Справа № 761/36545/24
25 жовтня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК про скасування арешту майна та вчинення інших процесуальних дій з цим майном у кримінальному провадженні № 120 221 000 000 001 51 від 23.03.2022,
До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК звернувся адвокат ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що СУ ГУНП у м. Києві здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120 221 000 000 001 51 від 23.03.2022 за ч. 3 ст. 1102 КК України, у якому ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2022 (справа № 752/4279/22) накладений арешт на нежилий будинок (адміністративний (літ.А), загальною площею 2869 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 16, що на праві власності належить компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК.
Водночас, представник власника майна вважав, що арешт накладений безпідставно, оскільки посадові особи компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК відношення до протиправної діяльності не мають, господарську діяльність з суб'єктами господарювання держави-агресором не здійснюють, директор вказаної компанії - громадянка Ізраїлю, застосування оскаржуваного захожу забезпечення кримінального провадження паралізувало діяльність компанії, потягло збитки та позбавило компанію можливості здійснювати повноцінно господарську діяльність.
Керуючись наведеним, представник власника майна просив арешт вказаного вище майна скасувати та зупинити виконання рішення слідчого судді від 13.06.2022 (справа № 752/4279/22) щодо передачі арештованого приміщення в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Прокурор Київської обласної прокуратури, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, про поважність причини неявки не повідомив.
Слідчий суддя, заслухавши доводи представника власника майна, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У відповідності до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
У силу частини 2 наведеної статті КПК арешт майна може бути скасовано слідчим суддею повністю чи частково, якщо власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні у справах «Бакланов проти Російської Федерації» та «Фрізен проти Російської Федерації» ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів.
У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися виключно шляхом досягнення справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, тобто лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31.05.2022 (справа № 752/4279/22) задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , накладений арешт на нежитловий будинок - адміністративний (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2869 кв.м, що належить на праві власності компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК, оскільки таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Як вказано у рішенні слідчого судді, сторона обвинувачення посилалась на те, що у вказаному приміщенні під виглядом туристичного агентства «Поехали с нами» здійснюється вербування громадян України з метою виконання спеціальних завдань спецслужб Російської Федерації щодо захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України.
Крім того, сторона обвинувачення зазначивши, що кінцевим бенефіціарним власником ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК є громадянка Російської Федерації ОСОБА_5 , наполягала, що приміщення, яке використовується у незаконній діяльності та є власністю особи, яка є громадянкою РФ, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається у випадках, зокрема, якщо слідчий або прокурор не доведуть, що може бути виконане завдання, для виконання якого вказані особи звертаються з відповідним клопотанням.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно з-поміж іншого є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ст. 98 КПК до речових доказів кримінальний процесуальний закон відносить серед іншого об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, завданням арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження певних предметів не як об'єктів права власності, а саме як речових доказів, тобто таких, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли на собі сліди злочину або є безпосередніми носіями інформації про обставини вчинення злочину, або ж набуті у результаті вчинення кримінального правопорушення.
Досліджуючи питання, чи може бути майно компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНКдоказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що віднесення певних матеріальних об'єктів до речових доказів безпосередньо пов'язане із складом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування.
Отже, такі докази мають бути належними, тобто відповідно до ст. 85 КПК прямо чи непрямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за конкретною статтею Кримінального кодексу України.
Враховуючи наведене, слідчий суддя відмічає, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ч. 3 ст. 110-2 КК України, отже доказами у такому випадку можуть бути речі чи документи, що свідчать про причетність певних осіб до фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
Зокрема, доказами у цьому випадку мають бути документи або інші матеріальні об'єкти, що свідчать про діяльність з метою фінансування насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.
У той же час, на день розгляду клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не наведено доказів, що арештоване приміщення може мати доказове значення для встановлення обставин фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
Також, слідчий суддя бере до уваги, що стороною обвинуваення не доведено, що посадові особи компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК, якій належить арештоване та передане Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майно, причетні до вчинення кримінального правопорушення за ч. . 3 ст. 110-2 КК України.
Таким чином, стороною обвинувачення не доведена обґрунтованість такого ступеню втручання у права та діяльність суб'єкта господарювання, тому подальше збереження оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає його завданню, яке згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК передбачає запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Наведене також свідчить про недопустимість подальшого перебування нежитлового приміщення під арештом та подальша його передача Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч. 1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба чи такий застосований необґрунтовано.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час потреба у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження дійсно відсутня, оскільки подальше перебування майна під арештом не відповідає наведеній у ст. 170 КПК меті та завданню його застосування, чим продовжується порушення права власності компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК, що вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило у повному обсязі права власника.
Отже, клопотання підлягає задоволенню у частині скасування арешту нежитлового приміщення.
У той же час, слідчий суддя звертає, що у силу ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Таким чином, скасування арешту унеможливлює його передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання у частині зупинення виконання ухвали слідчого судді від 13.06.2022 (справа № 752/4279/22) щодо передачі арештованого приміщення в управління Національного агентства.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК задовольнити частково.
Скасувати у кримінальному провадженні № 120 221 000 000 001 51 від 23.03.2022 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2022 (справа № 752/4279/22), на майно компанії ГРАНД ІНВЕСТ ЕНД ФАЙНЕНС ІНК, а саме нежитловий будинок - адміністративний (літ. А) за адресою - м. Київ, вул. Мечникова, 16.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1