СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13476/24
пр. № 2/759/535/25
09 січня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Хвостенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, яким просить встановити для себе ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 87 років померла її мати ОСОБА_3 , яка мешкала у м.Києві. Після смерті матері позивача відкрилась спадщина. Позивач є рідною донькою померлої ОСОБА_3 . Також рідною донькою померлої ОСОБА_3 є третя особа в справі ОСОБА_2 .
В позовній заяві позивач вказує, що як до смерті своєї матері, так і після цього, вона майже постійно перебувала поза межами міста Києва, а саме в місті Чернігові де вимушена була доглядати своїх свекрів - батьків свого чоловіка ОСОБА_4 , а саме його маму ОСОБА_5 1949р.н. та його батька ОСОБА_6 1949р.н. Батьки чоловіка тяжко хворіють, не можуть самостійно себе обслуговувати та потребують сторонньої допомоги. Оскільки чоловік позивачки ОСОБА_4 через роботу не міг перебувати в м.Чернігів і забезпечувати постійний догляд своїм батькам, то ці функції мала взяти на себе позивачка. Додому в місто Київ позивачка приїздила періодично, на короткі проміжки часу, переважно на вихідних, коли нотаріуси не працюють, а крім того існує потреба у вирішенні інших нагальних сімейних справ, зумовлених тривалою вимушеною відсутністю позивачки вдома. Також в силу загальновідомих обставин, які спричинені широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України та непрогнозованими обстрілами Києва, Чернігова позивачка кілька разів вимушено відкладала візити до нотаріуса для залагодження власних спадкових справ, викликаних смертю мами. Все це також ускладнювалось періодичною відсутністю електроенергії, необхідної для життєзабезпечення родичів похилого віку, а також необхідною для роботи нотаріусів, запровадженим комендантським часом, внаслідок якого неможливо швидко дістатись у вечірній час з Чернігова до Києва і назад, щоб вирішити спадкові справи у стислі строки без шкоди у догляді для родичів.
З наведених вище причин позивач ОСОБА_1 звернулась з заявою про прийняття спадщини до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори (третя особа в справі) лише 03.06.2024 року. В той же день, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора завела спадкову справу №626/2024 після смерті ОСОБА_3 та у відповідь на заяву позивачки винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.06.2024р. №2945/02-31. Цією Постановою третя особа засвідчила факт того, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк на прийняття спадщини, встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України та відмовила їй у видачі свідоцтва на спадщину за законом. Загальний строк пропуску прийняття спадщини становить 7 днів.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2024 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 22.10.2024р. підготовче засідання у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 вимоги позову підтримали та просили задовольнити.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.
В судове засідання не з'явились представники відповідача та третьої особи Дванадцятої Київської державна нотаріальної контори, які були повідомлені про дату та місце розгляду справи належним чином. Представник відповідача подав заяву до суду про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, третьої особи, свідка, суд дійшов таких висновків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою померлої ОСОБА_3 , про що свідчить Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 09.04.1975р. яке видане Ленінградським відділом ЗАГС м.Києва. В подальшому, в результаті укладення шлюбу з гр. ОСОБА_4 позивачка змінила прізвище на « ОСОБА_9 », про що свідчить Свідоцтво про одруження НОМЕР_2 від 04.07.1998р., яке видане Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 27.11.2023р., яке видане Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ).
03.06.2024 року позивач звернулась в Дванадцяту Київську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після своєї померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері. Завівши Спадкову справу №626/2024 після смерті ОСОБА_3 та у відповідь на заяву позивача держнотконтора винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.06.2024р. №2945/02-31. Цією Постановою державна нотаріальна контора встановила, що позивач ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк на прийняття спадщини, встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України та відмовила їй у видачі свідоцтва на спадщину за законом. З наявних в суду матеріалів копії Спадкової справи №№626/2024 видно, що будь-які інші особи з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертались.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона з позивачем ОСОБА_1 є рідними сестрами. Їхня мати ОСОБА_3 тривалий час хворіла і вони займались її доглядом. Проте, позивач вимушена була також доглядати хворих батьків свого чоловіка, які мешкають в м.Чернігів і де вона переважно перебувала в тому числі після смерті матері. Також вона пояснила, що оформити вчасно спадщину після смерті ОСОБА_3 позивачці завадили об'єктивні обставини викликані воєнними діями.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він проживає в м.Чернігові. В 2023 році періодично бачив, вітався, а потім познайомився з позивачкою поблизу магазину «АТБ» в м.Чернігові. Виявилось, що вони проживають в сусідніх будинках, вона повідомляла йому, що в Чернігові доглядає стареньких та хворих батьків свого чоловіка, хоча сама проживає в Києві.
В матеріалах справи наявний протокол опитування громадянина ОСОБА_4 від 12.06.2024р., складений представником позивачки адвокатом Поповим А.С. В своїх поясненнях адвокату, ОСОБА_4 пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його теща ОСОБА_3 - мати його дружини ОСОБА_1 . Померлу доглядали доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивачка). Проте, позивачка переважну більшість часу вимушено перебувала в м.Чернігів, де забезпечувала догляд його важкохворим батькам ОСОБА_5 1949р.н. та ОСОБА_6 1949р.н., які не могли самостійно себе обслуговувати. Там вона забезпечувала їх побут, лікування та харчування. Ця робота відбирала в неї багато часу і вона не встигла вчасно прийняти спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 .
Наявність родинних зв'язків позивача ОСОБА_1 з батьками її чоловіка підтверджується доданими до позовної заяви документами, а саме Свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 від 12.03.1971р., виданим Бюро ЗАГС Московського району м.Києва, Свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 04.07.1998р., яке видане Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва. На підтвердження їх стану здоров'я в справі наявні видані КП «Чернігівська міська лікарня №2» Виписки із медичної картки хворого. Зокрема, ОСОБА_5 (свекруха позивачки) мала такі хвороби: злоякісне новоутворення жовчного міхура 4ст. (онкологічне захворювання) з ускладненнями, хвора не встає самостійно з ліжка, знаходиться на лікуванні в онколога Чернігівського обласного онкологічного диспансеру. ОСОБА_6 (свекор) згідно Виписки із медичної картки хворого мав такі хвороби: атеросклероз артерій 3-4ст., цукровий діабет, гангрена, трофічні виразки нижніх кінцівок, хворий знаходиться на обліку у судинного хірурга, самостійно не пересувається за межі квартири.
Також, в якості обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд враховує загальновідомі негативні обставини, які викликані широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України і вважає їх такими, що могли спричиняти вимушені обмеження в пересуванні позивачки між містами Київ та Чернігів, а також іншими непередбачуваними перешкодами, які вплинули на порушення встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Дванадцята Київська державна нотаріальна контора Приватний нотаріус про визначення додаткового строку на прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Ленінградським РУГУ МВС України в м.Києві 06.09.1998 року) заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяця з часу набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда