рішенням суду, вона є обов'язковою. Водночас, не сплата аліментів не має своїм правовим наслідком втрату правового зв'язку між дитиною та одним із батьків. Відповідальність за несплату аліментів пов'язана із негативними наслідками майнового характеру, а не припиненням зв'язку між батьками та дітьми.
Так, здійснення ОСОБА_1 заходів по утриманню ОСОБА_4 , з огляду на зміст статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не впливає на виникнення у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки в розрізі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Сімейного кодексу України, таке право може бути надане саме військовозобов'язаному, який є саме батьком трьох дітей віком до 18 років.
Що стосується доводів представника позивача про те, що за результатом розгляду заяви від 20.06.2024 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації була надано до 13.05.2031, тобто до досягнення старшою дитиною 18-річного віку, що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+», то суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.
Так, в довідці за № 1151 від 21.06.2024 чітко зазначено, що відстрочка від призову на відстрочку під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" надана ОСОБА_1 до 11.08.2024.
Для продовження дії відстрочки згідно Порядку № 560 військовозобов'язаним подається заява, яка є предметом окремого адміністративного розгляду. При цьому, як зазначено судом вище, під час розгляду такої заяви відповідач обов'язково проводить перевірку наявності у військовозобов'язаного підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, за наслідками такої перевірки може бути прийнято рішення про відмову на наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Можливість скасування раніше прийнятого рішення також передбачено пунктом 65 Порядку № 560, згідно якого у разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.
Таким чином, відповідач у спірних відносинах діяв правомірно, тобто з дотриманням критеріїв, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
З огляду на відмову в позові, судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 .
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.