Головуючий суддя
в суді І інстанції Потапенко А.В.
Єдиний унікальний № 374/55/25
26 лютого 2025 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Потапенко А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -
24.02.2025 до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вказана вище заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" (далі - ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ").
Як встановлено із заяви, постачання природного газу ОСОБА_1 здійснюється до будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про фінансовий стан рахунку.
25.02.2025 на електронний запит Ржищівського міського суду Київської області надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, з якої встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ч.8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" визначено адміністративні центри Київської області. Згідно вказаного розпорядження затверджено Ржищівську об'єднану територіальну громаду, до якої увійшло 23 села, у тому числі с. Балико-Щучинка.
Постановою Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, яка набрала чинності 19.07.2020 у Київській області утворено нові райони, зокрема Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Разом із тим, згідно із п. 3-1 Розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021; в редакції Законів № 2808-IX від 01.12.2022, № 3511-IX від 09.12.2023) до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Таку ж правову позицію за подібних обставин щодо питань продовження місцевими судами здійснення своїх повноважень у межах територіальної юрисдикції висловив Київський апеляційний суд у постанові від 02.11.2022 (справа № 758/287/20, провадження № 22-ц/824/9202/2022), постанові від 10.08.2022 (справа № 369/13330/21, провадження № 22-ц/824/7206/2022), постанові від 27.06.2022 (справа № 2-184/11, провадження № 22-ц/824/5194/2022) тощо.
Крім того, відповідно до листа Ради суддів України від 22.07.2020 року №9рс-466/20, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено: “до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою».
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про судоустрій і статус суддів (у редакції 2011 року - на час затвердження указом Президента України нині діючої мережі місцевих загальних судів) суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Указом Президента України № 641/2021 від 20.08.2001 року Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів затверджено мережу та кількісний склад суддів місцевих судів, відповідно до якого до мережі місцевих судів в Київській області входить зазначений у пункті 18 Кагарлицький районний суд Київської області.
Указом Президента України Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів № 591/2011 від 20.05.2011, зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 05.07.2012 № 437/2012, затверджено Мережу місцевих загальних судів, відповідно до якого до мережі загальних судів в Київській області входить Кагарлицький районний суд Київської області.
Крім того, зазначеним Указом Президента України територіальна юрисдикція (підсудність) Ржищівського міського суду Київської області як міського суду поширюється виключно на місто Ржищів.
При тлумаченні вимог п. 3-1 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд виходить із того, що місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Село Балико-Щучинка раніше входило до складу Кагарлицького району Київської області, тому справа не підсудна Ржищівському міському суду Київської області.
Враховуючи викладене та те, що відповідно до інформації про зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 (с. Балико-Щучинка Обухівського району Київської області) та місця виконання договору про постачання природного газу (с. Балико-Щучинка Обухівського району Київської області), відповідано до ст. ст. 27, 28 ЦПК України, справа за вказаною заявою підсудна до розгляду Кагарлицькому районному суду Київської області, а тому подана до Ржищівського міського суду Київської області з порушенням правил підсудності, отже необхідно відмовити у видачі судового наказу, в порядку, передбаченому п.9 ч.1 ст. 165 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 162, 165, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що у порядку ч.2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Роз'яснити заявнику, що у порядку ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Потапенко