печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8382/25-к
пр. 1-кс-9369/25
25 лютого 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на 18.02.2025 вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Vivo», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім картками № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначене майно є речовим доказом відповідно до постанови слідчого, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, яка відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі абз. 1 ч. 3 цієї статті підлягає арешту.
До початку розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав та просилв його задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася. Від її захисника - адвоката ОСОБА_5 надійшло заперечення на клопотання, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на його необґрунтованість та просив проводити розгляд клопотання без його участі.
Слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши клопотання прокурора та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024025160000288 від 23.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення причетна до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обіймає посаду головного спеціаліста в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України (раніше Міністерство культури та інформаційної політики України), відповідає за безпосередню підготовку листів вказаного міністерства, на підставі яких особи призовного віку чоловічої статі, з метою ухилення від мобілізації, отримують дозвіл на незаконний перетин державного кордону України у період дії воєнного стану.
Так, з метою документування та припинення злочинної діяльності учасників організованої групи, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, 18.02.2025 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку за вказаною адресою слідчим було виявлено та вилучено належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Vivo», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім картками № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , який має суттєве значення для встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню, а також потребує проведення додаткових слідчих дій, зокрема огляду та при необхідності експертного дослідження.
18.02.2025 постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України вищевказані предмети та речі визнані в якості речових доказів та долучені до матеріалів кримінального провадження, оскільки відповідають критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КК України.
На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна,
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Таким чином, в наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на ймовірне вчинення кримінального правопорушення, й наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно може бути використане, як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Крім того, вилучені документи необхідні для забезпечення їх збереження як речових доказів, запобігання можливості приховування, знищення доказу злочинної діяльності, а також мають суттєве значення для розслідування кримінального провадження, тому наявні підстави, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України.
Так, прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, з урахуванням розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке 18.02.2025 вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Vivo», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім картками № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1