Справа № 947/23736/24
Провадження № 1-кс/947/2776/25
24.02.2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в режимі відео конференції представник власника майна -адвокат ОСОБА_3 розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який було накладено в рамках кримінального провадження №12024162150000803 від 13.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого за ч. 3 ст. 332 КК України,
17 лютого 2025 року до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який було накладено в рамках кримінального провадження №12024162150000803 від 13.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого за ч. 3 ст. 332 КК України.
Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно яке було вилучено в ході обшуку 13.06.2024 року у ОСОБА_4 , вилучено грошові кошти у розмірі 6561 доларів США, 160грн. та банківську картку № НОМЕР_1 . Обґрунтовує свої доводи тим, що вилучені грошові кошти не мають відношення до даного кримінального провадження, прошов значний час достатній для огляду вилученого майна, власнику майна про підозру не повідомлено, заявник вважав не обґрунтованою заяву про накладення арешту, а тому просить повернути їх та скасувати арешт.
Представник заявника в режимі відеконференції підтримав доводи клопотання викладених в його заяві та просив його задовольнити.
Прокурор до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, письмово заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що ОСОБА_4 намагався незаконно перетнути кордон України за грошову винагороду, яку повинен був сплатити після перетин кордону. 13.06.2024 року він був виявлений працівниками правоохоронних органів у кусові вантажного автомобіля з іншими особами. В ході слідчих дій працівниками поліції було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 6561доларів США, 160грн, банківська карта. 18.09.2024 року у порядку ст. 40,41 КПК України оперативному підрозділу доручено оглянути речові докази, у тому числі майн вилучене у ОСОБА_4 , а саме: банківську карту, яка може містить відомості, що можуть бути використанні під час кримінального провадження, тобто є речовими доказами у відповідності до вимог ст. 98 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що у задоволенні клопотання заявнику слід відмовити, виходячи з наступних підстав:
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.
Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчим відділом СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024162150000803 від 13.06.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.06.2024 року було накладено арешт на майно в тому числі вилученого 13.06.2024 року у ОСОБА_5 .
Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332КК України, а також те, що вилучені речі, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження.
Крім того, прокурор зазначив, що на даний час скасування арешту з майна є передчасним, оскільки вилучене майно є необхідним для досудового розслідування.
Вилучене майно визнано речовими доказами оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Надані представником власника майна доводи вже були предметом оцінки слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси 30.12.2024 року.
Наразі представником заявника не надано нових доказів, що спростовують обставини, що стали підставою для накладення арешту.
З урахуванням викладеного, оскільки заявником не було доведено, що в подальшому застосуванні арешту на майно відпала потреба, на даний час не відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки на даний час триває досудове розслідування.
Враховуючи те, що досудове розслідування триває, заявник нових доводів не навів, тому на даному етапі необхідність не відпала, а тому вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який було накладено в рамках кримінального провадження №12024162150000803 від 13.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого за ч. 3 ст. 332 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1