Харківський районний суд Харківської області
26 лютого 2025 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/6019/18
Провадження № 1-кп/635/276/2025
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, посилаючись на втрату наразі чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність цих діянь та додав письмові заяви потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які просили розглядати кримінальне провадження без їх участі. Крім того потерпілі вказали, що не заперечують проти закриття кримінального провадження у зв'язку із декриміналізацією діяння та повідомили, що не вважають порушеними свої права на недоторканість житла чи іншого домоволодіння у вказаному кримінальному провадженні, із заявою про вчинення кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, у порядку приватного обвинувачення до правоохоронних органів не заверталися та звертатись не мають наміру.
Обвинувачена ОСОБА_5 не заперечувала проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цих підстав.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи 05.05.2017 засудженою Харківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 15,ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком, призначеним на підставі ст.ст. 75,76 КК України, на Харківського районного суду Харківської області за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, належних висновків для себе не зробила та знову вчинила умисне корисливе кримінальне правопорушення, злочин - за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 в середині березня 2018 року, більш точної дати та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, прийшла до домоволодіння
АДРЕСА_2 , переконавшись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, через відчинену хвіртку проникла на територію вказаного будинку, та через вікно, з якого зняла віконну раму, проникла в приміщення вищевказаного будинку, звідки таємно вчинила крадіжку чавунної двухконфорочної пічної плити на дві конфорки, довжиною 54х36,5 см, вартістю 400 грн., чавунних дверцят з рамою від вказаної плити, розміром 27х22,5 см, вартістю 200 грн., металеву лопату (без держателя), вартістю 20 грн., сталевий кут, розміром 50х50мм, товщиною металу 3 мм, вартістю 70 грн., а всього вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса N? 9580 від 23.04.2018, 690 грн. 00 коп., після чого, склавши викрадене в мішок, який знайшла в приміщенні вказаного домоволодінні, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, умисні протиправні дії ОСОБА_5 , кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Окрім цього, ОСОБА_5 , будучи раніше засудженою, а саме: 05.05.2017 Харківським районним судом за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не стала та знов вчинила корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 27.01.2018, в вечірній час більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 знаходячись поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , яке на праві власності належить гр. ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, переслідуючи злочинний, умисел направлений на таємне викрадення майна господаря домоволодіння, керуючись корисним мотивом, впевнившись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, проникла на територію подвір?я, розташованого за вищевказаною адресою. Далі, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з території подвір?я, таємно викрала металеву драбину, висотою 2,5 м., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4965 від 13.03.2018 склала: 950 грн. 00 коп.
Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, та розпорядилася ним на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 .
Таким чином, умисні протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинена повторно.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлена відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу (у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року).
Стаття 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Частиною 2 статті 4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно частини 1 статті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме двох неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №567/507/23.
Згідно п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до вимог ч.7 ст.284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні вказаних вище кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, які вчинено у 2018 році стосовно таємного викрадення чужого майна потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 1 762,00 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX на момент вчинення кримінального правопорушення - розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 КК України, становила 1 762,00 грн.
Відповідно до обвинувального акту вартість викраденого майна становить 690,00 грн. та 950,00 грн. та не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась декриміналізація кримінальних правопорушень, які ставлять у провину ОСОБА_5 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із частковою втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ураховуючи зміст наявних в матеріалах справи письмових заяв потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підстав зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 з частини 3 статті 185 КК України на частино 1 статті 162 КК України, на підставі ч.3 ст.337 КПК України судом не встановлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта по даному кримінальному провадженню відносяться на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5 КК України, статтями 284, 284, 369, 370, 372, 479-2 КПК України, положеннями Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд
Об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185КК України закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази:
- чавунну двухкамфорну плиту, чавунні дверцята, металеву драбину - повернути власникам.
Судові витрати понесені на залучення експерта на суму 1144,00 грн. віднести на рахунок держави.
Копію ухвали суду та матеріали за фактом викрадення належного потерпілому ОСОБА_6 майна на суму 690,00 гривень за адресою: АДРЕСА_2 , матеріали за фактом викрадення належного потерпілій ОСОБА_7 майна на суму 950,00 гривень за адресою: АДРЕСА_3 направити до відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченими в той саме строк, але з моменту вручення їм копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_10