Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 лютого 2025 року Справа№200/305/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
15 січня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дій та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 28 листопада 2024 року № 18 комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати його;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути його заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення, яким надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та видати відповідну довідку.
Позов обґрунтовував тим, що він як військовозобов'язаний, який є здобувачем фахової передвищої/вищої освіти за денною формою здобуття освіти, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим 12 листопада 2024 року особисто засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, до якої додав підтверджуючі документи.
Проте, отримав від відповідача повідомлення про те, що комісією протоколом від 28 листопада 2024 року № 18 прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; причина відмови: «у зв'язку з поданням заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку або копії таких документів, засвідчених в установленому законом порядку, не особисто».
Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких зазначав, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не має статусу юридичної особи, є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 та безпосередньо йому підпорядковується. При здійсненні своєї діяльності керується Конституцією України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Вважав, що надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можливе тільки за особистою участю військовозобов'язаного.
За результатами розгляду заяви начебто позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки, яке оформлено протоколом від 28 листопада 2024 року № 18. Причиною відмови зазначено наступне: «у зв'язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку».
Про прийняте рішення та про те, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах, позивача повідомлено відповідним повідомленням.
Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства.
Крім того, у поданій заяві позивач зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З цієї ж адреси засобами поштового зв'язку направлено заяву про відстрочку. Відповідно до військово-облікового документа, що доданий до заяви (роздруківка із застосунку Резерв+), позивач також проживає за цією ж адресою і не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 21 вересня 2023 року (наявна позначка «знято», у розділі підстав визначено «інше»).
Вважав, що направлення заяви засобами поштового зв'язку, подання документів не засвідчених належним чином та не у належному стані (додана інформація про поточне здобуття освіти у збільшеному вигляді, у зв'язку з чим перевірити QR-code неможливо), до заяви додано військово-обліковий документ, сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», відповідно до якого військовозобов'язаний знятий з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 21 вересня 2023 року, заявника не можливо ідентифікувати (проживає у Київській області, звідки надійшла його заява), унеможливлюють перевірку наявності підстав щодо надання військовозобов'язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, що здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Статтею 40 Конституції України визначено, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Це також кореспондується з вимогами, викладеними у Законі України «Про звернення громадян», де вираз «особисто» викладено виключно у ст. 22 Закону, яка визначає порядок проведення прийняття звернень та опрацювання звернень на особистому прийомі.
Абзацами 10 та 11 пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, передбачено подання (надсилання) заяви лише при продовженні строку відстрочки.
Щодо посилання позивача на «особисте поштове відправлення», то таке посилання вважав помилковим, оскільки Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначені обставини, за якими здійснюється встановлення особи шляхом надання (перевірки) документів, що посвідчують особу. Вимога пред'явлення документів, що посвідчують особу, міститься у абз. 7 п. 33, п.п. 71, 89, абз. 2 п. 90, абз. 1 п. 91, п. 97, абз. 4 п. 107 вказаних Правил та не стосується будь-якого посвідчення особи відправника. Тобто, Правилами надання послуг поштового зв'язку не передбачено будь-якого надання (перевірки) документів, що посвідчують особу відправника.
Також вважав, що він не є належним відповідачем у справі через відсутність предмета спору.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив та на додаткові пояснення відповідача, а також пояснення, якими підтримав доводи позовної заяви.
Також зазначав, що належним відповідачем у справі є саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , і зазначення його відповідачем у позові витікає зі спірних правовідносин та відповідає вимогам законодавства.
Позивач до відповідача (за місцем своєї реєстрації) жодних документів про зняття його з військового обліку не подавав, у зв'язку з чим не може бути поставлений на облік в іншому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем тимчасового перебування, та, відповідно, подавати заяви до такого органу.
Посилання відповідача на те, що позивач знятий з військового обліку, нічим не підтверджується, та спростовується військово-обліковим документом позивача, з якого вбачається, що позивач 04 січня 2017 року був взятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 (зараз ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з обліку не знімався. У вересні 2023 року, як і з початку березня 2022 року, внаслідок воєнного стану в Україні виїхати за кордон позивач не міг, і не виїжджав. Тому вважав інформацію про постановку та зняття з обліку, що надана відповідачем, такою, що не відповідає дійсності.
Крім того, вважав, що якщо особа знята з обліку та не ідентифікується, то такій особі повідомляється про відсутність у комісії підстав для розгляду її заяви. Проте заява позивача відповідачем була розглянута по суті.
Щодо посилань відповідача на не можливість ідентифікувати позивача, не надання належним чином оформлених документів, зняття позивача з військового обліку у відповідача, то ці підстави не зазначені в оскарженому рішенні, і не є предметом повідомлення від 29 листопада 2024 року про прийняття такого рішення. Позивачу відмовлено в наданні відстрочки з підстав подання документів засобами поштового зв'язку (не особисто).
Проте позивач особисто подав на адресу відповідача заяву про відстрочку встановленого зразка та необхідні нотаріально завірені документи, що передбачені Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Жодних вимог щодо надання інших документів, крім визначених Порядком, крім довідки про здобувача освіти, що сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, при подачі заяви не вимагалося.
Відповідач в свою чергу, якщо у нього є труднощі із зчитуванням QR-code, мав можливість з'ясувати походження та достовірність зазначеної в довідці інформації згідно з положеннями п. 60 цього Порядку, або звернутися до позивача. Таких дій відповідачем здійснено не було.
Вважав, що відповідач діяв у неправомірний та незаконний спосіб, а його твердження у відзиві не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є здобувачем рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; навчається за денною формою навчання.
12 листопада 2024 року позивач особисто засобами поштового зв'язку (рекомендованим поштовим відправленням) подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 (на ім'я голови комісії зазначеного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) заяву від 12 листопада 2024 року (за формою, що визначена додатком 4 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надається військовозобов'язаним - здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторантам та особам, зарахованим на навчання до інтернатури).
В заяві, посилаючи на те, що має право на таку відстрочку, просив розглянути цю заяву та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви додав підтверджуючі документи (завірені нотаріально):
- копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, що йому видані;
- копію свого електронного військово-облікового документу із застосунку «Резерв+»;
- довідку про здобувача освіти № 284981, що сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 05 вересня 2024 року на ім'я позивача, в якій зазначено, що він навчається у приватному вищому навчальному закладі «Інститут екології економіки і права», ступінь/рівень освіти - магістр, форма навчання - денна. В Довідці також зазначено, що на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Міститься інформація про документи про освіту (що раніше здобута позивачем): свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; диплом молодшого спеціаліста; диплом бакалавра (із зазначенням реквізитів документів, дати видачі та ким видано).
За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії (зокрема щодо позивача) оформлено протоколом від 28 листопада 2024 року № 18.
Причиною відмови зазначено наступне: «у зв'язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку».
Про прийняте рішення позивача повідомлено повідомленням від 29 листопада 2024 року № 09/18591, в якому зазначено, що рішення про відмову прийнято «у зв'язку з поданням заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчених в установленому законом порядку, не особисто».
Судом також встановлено, що відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці, копія якої надана позивачем, позивач:
- 22 лютого 2016 року був взятий на військовий облік призовників в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а 29 грудня 2016 року - знятий з такого обліку;
- 04 січня 2017 року - взятий на військовий облік призовників у ІНФОРМАЦІЯ_5 (зараз - ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Відмітка про зняття з такого обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 в копії посвідчення - відсутня.
На час звернення позивача до відповідача із заявою від 12 листопада 2024 року про надання відстрочки позивач був знятий з військового обліку призовників у відповідача, що підтверджується:
- військово-обліковим документом позивача, що сформований в електронній формі за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» (що розроблений Міністерством оборони України) 07 листопада 2024 року (тобто напередодні звернення до відповідача), в якому зазначено, що позивача знято з військового обліку призовників у відповідача, підстава зняття - «інше»; присвоєно номер в реєстрі Оберіг 020720231464352800071; адреса проживання позивача: АДРЕСА_2 . (Вказана адреса як адреса проживання позивача також зазначена позивачем в поданій ним заяві про надання відстрочки.).
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ст. 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Видами військової служби, є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації врегульовано ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також військовозобов'язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» визначено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, і він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (п. 1 зазначеного Порядку).
Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (який є додатком 2 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487), в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 цього Положення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Відповідно до абз. 9 п. 11 цього Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Отже, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, хоча і не є юридичними особами, проте вони законодавством наділені публічно-владними управлінськими функціями, у зв'язку з чим є суб'єктами владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу).
18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Цей Порядок визначає, зокрема процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (п. 1 Порядку).
Відповідно до п.п. 56, 57 зазначеного Порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 цього Порядку (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
16 січня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 року № 1558, якою, зокрема пункт 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, викладено в іншій редакції.
Так, згідно з абз. 1 п. 58 цього Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 року № 1558) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Проте вказана редакція п. 58 цього Порядку до спірних правовідносин, які мали місце до набрання нею чинності, застосуванню не підлягає.
Додатком 5 до цього Порядку є Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з цим Переліком здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури, мають подати наступні документи, що підтверджують право на відстрочку: довідку про здобувача освіти, що сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідку закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Згідно з п. 59 зазначеного Порядку відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 60 зазначеного Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Військовозобов'язані мають право, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, особисто подати органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву про надання відстрочки з підтверджуючими документами або їх засвідченими копіями (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (який є додатком 2 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487), в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин; п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Позивач статус військовозобов'язаного не набув, що підтверджується поданими до суду документами (зокрема, військово-обліковими), і звернувся до органу, в якому він на військовому обліку не перебуває.
Посилання позивача на посвідчення про приписку до призовної дільниці - є неприйнятним, оскільки таке посвідчення - це військово-обліковий документ, який був передбачений для призовників, а не для військовозобов'язаних (п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, яка втратила чинність на підставі Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487).
Так, на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки беруться особи, віком від 17 до 25 років; після досягнення 25-річного віку такі особи підлягають зняттю з військового обліку призовників; а на військовий облік військовозобов'язаних беруться особи, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (ст. 14, ч.ч. 1, 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Позивач перебував у відповідача на військовому обліку призовників.
Після досягнення 25-річного віку (що відбулося 29 березня 2024 року) позивача знято з військового обліку призовників, а на військовий облік військовозобов'язаних (із зарахуванням до запасу Збройних Сил України чи інших військових формувань) позивач не став.
Вказані обставини підтверджуються військово-обліковим документом позивача, що сформований в електронній формі за допомогою мобільного застосунку «Резерв+».
Отже, на час виникнення спірних правовідносин позивач не набув статус військовозобов'язаного, а тому не мав права на вирішення питання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Залишення заяв без розгляду або повернення їх заявнику в такому випадку законодавством не передбачено.
З огляду на наведене позивачу правомірно відмовлено в наданні відстрочки.
Інше формулювання відповідачем рішення про відмову не впливає на висновки суду.
З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову відсутні.
Разом з цим позивач не позбавлений права на повторне звернення із заявою про надання відстрочки після отримання ним статусу військовозобов'язаного.
Посилання представника відповідача у відзиві на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є належним відповідачем у справі через відсутність предмета спору, - є неприйнятними, оскільки такі посилання зроблені без урахування того, що оскаржене рішення щодо позивача прийнято саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Неприйнятною є і інформація про облік, що надана відповідачем, де зазначено, що позивач 22 лютого 2016 року був взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 21 вересня 2023 року - знятий з обліку (вибув як особа, яка вибуває на строк більше трьох місяців за межі України) (як пояснив відповідач, це витяг з облікових документів щодо позивача, що містяться у відповідача).
Так зазначена інформація розміщена на сторінці паперу, проте на ній не міститься відомостей (прізвища, ім'я та по-батькові позивача, назви документа, в якому вона знаходиться), які б дозволяли суду зробити висновок, що вона стосується саме позивача. Тому інформація, що подана до суду в такому вигляді, не може бути прийнята як доказ у справі.
Проте це не впливає на висновки суду про відмову в задоволенні позову.
Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати (судовий збір в сумі 968,96 грн.) стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень не підлягають.
Решта судового збору в сумі 242,84 грн. як зайве сплачена за подання даного позову в електронній формі може бути повернута позивачу з бюджету за його заявою (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 26 лютого 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда