Справа № 405/3529/22
провадження № 1-кс/405/3188/24
21.02.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_5 , її законного представника ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , психолога ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровограда, яка не працює, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 22.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022120000000056, -
11.11.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 надійшло клопотання про застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Також прокурор вказує про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав, додав, що підозрювана перебувала у міжнародному розшуку та переховувалась від органу досудового розслідування.
Слідчий підтримав позицію прокурора.
Захисник заперечила відносно задоволення клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування чого вказала, що матеріали відносно ОСОБА_5 були виділені з кримінального провадження №12021120000000113 в кримінальне провадження №12022120000000056, оскільки ОСОБА_5 оголошено в розшук; усім обвинуваченим у кримінальному провадженні №12021120000000113 зміно запобіжний захід на домашній арешт, а тому, захисник вважає про існування сумнівів в доведенні вини за пред'явленим обвинуваченням; вважає, що прокурором не доведено, що забезпечення неможливості впливу підозрюваної на свідків у кримінальному провадженні можливо лише шляхом забезпечення виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і стороною не розглядається можливість застосування менш суворого запобіжного заходу; ОСОБА_5 не переховувалась від слідства, а залишила територію України лише через повномасштабне вторгнення з боку рф, виїхала до Республіки Польща, де проживав її батько, за час проживання у Польщі ОСОБА_5 офіційно працювала та винаймала собі житло, кардинально змінила своє життя; просить врахувати, що до порушення кримінального провадження ОСОБА_5 ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувалась; за вказаних обставин захисник просить застосувати до ОСОБА_5 менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт за місцем проживання матері.
Підозрювана підтримала думку захисника та додала, що не мала наміру ухилитись від слідства та суду.
Законний представник підозрюваної пояснила, що донька виїхала по Республіки Польща, оскільки ховалась від війни, були масовані обстріли; до цього часу її донька офіційно працювала в Республіці Польща; просить застосувати до її доньки менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора та слідчого, пояснення підозрюваної, захисника та законного представника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчими ВР ОТЗ слідчого управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 22.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022120000000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
01.10.2021 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
04.10.2021 ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
23.02.2022 ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.02.2022 продовжено строк досудового розслідування до 31.03.2022
22.03.2022 постановою старшого слідчого в ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , підозрювану ОСОБА_5 оголошено у розшук у зв'язку із не встановленням її місцезнаходження.
Постановою прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 22.03.2022 виділено з матеріалів кримінального провадження №12021120000000113 матеріали відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 307 КК України, виділеному провадженню присвоєно номер № 12022120000000056.
16.05.2022 постановою старшого слідчого в ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , підозрювану ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук у зв'язку із не встановленням її місцезнаходження
Постановою від 20.01.2025 старшого слідчого в ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 досудове розслідування у кримінальному провадження відновлено.
20.02.2025 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 26.04.2021, протокол огляду предмету від 26.04.2021, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.04.2021, протокол про результати контролю за вчинення злочину від 02.06.2021, висновок експерта від 25.06.2021 №СЕ-19/112-21/5092-НЗПРАП, протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контроль за телефонними розмовами від 06.07.2021 відносно ОСОБА_12 , від 15.07.2021 відносно ОСОБА_5 , протокол обшуку від 30.09.2021 автомобіля Audi А3, номерний знак НОМЕР_1 , свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочинів, в яких він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються, як особливо тяжкий, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому, ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Так, вказаний ризик є наявним протягом усього розгляду кримінального провадження, як на стадії досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження по суті до винесення судом кінцевого рішення, однак, прогнозованість такої поведінки з боку підозрюваної слід оцінювати з урахуванням індивідуальності особи підозрюваного та обставин кримінального провадження, в даному випадку це те, що: ОСОБА_5 маючи статус підозрюваної у кримінальному провадженні виїхала з межі України, не повідомила про це слідчого та/або прокурора, де і перебувала більше двох років, не одружена, не має утриманців, не має постійного місця роботи. Тобто, вірогідність переховування підозрюваної від слідства та суду, враховуючи наведені обставини, слідчий суддя відносить до високого.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрювана ОСОБА_5 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі триває, ОСОБА_5 може впливати на свідків, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на них, оскільки свідки дають викривальні показання щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а їхні анкетні дані відкриті стороні захисту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Натомість, слідчий суддя не вбачає підстав вважати про існування заявлених прокурором ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки доводи, які заявлені прокурором щодо їх вчинення є непереконливими, тому відсутні підстави вважати про можливість перешкоджання кримінальному провадженню з боку ОСОБА_5 шляхом вчинення таких протиправних дій та поведінки.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо кримінального правопорушення, санкція за ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, раніше не судима, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до неї може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 , не одружена, не працює, не має утриманців, має постійне місце проживання, раніше не судима, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров'я ОСОБА_5 учасниками справи не надано, наявні вагомі докази про вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, у вчиненні якого вона підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження її права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Натомість, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який просив застосувати до ОСОБА_5 її захисник, на переконання слідчого судді не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 9 днів, тобто з 14 год. 00 хв. 20.02.2025 по 28.02.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваній, захиснику, законному представнику, негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_13