Справа № 392/314/25
Провадження № 1-кс/392/49/25
про застосування запобіжного заходу у вигляді застави
26 лютого 2025 року м. Мала Виска
Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новоукраїнка Кіровоградської області, громадянки України, освіта вища, фізичної особи-підприємця в стадії припинення, розлученої, матері повнолітньої доньки, має на утриманні батьків похилого віку, зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121090000082,
17.02.2025 заступник начальника СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням погодженим прокурором Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_7 , в якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 361 500 гривень.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Також прокурором стверджується про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Також пояснив, що відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної ради № 293-гр від 23.10.2023 ревізійною групою проведено позаплановий фінансовий аудит господарської діяльності Новомиргородського психоневрологічного інтернату (далі ПНІ), за результатами якого 28.11.2023 складено відповідний акт. Внаслідок виявлення чисельних порушень правоохоронними органами розпочато досудове розслідування. Зокрема і щодо непоставки підозрюваною до ПНІ паливних пелет на суму 361 500 гривень.
Захисник заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4 , є необґрунтованою, заявлені стороною ризики не обґрунтовані; наміру ухилятись його підзахисна не має. Зокрема зауважив, що висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1990/24-27 від 30.01.2025 є нерелевантним, оскільки засновується на презумпції неоспорюваності пред'явленої підозри, свідчення, які покладені в основу підозри та експертизи не мали братися до уваги, оскільки особи свідків у принципі не могли дати значимих для справи показів. Так, ОСОБА_8 є інженером з охорони праці, стосунку до господарської діяльності закладу не мала. Інші свідки є столярами, сторожами та іншими не наділеними адміністративно-господарськими функціями особами, з обставин укладення договорів пояснити нічого не можуть і їх свідчення є нікчемними. Рапорти про виявлення кримінальних правопорушень, заява ОСОБА_9 теж жодним чином не можуть вважатися якимось доказами у цій справі.
Елементи, покладені в основу підозри, є насправді звичайними елементами економічно-господарської діяльності і, у випадку дійсного виникнення якихось проблем, мали б вирішуватися за правилами цивільного та господарського процесуального законодавства, а не кримінального. Адже, якщо б дійсно підозрювана не допоставила ПНІ чогось, або поставила щось не те, хіба не мав би ПНІ виставити претензію, подати позов до господарського суду, розірвати договір чи вжити інших належних цивільно-господарських заходів? Звернутися до прокуратури чи інших правоохоронних органів, врешті. Але ж таких дій вчинено не було. Отже взаємна співпраця господарюючих суб'єктів задовольняла обох, суттєвих розходжень в об'ємах поставок та їх оплаті не виникало, а тому факти наведені в підозрі та клопотанні не відповідають дійсності і підозра є абсолютно необгрунтованою.
Так само необгрунтованими є ризики, наведені у клопотанні. Підозрювана є несудимою, не притягалася до кримінальної відповідальності, жодних неправомірних вчинків не вчиняла і має твердий намір відстояти у суді свою невинуватість. Окрім того, до неї вже застосовано запобіжний захід у вигляді застави Ленінським районним судом м. Кіровограда в розмірі 242 240 грн, на яку вона заледве назбирала гроші протягом 15 днів, і ще одну заставу вона фінансово не спроможна внести.
Просив у якості запобіжного заходу обрати особисте зобов'язання.
Підозрювана підтримала надані захисником пояснення та додала, що всі обвинувачення не відповідають дійсності, договірні зобов'язання вона виконувала. Більше того, якраз ПНІ не виконував свої зобов'язання, не оплачував вже поставлене паливо і вона була змушена відповідні кошти "вибивати" навіть в судовому порядку. У 2023 році вона поставила 53 тонни пелет, але новий директор відмовилася підписувати накладну, що створило труднощі в її господарській діяльності, і вона, в свою чергу, вважає такі дії теж злочином.
Заслухавши прокурора, підозрювану, захисника, дослідивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя дійшов до висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12025121090000082 від 13.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
13.01.2022 між ПНІ в особі в.о. директора ОСОБА_10 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір на постачання товару № 1 від 13.01.2022, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику у 2022 році товар, зазначений в специфікації: код ДК 021:2015 03110000-5 "Пелети з лушпиння соняшнику" в кількості 35 тон, на загальну суму 157'500 грн, у тому числі ПДВ 20% - 26'250 грн.
13.01.2022 ОСОБА_4 підписала та скріпила печаткою фізичної особи-підприємця видаткову накладну № ПП-000019 від 13.01.2022 щодо відвантаження пелетів з лушпиння соняшника, кількістю 35 тон на суму 157'500 грн, які, ймовірно, до закладу не поставлено.
На підставі видаткової накладної № ПП-000019 складено та підписано виконувачем обов'язків директора Новомиргородського ПНІ ОСОБА_10 платіжне доручення № 19 від 24 січня 2022 року, яке в подальшому разом із зазначеною накладною було передано до управління Державної казначейської служби України у Новомиргородському районі для оплати договору на суму 157'500 гривень.
Внаслідок цього, з рахунку ПНІ UA988201720344290001000030596на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк», 25.01.2022 переказано бюджетні кошти в сумі 157'500 грн, чим, імовірно, завдано шкоду державі в особі ПНІ.
Крім того, аналогічні дії вчинено ОСОБА_4 в подальшому: 17.01.2023 укладено договір про закупівлю товарів № 1, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товар: код ДК 021:2015 09110000-3, на загальну суму 3'983'600 грн, в тому числі на поставку пелетів паливних - в кількості 53 тонни на суму 318'000 грн.
До нього складено додаткові угоди, на підставі яких зменшувались обсяги закупівлі та ціна договору, зокрема: додаткова угода № 2 від 06.10.2023 - ціна Договору - 2'985'000 грн, в тому числі: паливні пелети - 34 т, на суму 204'000 грн.
05.04.2023 ОСОБА_4 підписано та скріплено печаткою видаткову накладну № ПП-000124 щодо відвантаження паливних пелетів - 15 тон, на суму 90'000 грн та 04.07.2023 № ПП-000184 - 19 тон, на суму 114'000 грн, загальною кількістю 34 тонни, на загальну суму 204'000 грн, які ймовірно до закладу не поставлено.
Внаслідок передачі їх та платіжної інструкції № 342 від 12.07.2023 до управління Державної казначейської служби України у Новомиргородському районі з рахунку Новомиргородського ПНІ на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 , в період з 14.04.2023 по 13.07.2023 перераховано бюджетні кошти на загальну суму 204'000 грн.
Хоч захисник і заперечує проти врахування показів свідків, однак ігнорувати ці покази неможливо, оскільки вони суттєві для з'ясування обставин справи. Так ОСОБА_8 дійсно є інженером з охорони праці і, виходячи з кола її посадових обов'язків, вона мала б знати про факт поставки, зберігання та використання паливних пелет. Сумнівно, що будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, вона, всупереч фактам, погодилася б стверджувати, що протягом 2018-2023 років ніяких пелет вона не бачила в очі, а для опалення закладу інколи доводилося спилювати деревину на території ПНІ. Це ж стосується і показів ОСОБА_11 , який в ПНІ працював кочегаром.
Таким чином є підстави припустити, що ОСОБА_4 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищемвнаслідок непостачання товару до Новомиргородського ПНІ та отримання коштів за нього, згідно висновку судової економічної експертизи від 30.01.2025, завдала збитків Новомиргородському ПНІ на суму 361'500 грн, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. Хоч захисник і оспорює релевантність висновків експертизи, однак таке оспорювання може бути предметом дослідження вже в при судовому розгляді. На даному етапі слідчий суддя презюмує релевантність висновків експерта.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Надані слідчим матеріали кримінального провадження, а саме: договір № 1 від 17.01.2023 про закупівлю товарів з додатками до нього (а.с.66-71); додаткова угода № 1 до договору постачання товару № 1 від 17.01.2023 з додатками до нього (а.с. 72-74); додаткова угода № 2 до договору № 1 від 17.01.2023 з додатками до нього (а.с.75-77); договір № 1 на постачання товару від 13.01.2022 з додатками до нього (а.с.78-85); видаткова накладна № ПП-000184 від 04.07.2023 року; протоколи допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ; висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1990/24-27 від 30.01.2025 у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з можливим вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками. В подальшому, такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
На стадії обрання запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч .1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваної та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому, ризик переховування/втечі для підозрюваної у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування.
Крім того, підозрювана має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Існує імовірність чинення перешкод встановленню наступних обставин: чи були невстановлені наразі досудовим розслідуванням спільники, чи вчинено кримінальне правопорушення внаслідок підбурення інших осіб, де знаходяться кошти, які одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, способи їх використання, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Маючи можливість вільного пересування та контактів, ОСОБА_4 спроможна незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків, експертів у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, в тому числі шляхом вмовляння, підкупу або підбурення їх до знищення доказів, змін показів, що у свою чергу безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зібрані матеріали кримінального провадження, зокрема покази свідків, документи та висновки судових експертиз, свідчать про існування ризику вчинення підозрюваною нових умисних кримінальних правопорушень, зокрема ризик підробити будь-які документи, що можуть мати значення для кримінального провадження, а також вчинити протиправні дії із майном, набутим злочинним шляхом, та/або залучити до вчинення таких злочинів третіх осіб, з якими наявні стосунки, тобто наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судима, була фізичною особою - підприємцем, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, не одружена, тяжкість можливого покарання. Оскільки ймовірне кримінальне правопорушення має економічно-корисливий характер, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати саме заставу, як певний запобіжний захід на випадок обвинувального вироку.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - віддвадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України», а саме: "закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання".
Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов'язків підозрюваним. В такому випадку, для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави є майновий стан підозрюваної, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого вона підозрюється. Сума застави, на думку слідчого судді, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави. Слідчий суддя враховує матеріальний стан підозрюваної, а саме необхідність утримання батьків похилого віку та витрати на заставу застосовану Ленінським районним судом м. Кіровограда, однак зауважує, що жодних належних доказів фінансової скрути підозрюваною та її захисником надано не було.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, застава у межах, які визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, може забезпечити належну поведінку підозрюваної та уникненню встановлених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків, а тому, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в 60'560 грн, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків, передбачених КПК України.
Саме такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрювана або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 183-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60'560гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 26.02.2025 по справі № 12025121090000082 від 13.02.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 , на строк до 26.04.2025 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;
- не відлучатись з Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваній, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13