Справа № 636/10580/24 Провадження 1-кс/636/292/25
26.02.2025 місто Чугуїв
Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Чугуєві погоджене з прокурором - начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_3 , клопотання слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12024221250000710, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Азербайджан, азербайджанця, громадянина України, солдата, який перебуває на посаді кулеметника другого стрілецького спеціалізованого відділення першого стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") військової частини НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого (останній раз 15.09.2022 Київським районним судом м. Одеси за ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, за поданням начальника Державної установи «Одеської виправної колонії (14)» про умовне дострокове звільнення від відбування призначеного покарання для проходження військової служби та встановлення адміністративного нагляду, засудженого ОСОБА_5 , звільнено від відбування основаного покарання у вигляді позбавлення волі з невідбутим строком 8 місяців 8 днів, для проходження ним військової служби за контрактом), зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Сторона обвинувачення просить продовжити стосовно ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що 28.11.2024 о 19.17 до чергової частини ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від військовослужбовця ОСОБА_7 , про те, що солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навмисно застрелив солдата ОСОБА_8 , наразі вони знаходяться в зоні бойових дій, тіло загиблого також там знаходиться, наразі військові намагаються здійснити міри для евакуації останніх до селища Старий Салтів.
Так, ОСОБА_5 , 28.11.2024, приблизно о 06:45 год, перебуваючи у погребі, облаштованого в м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, разом із військовослужбовцями стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) в/ч НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , на ґрунті раптово виниклих неприязних взаємовідносин із потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у ОСОБА_5 виник прямий умисел, спрямований на умисне, протиправне та незворотне заподіяння смерті військовослужбовцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після цього, ОСОБА_5 перебуваючи у погребі, облаштованого в м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, діючи умисно та протиправно, реалізуючи свій злочинний умисел та бажаючи довести його до кінця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх подальших дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді смерті потерпілого, відчуваючи ненависть до ОСОБА_8 , та свідомо бажаючи настання смерті останнього, узяв закріплену за ним військову, автоматичну, вогнепальну зброю, а саме «АКМ - 74» № НОМЕР_2 1970 року випуску, який зняв із запобіжника, досилавши патрон в патронник, здійснив один постріл із зазначеного автомата в голову ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді кульового поранення скроневої ділянки голови, в результаті чого настала його біологічна смерть.
Отже, ОСОБА_5 діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , із застосуванням військової, автоматичної, вогнепальної зброї здійснив один влучний постріл у голову потерпілого, від якого останній загинув на місці.
Умисні дії ОСОБА_5 виразились в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
29.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2024 № 134-РС, призначено на посаду кулеметника другого стрілецького спеціалізованого відділення першого стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 115 КК України - умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Постановою виконувача обов'язків керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 23.01.2025 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 01.03.2025.
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24.01.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 37 діб, тобто до 01.03.2025.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.11.2024; протоколом огляду трупа від 30.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.11.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 30.11.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 30.11.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України від 29.11.2024; висновком судово-медичної експертизи № 10-12/3778-С/24; висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/121-24/36453-БЛ від 12.12.2024;іншими матеріалами кримінального провадження і їх сукупності.
Для здобуття належних і допустимих доказів та прийняття законного рішення у кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій, а саме: отримати висновок судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» по дослідженню об'єкту, що вилучений в ході складання протоколу отримання зразків для експертизи, для встановлення генетичних ознак, а саме: зразку букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 ; отримати висновки судово-медичної експертизи відповідності механізму спричинення тілесних ушкоджень підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до показань, наданих свідками у вказаному кримінальному провадженні під час проведення слідчих експериментів; отримати висновок судово-балістичної експертизи щодо встановлення слідів контактної взаємодії з каналом ствола зброї на кулі для ідентифікації конкретного екземпляру зброї; отримати висновок медико-криміналістичної експертизи за результатом експертних досліджень; вручити зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 ; після вручення зміни раніше повідомленої підозри, додатково допитати в якості підозрюваного ОСОБА_5 та провести з останнім слідчий експеримент; виконати інші слідчі (процесуальні) дії у проведенні яких виникне необхідність; за результатами проведений слідчих дій вирішити питання щодо призначення додаткових експертиз; виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та вручити їх підозрюваному, його захиснику; ознайомити підозрюваного та захисника з матеріалами кримінального провадження.
Провести вказані процесуальні дії раніше перешкоджали ті обставини, що органом досудового розслідування проводилось опрацювання великого об'єму інформації отриманої під час проведення слідчих дій, дослідження та опрацювання вилучених під час оглядів речових доказів, тривалими строками проведення експертиз, а також проведеним значним обсягом інших слідчих та розшукових дій, без яких неможливо завершити досудове розслідування.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №3561\06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо обвинувачений буде перебувати на волі.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та за які законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, у зв'язку з чим є усі підстави вважати, що останній з метою уникнення від даного покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Вказана обставина створює передумову для уникнення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальної відповідальності, останній може переховуватися від органу досудового розслідування або суду.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх вмовлять, які є військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 та вони разом проходять військову службу в одному підрозділі разом з підозрюваним.
Крім того, може незаконно впливати на свідків шляхом їх залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем та має безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, які є допитаними і відомості щодо місця проживання останньому достеменно відомі.
До того ж, показання свідків надані на досудовому слідстві не мають для суду наперед встановленої сили. Натомість суд досліджує всі докази безпосередньо в судовому засіданні.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, і тим самим вчинити ще один злочин - дезертирство, що кваліфікується за ч. 4 ст. 408 КК України.
Відтак у органів досудового розслідування є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, відсутність міцних соціальних зв'язків та з метою забезпечення дієвості правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Відтак у органів досудового розслідування є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке створює в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності та з метою забезпечення дієвості правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю, доцільно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та повідомив, що на теперішній час дійсно існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в клопотанні, просив суд врахувати, що ухвалою слідчого судді від 26.02.2025 продовжено строк досудового розслідування у цьому провадженні та наполягав на тому, що обрання більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, вказувала, що підозра, повідомлена її підзахисному є необґрунтованою, слідчим не зібрано доказів, які б дозволили стверджувати причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину, сам ОСОБА_5 категорично заперечує факт вчинення саме ним пострілів в бік загиблого. Захисник стверджувала, що наведені в клопотанні ризики наразі не існують, їх існування жодним чином не доведене та просила суд у задоволенні клопотання слідчого відмовити,, та за необхідності обрати стосовно ОСОБА_5 інші, більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані із триманням його під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання слідчого заперечував.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, встановила, що 29.11.2024 до ЄРДР внесено відомості за №12024221250000710, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України щодо вбивства ОСОБА_8 військовослужбовцем ОСОБА_5 .
29.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі.
Згідно протоколу затримання особи, ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України 29.11.2024 о 19:20 год.
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24.01.2025 стосовно ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 01.03.2025.
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 26.02.2025 продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженню №12024221250000710, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України до 28.04.2025.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При розгляді клопотання слідчим суддею враховуються відомості про особу підозрюваного та приймається до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, одружений, військовослужбовець, проте зазначені обставини не зменшують існування ризиків, передбачених, ч.1 ст.177 КПК України, оскільки вони існували і на час вчинення протиправних дій, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які суттєво впливають на обрання підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні перешкодити вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ЄСПЛ в своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Ризик переховування обумовлений, серед іншого, і можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_12 , передбачає покарання, в тому числі у виді реального позбавлення волі на строк до 7 років. Зазначені обставини самі по собі можуть спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину хоча і не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зважаючи на вагомість доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 15 років, а також враховуючивідомості про особу підозрюваного, враховуючи суспільний інтерес, який в даному випадку превалює над приватним, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, слідчий суддя дійшла до висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України: ризиків незаконного впливу на свідків у провадженні, переховування від органів досудового розслідування, суду; продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється чи вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я чи з інших підстав слідчому судді не надано.
З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів, ніж тримання під вартою без визначення розміру застави, не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити та продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: місто Харків, вул. Полтавський шлях, 99, на 60 діб, тобто до 19:20 год. 26.04.2025.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) - до 19.20 годин 26.04.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1