Справа № 761/6686/25
Провадження № 1-кс/761/5063/2025
18 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання заступника начальника першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 ,
про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 05.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000707,
установив:
17.02.2025 заступник начальника першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного міста Києва із клопотанням (вх. № 16233) про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 05.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000707.
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначив про таке.
Слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000707 від 05.08.2024 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
02.10.2024 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано співробітниками правоохоронного органу.
03.10.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
24.12.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжено до 21.02.2025 включно.
Підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати.
Зазначене слугувало підставою для звернення органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000707 від 05.08.2024 до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 17.02.2024 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив про виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім того, на його думку, ризики вже значно зменшились, та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000707 від 05.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
02.10.2024 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано співробітниками правоохоронного органу.
03.10.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
03.10.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном до 03.12.2024.
18.11.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 02.01.2025.
26.11.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжено до 02.01.2025 включно.
20.12.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 02.04.2025.
24.12.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено до 21.02.2025.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання прокурора матеріали, при цьому, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який матиме змогу використовувати свої вміння, здобуті під час проходження служби в органах Національної поліції України.
При цьому, оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Слід зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Водночас матеріали клопотання не містять доказів про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, оскільки будь-якими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, зазначені ризики не підтверджуються, а їх існування не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання прокурора, тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби. Продовжуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, міцності соціальних та сімейних зв'язків підозрюваного, його віку та стану здоров'я, майнового стану, відсутності судимостей.
Із метою мінімізації ризиків, встановлених під час розгляду клопотання, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, слідчий суддя вважає за потрібне покласти на останнього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою їх вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; продовжити зберігання у відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зробити застереження щодо випадків, коли підозрюваний може залишати місце свого проживання, а саме: у випадку необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Слід зазначити, що разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також слід роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 193, 194, 196, 372, 376, 532, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання заступника начальника першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , кожного дня з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 02 квітня 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою їх вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- продовжити зберігання у відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_10