Справа № 405/963/25
провадження № 1-кс/405/510/25
24.02.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 12.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025120000000145,-
24.02.2025 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 та просила його задовольнити із викладених у ньому підстав, вказала на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник заперечив відносно задоволення клопотання слідчого про застосування до його підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що тримання під вартою - це найсуворіший запобіжний захід; просив застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного або визначити розмір застави.
Підозрюваний в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні; просив застосувати до нього домашній арешт, вказав, що з дому нікуди не вийде та не буде переховуватись від органів досудового розслідування; не хоче, щоб до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та сидіти в СІЗО; усвідомив свою провину у вчиненому.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчими слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області досудове у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 12.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025120000000145 за ч.2 ст. 111 КК України.
21.02.2025 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, відповідно до якого: ОСОБА_4 , являючись громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, маючи достатній рівень життєвого та професійного досвіду, для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками іноземної держави агресора - розвідувальних органів рф, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.12.2024, з ідеологічних та корисливих мотивів, вирішив надати представникам іноземної держави агресора - розвідувальних органів Російської Федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.12.2024 ОСОБА_4 , в ході особистого листування, отримав на свій номер аккаунту НОМЕР_1 в Інтернет-месенджері «Telegram» повідомлення від абонента « ОСОБА_8 », який, в подальшому, представився співробітником фсб рф, з пропозицією повідомляти йому інформацію щодо розміщення об'єктів критичної інфраструктури медичної сфери та енергетичної галузі регіону, крім того здійснювати збір інформації стосовно розміщення електричних та інших видів підстанцій на територіях закладів охорони здоров'я м. Кропивницький та Кропивницького району, а також військових частин з метою її передачі.
В подальшому, починаючи з 05.12.2024 ОСОБА_4 почав надсилати в Інтернет-месенджері «Telegram» абоненту « ОСОБА_8 » повідомлення із вищезазначеною інформацією.
Зокрема 05.12.2024 о 15 год. 40 хв. ОСОБА_4 , в ході листування, надіслав абоненту « ОСОБА_8 » в Інтернет-месенджері «Telegram» 5 фотознімків із зображенням цегляної будівлі із написом «ТП-453 РУ-04» «КИСЕНЬ МАСЛОВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО», а також відео та геолокацію КНП «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради.
05.12.2024 о 15 год. 40 хв. ОСОБА_4 , в ході листування, надіслав абоненту « ОСОБА_8 » в Інтернет-месенджері «Telegram», фото із зображенням автомобілів та ангарів на території КНП «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради.
В подальшому, 05.12.2024 о 17 год. 23 хв. ОСОБА_4 , в ході особистого листування, отримав на свій номер аккаунту 380950943665 в Інтернет-месенджері «Telegram» повідомлення від абонента який підписався як « ОСОБА_8 », завдання спалити електропідстанцію, що знаходиться на території КНП «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради, на що громадянин ОСОБА_4 погодився.
05.12.2024 о 19 год. 02 хв. ОСОБА_4 , в ході особистого листування, отримав на свій номер аккаунту 380950943665 в Інтернет-месенджері «Telegram» повідомлення від абонента який підписався як « ОСОБА_8 », завдання надіслати фото інших медичних закладів електропідстанцій, що знаходяться на їх територіях.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на надання допомоги іноземній державі в підривній діяльності проти України, виконуючи абонента який підписався як « ОСОБА_8 », усвідомлюючи, що останній є представником російських спецслужб, ОСОБА_4 06.12.2024 здійснив фотозйомку та того ж дня о 16. год. 00 хв. надіслав абоненту який підписався як « ОСОБА_8 », в Інтернет-месенджері «Telegram» фотознімки будівлі КНП обласного клінічного шпиталю ветеранів війни його геолокацію, а також фотознімки електропідстанцій на території зазначеного шпиталю.
14.12.2024 о 14 год. 38 хв. ОСОБА_4 , в ході особистого листування, отримав на свій номер аккаунту 380950943665 в Інтернет-месенджері «Telegram» повідомлення від абонента який підписався як « ОСОБА_8 », завдання зробити якісну дорозвідку та підготувати все для здійснення підпалу електропідстанцій, до 20.12.2024, на що громадянин ОСОБА_4 погодився та 20.12.2024 о 12 год. 14 хв. надіслав абоненту який підписався як « ОСОБА_8 » геолокацію КНП «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради та повідомив, що провів дорозвідку.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на надання допомоги іноземній державі в підривній діяльності проти України, виконуючи абонента який підписався як « ОСОБА_8 », усвідомлюючи, що останній є представником російських спецслужб, ОСОБА_4 03.01.2025 здійснив фотозйомку та того ж дня о 11. год. 03 хв. надіслав абоненту який підписався як « ОСОБА_8 », в Інтернет-месенджері «Telegram» фотознімки та відео на яких зображено сірі металеві ворота електричної підстанції із зображенням на них трикутника чорно-жовтого кольору та блискавки.
Так, 21.02.2025 ОСОБА_4 , в ході особистого листування, отримав на свій номер аккаунту 380950943665 в Інтернет-месенджері «Telegram» повідомлення від абонента який підписався як « ОСОБА_8 », завдання зробити фото та відеофіксацію підстанцій та самої території військової частини НОМЕР_2 , на що громадянин ОСОБА_4 погодився та продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на надання допомоги іноземній державі в підривній діяльності проти України, виконуючи завдання абонента який підписався як « ОСОБА_8 », усвідомлюючи, що останній є представником російських спецслужб, громадянин ОСОБА_4 21.02.2025 приблизно о 17 год. 20 хв. здійснив фотофіксацію військової частини НОМЕР_2 , по в АДРЕСА_2 , після чого був затриманий співробітниками Служби безпеки України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України: шпигунстві, наданні іноземній державі, представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 12.12.2024; копія відповіді на доручення від 02.01.2025; протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.12.2024; протокол огляду місця події від 21.02.2025; протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 21.02.2025 року у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, у якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься категорії особливо тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Окрім цього, вказане кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 спільно з громадянином іноземної держави, а саме громадянином РФ, який в свою чергу спільно може допомогти підозрюваному покинути територію України через тимчасово окуповану територію. Крім того, ОСОБА_4 ніде офіційно не працевлаштований, джерела його доходів невідомі, соціальні зв'язки підозрюваного в місці його постійного проживання не є настільки міцними для того, щоб підозрюваний на час розслідування та судового розгляду не вчинив спроб переховуватися від слідства та суду.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки кримінальне правопорушення, яке ставиться йому в провину, вчинялось ним спільно з громадянином іноземної держави протягом тривалого часу з дотриманням вимог конспірації, з метою приховання протиправної діяльності від правоохоронних органів.
Окрім цього, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває лише на початковому етапі, що свідчить про те, що органом досудового розслідування здійснюється збирання усіх доказів по справі, а у випадку застосування до ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою він може знищити, сховати або спотворити докази кримінального правопорушення, які невідомі стороні обвинувачення.
Також є реальним ризик, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: продовжити вчинення цього кримінального правопорушення, або вчинити новий, на що вказує те, що кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_4 вчинялось ним конспіративно, в умовах військового стану, з корисливих мотивів, в ході співпраці з громадянином РФ, за попередньою змовою групою осіб.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке за законом йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна; підозрюваний раніше судимий за ч.3 ст.185 КК України, а тому, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, раніше судимий, відомості про стан здоров'я та характеризуючих даних сторонами не надано, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину у якому він підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити йому належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/підозрюваною, обвинуваченим/обвинуваченою обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як встановлено, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ст. 183 КК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити свою протиправну діяльність, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя не визначає розмір застави.
Вище викладене у сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність передбачених законом підстав для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 17 год. 39 хв. 21.02.2025 по 21.04.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику, негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_9