Справа № 947/29147/24
Провадження № 1-кс/947/1749/25
21.02.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , дослідивши матеріали за клопотанням прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161000000055 від 05.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1, ч.2 ст.209, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №72024161000000055 від 05.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204 КК України.
Так, досудовим розслідуванням в рамках кримінального провадження №42021162240000053 від 28.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, 07.03.2024 року проведено санкціонований обшук у нежитлових приміщеннях, що розташовуються на території ТОВ «Автотранс-64», код ЄДРПОУ 36043740, за адресою: м. Одеса, вулиця Маловського, 3, в межах географічних координат: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; в рамках якого виявлено та вилучено тютюнові вироби без марок акцизного податку України.
05.08.2024 року прокурор відділу Одеської обласної прокуратури виділив з матеріалів досудового розслідування №42021162240000053 від 28.09.2021 матеріали за фактом придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених тютюнових виробів, та зареєстрував їх в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №72024161000000055.
Так, під час вищевказаного обшуку у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , в межах географічних координат, був присутній громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , який на теперішній час продовжую свою незаконну діяльність щодо зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.
Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з іншими невстановленими особами для збуту тютюнових виробів без марок акцизного податку створили загальнодоступний канал у месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». У вищевказаному каналі публікуються фотографії тютюнових виробів без марок акцизного податку та ціна у доларовому еквіваленті за один ящик сигарет, а для замовлення вказане посилання до менеджера « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Після отримання замовлення на тютюнові вироби без марок акцизного податку менеджер вищевказаного каналу створює ТТН кур'єрської служби доставки «Нова Пошта» та відправляє реквізити для оплати.
В ході досудового розслідування 24.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси проведено обшук транспортного засобу марки «OPEL VIVARO», VIN « НОМЕР_10 », д.н.з. « НОМЕР_11 ». За результатами проведеного обшуку виявлено та вилучено майно, а саме:
- мобільний телефон марки «Meizu», S/n: НОМЕР_12 ;
-мобільний телефон марки «One Plus», IMEI1: НОМЕР_13 , IMEI1: НОМЕР_14 ;
- транспортний засіб марки «OPEL VIVARO», д.н.з. « НОМЕР_11 »;
- ключ від транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_15 .
Вилучене майно на підставі постанови детектива від 24.01.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до ч.1 ст.98 КПК України.
Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні прокурор звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , який також здійснює захист ОСОБА_6 надав письмові заперечення в яких зазначив, що підозрювані не є власниками вилученого під час обшуку транспортного засобу марки «OPEL VIVARO», д.н.з. « НОМЕР_11 ». Власником автомобіля був ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , чоловік - ОСОБА_4 . Спадкоємцями ОСОБА_7 згідно листа приватного нотаріуса ОСОБА_8 є ОСОБА_4 та неповнолітній син ОСОБА_9 . Зауважив, що під час обшуку у транспортному засобі не було знайдено предметів злочину передбачених ст.204 КК України, відсутні товарно-транспортні документи, накладні, пакувальні листи тощо, які б підтверджували, що вказаний транспортний засіб використовувався для транспортування предметів злочину. Крім того, автомобіль використовувався ОСОБА_3 у заходах спрямованих для захисту України проти збройної агресії рф у складі харківського добровольчого батальйону, що підтверджуються фото, які додаються. Просив відмовити у задоволенні клопотання та розглянути у його відсутності.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення адвоката ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що детективом під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Зокрема, клопотання не містить відповідного обґрунтування причетності вилученого майна до кримінального провадження №72024161000000055 від 05.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1, ч.2 ст.209, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204 КК України, як наслідок, його відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
Так, слідчому судді не зрозуміло, яке відношення до кримінального провадження, що розпочате за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1, ч.2 ст.209, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204 КК України має вилучений під час обшуку транспортний засіб марки «OPEL VIVARO», д.н.з. « НОМЕР_11 »; ключ від транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_15 .
В даному клопотанні детектив зазначає, що вилучене майно, має доказове значення для даного злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Разом з тим, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності майна категоріям речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), а саме використання вилученого автомобіля під час здійснення кримінально-протиправних дій, дане клопотання не містить.
Крім того, детективом в клопотанні не наведено та не підтверджено документально, кому саме належить тимчасово вилучене майно, для належного сповіщення його власника про розгляд зазначеного клопотання.
Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161000000055 від 05.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1, ч.2 ст.209, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1