Справа № 501/4185/24
Провадження №2/523/6904/24
"23" січня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в залі №25 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна та Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Представник позивача звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна та Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначає, що 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 45825 згідно якого стягнуто з неї на користь ТОВ «Онлайн Фінанс» заборгованість за кредитним договором у сумі 3679 грн. На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №68506486. Посилаючись на вказані обставини, а також, щодо порушення приватним нотаріусом ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки відсутня безспірна заборгованість, просить визнати виконавчий напис, зареєстровані в реєстрі за № 45825 таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути судові витрати.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28.11.2024 року вищевказану справу прийнято до провадження та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в позовній заяві просили розгляд справи проводити без їх участі, а також не заперечували щодо ухвалення судом заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Треті особи в судове засідання також не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №45825 згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Онлайн Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 3679 грн. На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №68506486.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами пов'язані із стягненням з позивача на користь відповідача сум заборгованості, стягнення яких здійснено на підставі виконавчого написа нотаріуса.
Позивач не погодився із існуванням заборгованості і відповідно обґрунтованістю вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктами 1.1, 3.1, 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора - заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок проте, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, наявності нотаріально посвідченого кредитного договору, як і не надано доказів на підтвердження виникнення у відповідача права вимоги до позивача.
Крім того, суду не надано доказів направлення боржнику вимог про погашення заборгованості із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р.№ 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Відтак вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається відповідач, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правничої (правової) допомоги №113 від 20.08.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Станісславською А.В., акт прийняття-передачі наданих послуг від 01.10.2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом за договором від 01.10.2024 року, квитанція до прибуткового касового ордеру №18/10 від 01.10.2024 року на суму 4000 грн.
Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. є співмірними з наданими адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3-15, 76, 82, 258, 259, 263, 265, 268, 273,280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна та Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №45825 від 24.05.2021 року вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» за кредитним договором в сумі 3679 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», (код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: за адресою: м.Київ, вул.Хоткевича Гната, буд.12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», (код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: за адресою: м.Київ, вул.Хоткевича Гната, буд.12) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складений 23.01.2025 року.
Суддя О.М.Боков