ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" лютого 2025 р. справа № 300/6809/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Романків І.М. (далі - представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 21.08.2024, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 12.08.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач 21.08.2024 звертався до відповідача із проханням зарахувати у подвійному розмірі до його страхового стажу період роботи у закладі надання психіатричної допомоги з 01.04.2004 по 12.08.2024, відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із незарахуванням даного стажу при призначенні пенсії та подальших проведених перерахунках. Однак, пенсійним органом було відмовлено позивачу у здійсненні даного перерахунку, оскільки чинне законодавство не передбачає зарахування стажу роботи у психіатричних закладах у подвійному розмірі після 01.01.2004. Позивач такі дії відповідача вважає протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2024 відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.35-36).
Представник відповідача скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що пенсія за віком призначена позивачу за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058) та відповідно до ч. 3, 4 ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Стаття 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення» та враховується для обчислення пільгового стажу роботи. Тобто періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України №1058) зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку відповідача, після 01.01.2004 зарахування стажу роботи в психіатричних закладах охорони здоров'я у подвійному розмірі законодавством не передбачено. Також зазначила про те, що для зарахування до стажу періоду роботи, зокрема з 01.11.2022 по 12.08.2024 (тобто по дату видачі довідки № 14578 від 12.08.2024) правових підстав немає, так як перерахунок по стажу проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням ч. 4 ст. 42 Закону 1058. Оскільки стаж пораховано по 31.10.2022, то право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.11.2022 позивач набуде не раніше 01.11.2024.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 02.08.2018 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.30).
21.08.2024 позивач через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області про перерахунок пенсії зарахувавши до страхового стажу період його роботи з 01.01.2004 по 12.08.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
До заяви про перерахунок пенсії позивачем долучено серед іншого сканкопію довідки, виданої 12.08.2024 Комунальним некомерційним підприємством «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» за №14578, якою підтверджується та обставина, що позивач з 16.02.1984 по 12.08.2024 (день видачі довідки)працюєу Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», а робота за цей період дає право на подвоєння стажу згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (а.с.26).
Як зазначає представник позивача, та не заперечується відповідачем, відповідь за результатами розгляду звернення від 21.08.2024 про перерахунок пенсії на адресу позивача не надходила. У графі «результат обробки звернення» - «текст відповіді» - проставлено відмітку «Призначено». При цьому, як слідує з матеріалів пенсійної справи позивача, період його роботи з 01.01.2004 по теперішній час (12.08.2024) у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» до стажу в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховано не було.
З огляду на викладене, 30.08.2024 представником позивача було скеровано на адресу відповідача адвокатський запит з проханням надати належним чином завірені світлокопії відповіді за результатами розгляду звернення позивача про перерахунок пенсії від 21.08.2024 (допризначення у зв'язку з додатковими документами), з яким він звертався до відповідача через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
На адвокатський запит представника позивача від 30.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 04.09.2024 за №0900-0202-8/47886 надіслано додаткові документи із пенсійної справи позивача. Із наданих документів щодо обчислення та перерахунку пенсії позивача вбачається, що рішенням за №926100142073 від 28.08.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку з уточненням даних в ЕПС. На момент перерахунку пенсії стаж роботи склав 63 роки 02 місяці 25 днів, а індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1 - 0,63167.
Крім цього, з даного рішення про перерахунок пенсії позивачу повторно підтверджується та обставина, що період роботи позивача з 01.01.2004 по теперішній час (12.08.2024) у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я ІваноФранківської обласної ради» до стажу в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховано не було. Поряд з цим, світлокопії відповіді за результатами розгляду звернення позивача від 21.08.2024 про перерахунок пенсії відповідачем надано не було.
Уважаючи відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії протиправною, позивач, через уповноваженого представника звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких фактичних обставин справи та норм права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058).
Відповідно до статті 24 Закону України №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788).
Відповідно до ст. 62 Закону України №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом досліджено копію трудової книжки позивача від 14.08.1981 НОМЕР_1 (а.с.12-14) та встановлено, що у спірний період роботи позивач працював:
з 01.11.2003 по 02.01.2019 на посаді молодшої медсестри по догляду за хворим в Обласній психлікарні №2 (запис №8);
02.01.2019переведений на роботу столяром в Обласній психлікарні №2 (запис № 9);
з 17.10.2019 Обласна психіатрична лікарня №2 реорганізована в КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» (запис №10);
01.04.2022 переведений робітником з комплексного обслуговування й ремонту будинків (запис № 11);
31.08.2023 звільнений з роботи у зв'язку з переведенням в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» (запис № 12);
01.09.2023 прийнятий на посаду робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків віддаленого структурного підрозділу № 2.
Відповідно до довідки від 18.08.2024 № 14578, виданої КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», ОСОБА_1 з 16.02.1984 працює в КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» по теперішній час (день видачі довідки), який з 01.09.2023 реорганізований шляхом приєднання в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради». Робота за цей період дає право на подвоєння стажу згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.26).
Згідно із ст. 60 Закону України №1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 за №1489-III заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності КНП “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в'язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).
Отже, КНП “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні ст. 60 Закону України №1788 є закладом з надання психіатричної допомоги.
Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у психіатричному закладі у спірний період відповідачем не заперечується.
Щодо посилань відповідача на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, суд зазначає, що стаття 60 Закону України №1788 є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону України №1058 не скасовує статтю 60 Закону України №1788 та не зупиняє її дію.
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України “Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
Отже, незарахування відповідачем до стажу позивача у подвійному розмірі періоду роботи в психіатричному закладі охорони здоров'я з 01.01.2004 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.
Також суд зазначає, що довідкою від 12.08.2024 №14578, виданої КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», підтверджується, що ОСОБА_1 16.02.1984 по 12.08.2024 (день видачі довідки)працював у вказаному медичному закладі. Крім того у ній зазначено про те, що робота у зазначений період дає право на подвоєння стажу згідно Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1110-ІV.
Отже, зарахування відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 має бути здійснене із урахуванням даних вищезазначеної довідки.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Таким чином, для зарахування до стажу періоду роботи, зокрема з 01.11.2022 по 12.08.2024 (тобто по дату видачі довідки № 14578 від 12.08.2024) правових підстав немає, так як перерахунок по стажу проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням ч. 4 ст. 42 Закону 1058. Оскільки стаж пораховано по 31.10.2022, то право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.11.2022 позивачнабуде не раніше 01.11.2024.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з частиною 4 статі 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою 21.08.2024.
Таким чином, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його ефективного відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, частинами 2, 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з врахуванням змісту заявлених вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а належним способом захисту відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити з 01.09.2024 (а не з 21.08.2024, як того просить позивач) перерахунок та виплату позивачу пенсії із зарахуванням при розрахунку розміру пенсії, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до його страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 31.10.2022 (а не з 01.01.2004 по 12.08.2024, як просить позивач) у КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі.
Решта доводів відповідача на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
За таких обставин, суд вважає адміністративний позов позивача обґрунтованим, а позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач підтвердила сплату судового збору на суму 968,96 гривень за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення в солідарному порядку на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачений судовий збір в розмірі в розмірі 800,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 із зарахуванням при розрахунку розміру пенсії до його страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 31.10.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради»в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 31.10.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі, згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер2322304331) сплачений судовий збір в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), адреса: с. Григорів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77053;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.