26 лютого 2025 р.Справа №99зп-25/160/5865/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.02.2025р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:
- визнати протиправними дії комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття та не розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 11.02.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту третього частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти та розглянути заяву позивача ОСОБА_1 від 11.02.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту третього частини першоїстатті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення призову на віськову службу під час мобілізації та відправлення позивача ОСОБА_1 до місць проходження віськової служби.
23.02.2025р. через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов, а саме:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , його відокремленим підрозділам, органам і установам, що знаходяться в підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 , його посадовим особам здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби позивача ОСОБА_1 до набрання законної сили судового рішення у даній справі.
Вказана заява обґрунтована тим, що не прийняття та не розгляд його заяви від 11.02.2025 року про надання йому відстрочки є протиправною бездіяльністю Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як заявник ОСОБА_1 є багатодітним батьком, що підтверджується посвідченням багатодітних сімей; заявнику виконкомом Саксаганської районної у місті ради видано посвідчення багатодітної сім'ї серії НОМЕР_1 від 28.02.2023 року із зазначенням дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яке не скасоване та не анулюване і дійсне до 05.08.2036 року; у зв'язку з відсутністю відомостей щодо результатів розгляду заяви заявника від 11.02.2025 року, протоколу комісії про ухвалення рішення про відмову або надання заявнику ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, останнього було направлено 18.02.2025 року до військової частини, як такого, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах; якщо заявника буде зараховано до списків особового складу військової частини та направлено в зону активних бойових дій, то його права будуть порушені; реалізація зарахування заявника до списків особового складу військової частини, видання наказу та переміщення ОСОБА_1 у зону бойових дій з метою проходження військової служби в Збройних Силах України не можлива до надання судом оцінки на предмет правомірності підстав для надання відстрочки та протиправної бездіяльності та діяльності відповідачів, оскільки в іншому разі при задоволенні позову, поновити порушені права та інтереси заявника буде істотно ускладнено.
Розглянувши вищевказану заяву заявника про забезпечення позову, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд не находить обґрунтованих підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю - ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.
За приписами п.2 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, встановленням заборони відповідача вчинити певні дії.
У відповідності до вимог ч.1, ч.5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, позивачем до заяви про забезпечення позову жодних доказів, які б свідчили про вжиття відповідачами-1,2 заходів з призову позивача на військову службу не додано.
Окрім того, і аргументи позивача про те, що його буде зараховано до списків особового складу військової частини та направлено в зону активних бойових дій та його права будуть порушені, є лише припущеннями позивача, які не підтверджені жодними доказами.
А тому, слід дійти висновку, що наведені аргументи не можуть бути обрані судом підставами для забезпечення цього позову.
Також, однією із підстав для забезпечення позову позивачем обрано його незгоду з бездіяльністю відповідача щодо не розгляду його заяви про відстрочку, що є і предметом заявленого позову у цій справі.
Проте, у межах розгляду заяви про забезпечення позову судом не може надаватися оцінка правомірності бездіяльності відповідача, оскільки це призведе до вирішення справи по суті позову без його судового розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.
Отже, позивачем не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
За таких обставин, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/5865/25 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва