печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30441/21-ц
Пр. № 2-6697/24
14 листопада 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі - позивач, КП «Житло-сервіс») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за обслуговування паркомісця у розмірі 17 901,72 грн., збитки від інфляції у розмірі 2 029,23 грн., 3% річних у розмірі 1 091,30 грн., а всього - 21 022,25 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державної адміністрація) № 195 від 19.09.2005 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс». 01.09.2006 року між позивачем та відповідачем, який є власником машиномісця № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , укладено договір № 456 про участь у витратах на утримання паркінгу, відповідно до умов якого, Підприємство забезпечує нормальне функціонування паркінгу, а Власник місця використовує для розміщення транспортного засобу, місце № НОМЕР_1 у паркінгу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та оплачує «Підприємству» витрати, які пов'язані з утриманням даного паркінгу. В свою чергу, відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за цим Договором. 01.03.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору від 01.09.2006 року № 456 «Про участь у витратах на утримання паркінгу». Проте, зобов'язання відповідача щодо своєчасної оплати за утримання паркінгу виконані не були, у зв'язку із чим, утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2021 року становить 17 901,72 грн. Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивачем, за період часу з 01.06.2018 року по 29.02.2021 року нараховано збитки від інфляції у розмірі 2 029,23 грн., три проценти річних у розмірі 1 091,30 грн., що разом із сумою заборгованості складає 21 022,25 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 10.06.2021 року та повторно 16.12.2021 року, 09.06.2022 року, 01.03.2023 року, 03.04.2023 року, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
03.04.2023 року отримано відповідь № 11827 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 07.08.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2023 року, у зв'язку із першою неявкою представника позивача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 02.11.2023 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2023 року позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 28.05.2024 року апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» задоволено; ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2023 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.09.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2024 року, у зв'язку із неявкою учасників справи та відсутністю відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 14.11.2024 року.
В судове засідання 14.11.2024 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Позивач подав клопотання від 02.06.2021 року про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, проте не з'явилися в судове засідання без повідомлення причин, відзиви відповідачі не подали, а позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державної адміністрація) № 195 від 19.09.2005 року житловий будинок по АДРЕСА_1 , передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (а. с. 3).
01.09.2006 року між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 456 про участь у витратах на утримання паркінгу, відповідно до умов якого, Підприємство забезпечує нормальне функціонування паркінгу, а Власник місця використовує для розміщення транспортного засобу, місце № НОМЕР_1 у паркінгу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та оплачує «Підприємству» витрати, які пов'язані з утриманням даного паркінгу (а. с. 6 - 7).
01.03.2011 року між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору від 01.09.2006 року № 456 «Про участь у витратах на утримання паркінгу» (а. с. 8).
Відповідно до ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 цього Кодексу.
Як визначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено у ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Звертаючись до суду з позовом, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» обґрунтовує тим, що відповідач, як власник паркомісця № 37, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не оплачує послуги, які надає позивач. При цьому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за період часу з червня 2017 року по вересень 2019 року.
Разом з тим, позивачем не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, що відповідач станом на 2017-2019 рік є власником вказаного паркомісця.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
За приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Проте, в матеріалах справи не міститься копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна для підтвердження права власності відповідача на паркомісце № 37, яке знаходиться за адресою: м. Києві, вул. Панаса Мирного, 17, станом на момент звернення до суду з позовом та в період розрахунку заборгованості за період часу з червня 2017 року по вересень 2019 року.
Так, позивачем в обґрунтування позовних вимог надано копію Договору № 456 про участь у витратах на утримання паркінгу та Додаткову угоду про внесення змін до Договору про участь у витратах на утримання паркінгу, які укладені ще в 01.09.2006 року та 01.09.2011 року.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як визначено у ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Оскільки позивачем не надано належних та достовірних доказів того, що відповідач була власником або наймачем зазначеного паркомісця у період часу з червня 2017 року по вересень 2019 року, то відсутні правові підстави вважати, що відповідач була споживачем відповідних послуг та фактично користувалася ними у цей період, а отже, мала обов'язки зі сплати зазначених послуг.
За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 182, 322, 331 Цивільного кодексу України, ст. 2, 4, 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-283, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В позові Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Позивач: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», 02081, Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 14.11.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко