Справа № 496/828/25
Провадження № 1-кп/496/427/25
24 лютого 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець міста Одеси, не працевлаштований, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 24.11.2023 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ч. 3, ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 ч. 1 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі, ст. 71 КК України приєднано штраф в сумі 17 тис. грн., який виконувати окремо, 29.09.2023 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 309 КК України штраф 34 тис. грн.., ст. 71 ККУ - штраф 51 тис. грн., позбавлення волі на 3 роки та 6 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, -
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29.03.2024 відносно ОСОБА_3 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік та покладені наступні обмеження, а саме: заборонити ОСОБА_3 з'являтись у місцях торгівлі алкогольними напоями на розлив; заборонити ОСОБА_3 залишати територію Одеської області без дозволу ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області. 05.04.2024 ОСОБА_3 був ознайомлений зі встановленими обмеженнями та отримав копію вказаної ухвали під підпис. Однак, в подальшому, діючи умисно, протиправно, протягом строку дії адміністративного нагляду, з метою ухилення від адміністративного нагляду, порушуючи встановлені йому обмеження, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без поважних на те причин, у період з 20.12.2024 року по 29.12.2024 року самостійно залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та виїхав за межі Одеської області в Миколаївську область, без дозволу ВП ГУНП України, тим самим порушив правила адміністративного нагляду.
Зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ст. 395 КК України, за ознаками самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 , подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.
Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ст. 395 КК України, за ознаками самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання останнього.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, розкаявся в скоєному, не перебував під наглядом лікаря нарколога та психіатра (а.с. 103), раніше судимий (а.с. 27-32), згідно характеристики - заяв, скарг та звернень на нього не надходило (а.с. 91).
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, звертає увагу на те, що він раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не працюючий, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, якщо він у період іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався.
Керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382,395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Початок строку відбування покарання з випробувальним строком ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1