Справа № 375/1529/24
Провадження № 2/375/106/25
(заочне)
26 лютого 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказувало про те, що 27 березня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 27.03.2024-100003022 шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
За умовами заявки № 27.03.2024-100003022 від 27 березня 2024 року ОСОБА_1 надано кредит на таких умовах:
- дата надання/видачі кредиту - 23 березня 2024 року;
- сума кредиту - 6 000 грн.;
- строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання;
- дата повернення (виплати) кредиту - 4 червня 2024 року;
- фіксована незмінна процентна ставка становить 1,35% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
- комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором на 19 вересня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 13 770 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 670 грн - заборгованість за процентами, 900 грн - комісія, пов'язана з наданням кредиту та 1 200 грн - пеня.
Посилаючись на зазначені обставин позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останньої судові витрати.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою судді від 7 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні 31 жовтня 2024 року о 12 год.
31 жовтня, 3 грудня 2024 року та 22 січня 2025 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою учасників справи.
В позові міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому зазначено, що проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, направлені їй повістки повернулися до суду не врученими з причин «закінчення терміну зберігання».
Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18)
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статті 280 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 27 березня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 27.03.2024-100003022 шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Зі змісту заявки № 27.03.2024-100003022 від 27 березня 2024 року, суд встановив такі умови надання ОСОБА_1 кредиту:
- дата надання/видачі кредиту - 23 березня 2024 року;
- сума кредиту - 6 000 грн.;
- строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання;
- дата повернення (виплати) кредиту - 4 червня 2024 року;
- фіксована незмінна процентна ставка становить 1,35% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
- комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн.
23 березня 2024 року позичальнику перераховано на її платіжну картку НОМЕР_1 (яку вона зазначила у заяві № 27.03.2024-100003022 від 27 березня 2024 року) у сумі 6 000 грн, що підтверджується квитанцією LiqPay (ІD платежу 2442577585).
Зі змісту довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 27.03.2024-100003022 від 27 березня 2024 року суд встановив, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 000 грн, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 27 березня 2024 року до 4 червня 2024 року, у розмірі 5 670 грн, комісії у розмірі 900 грн та пені у розмірі 1 200 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду
від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20),
від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19),
від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У справі, яка розглядається, суд встановив що:
- за укладеним сторонами договором ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6 000 грн та зобов'язалася його повернути і сплатити проценти за користування кредитом, комісію та пеню, у випадку невиконання умов договору;
- відповідачналежним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.
- матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечувала наявність кредитних зобов'язань перед ТОВ «Споживчий центр».
- надані позивачем докази підтверджують факт отримання кредитних коштів.
- на 19 вересня 2024 року у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним
договором у розмірі 13 770 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту,
5 670 грн - заборгованість за процентами, 900 грн - комісія, пов'язана з наданням кредиту та 1 200 грн - пеня.
- ОСОБА_1 не спростувала належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку.
З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом, комісією та пенею.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягають стягненню 2 422,40 грн у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за пред'явлення позову.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства
з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.03.2024-100003022 від 27 березня 2024 року у розмірі 13 770 грн (тринадцять тисяч сімсот сімдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у відшкодування судового збору, сплаченогоза подання позову.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»(місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Сагайдачного, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне рішення суду складено 26 лютого 2025 року.
Суддя Марина СМИК