Справа № 523/19255/24
Провадження №2-а/523/46/25
"15" січня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участі секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №25, в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Позовна заява мотивована тим, що 06.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №С/10347 про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 гривень, а в подальшому на підставі ч.2 ст.308 КУпАП в подвійному розмірі 34000 гривень. Позивач стверджує, що наведена постанова винесена з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного позивач просить поновити строк на оскарження вищевказаної постанови, скасувати постанову №С/10347 від 06.07.2024 року та закрити виконавче провадження по справі про адміністративне правопорушення №76427949.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 22.11.2024 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог в їх сукупності, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, суд дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що постановою № С/10347 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 06.07.2024 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за те, що в умовах особливого періоду, в ході заходів оповіщення громадян в супереч вимог ч.1 п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» АДРЕСА_1 , останній відмовився від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 до каб №24 на 06.07.2024 року о 20-00 год., про що складено Акт відмови від отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення відповідно до «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, документів щодо поважної причини своєї відмови чи пояснень своєї відмови не надав.
Вищевказана постанова містить відомості щодо отримання її копії ОСОБА_1 27.09.2024 року, однак підпису останнього про таке отримання, постанова не містить.
Відповідно до оскаржуваної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, який в подальшому на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягнуто в подвійному розмірі, а саме в розмірі 34000 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки: «закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
З огляду на матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що оскаржувана постанова була винесена без повідомлення позивача. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі позивача.
Відповідачем доказів на спростування зазначених обставин не надано, не подано відзиву на позовну заяву тощо.
Таким чином, судом встановлено, що розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого при цьому не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 268 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню саме з процедурних підстав.
Згідно ст.268КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Отже, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм ч. 1 статті 268 КУпАП, що у свою виключало можливість розгляду справи.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, беручи до уваги обов'язок відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, принцип закріплений в Конституції України про необхідність доведення вини особи належними доказами, а не припущеннями та принципу, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягаю задоволенню, шляхом скасування постанови та закриття провадження по справі.
Крім того, суд зазначає, що оскаржувана постанова винесена 06.07.2024 року, позивач отримав її копію 11.11.2024 р., до суду подав адміністративний позов 21.11.2024 р., тобто після пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом, однак такий строк пропущений з поважних причин, тому строк оскарження постанови підлягає поновленню.
Щодо вимоги позивача про закриття виконавчого провадження, відкритого на підставі оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку про відмову в цій частині позовних вимог, оскільки скасування постанови та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності є підставою для закінчення виконавчого провадження, що передбачено п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного та керуючись статтями 210-1 КУпАП, 73-77, 90, 205, 241-246, 251, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 за № С/10347 від 06.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 15.01.2025 року.
Суддя О.М.Боков