ф
Іменем України
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №990/47/24
адміністративне провадження № П/990/47/24
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М., Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
секретар судового засідання Змієвська А.С.,
за участю:
представника відповідача Пантюхової Л.Р.,
представника третьої особи - Служби безпеки України Яновського А.В.,
розглянув як суд першої інстанції у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №990/47/24 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича. З урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просить:
визнати протиправним і нечинним Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.12.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №851/2023 від 23.12.2023, в частині введення в дію пункту 13 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.12.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо ОСОБА_1 ;
зобов'язати виключити пункт 13 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.12.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо ОСОБА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що застосування санкцій до позивача є протиправним, оскільки він не вчиняв терористичні дії або дії, які створюють загрозу національним інтересам чи безпеці, Рішення РНБО не містить підстав для застосування санкцій, оскаржуваний Указ не відповідає принципам застосування обмежувальних заходів, застосування санкцій призвело до порушення прав позивача на користування власністю та активами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, вказує, що не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову. Представник Президента України зазначає, що застосування санкцій до позивача рішенням РНБО, введеним у дію оскаржуваним Указом, ґрунтується на принципах пропорційності, відповідності меті та ефективності, а також здійснено у зв'язку з наявністю достатніх підстав, визначених статтею 3 Закону України «Про санкції». Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 у справі №9901/405/19 указано, що тимчасове обмеження права позивача користуватися та розпоряджатися належним йому майном є втручанням держави у його право на мирне володіння майном, але таке втручання держави у вказане майно є пропорційним легітимній меті, ґрунтується на вимогах, зокрема, Закону України «Про санкції», не позбавляє його права власності, а лише тимчасово - на чітко визначений строк обмежує можливість реалізації цього права в Україні.
Служба безпеки України надала суду письмові пояснення на адміністративний позов. Представник третьої особи зазначає, що твердження позивача про те, що застосування до нього обмежувальних заходів (санкцій) є протиправним, оскільки він не здійснював жодних дій, які б створювали загрозу національним інтересам чи безпеці України або сприяли терористичній діяльності, не відповідають дійсності та спростовуються наявною у СБУ контррозвідувальною інформацією. З огляду на те, що СБУ здійснено інформування РНБО України відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про санкції», а РНБО України прийнято рішення про застосування санкцій, що згідно з законодавством віднесено до виключної компетенції РНБО України, дії СБУ та РНБО України є законними та такими, що вчинені з безумовним дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України.
З матеріалів справи слідує, що 19.02.2024 до Верховного Суду як суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, з урахуванням уточненого адміністративного позову, поданого представником позивача адвокатом Бейгул А.Г., що надійшов до суду 14.03.2024, про визнання протиправним і нечинним Указу в частині та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями колегію суддів для розгляду цієї справи визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Васильєва І.А., Гімон М.М., Дашутін І.В., ОСОБА_3.
Ухвалою суду від 21.03.2024 відкрито провадження у справі №990/47/24, судове засідання за участю сторін призначено на 01.05.2024.
08.04.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.
Судове засідання, призначене на 01.05.2024 не відбулося у зв'язку з відсутністю повного складу колегії суддів (суддя Гімон М.М. перебував у відпустці). Наступне судове засідання призначено на 05.06.2024.
Судове засідання, призначене на 05.06.2024 не відбулося у зв'язку з відсутністю повного складу колегії суддів (суддя Дашутін І.В. перебував у відпустці). Наступне судове засідання призначено на 10.07.2024.
Вищою радою правосуддя ухвалено рішення від 02.07.2024 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку", ураховуючи зазначене, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого, колегію суддів для розгляду цієї справи визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Васильєва І.А., Гімон М.М., Дашутін І.В., Яковенко М.М.
Під час розгляду адміністративної справи за участю представників сторін у судовому засіданні 10.07.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Раду національної безпеки і оборони України та Службу безпеки України. Витребувано у третіх осіб інформацію та документальне підтвердження щодо внесення пропозицій Службою безпеки України і правових підстав прийняття рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.12.2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" до ОСОБА_1 . Судове засідання відкладено на 21.08.2024.
15.07.2024 судом отримано від позивача відповідь на відзив.
19.08.2024 до суду від представника третьої особи - Служби безпеки України надійшли матеріали з грифом обмеження доступу «для службового користування».
У судовому засіданні 21.08.2024 ухвалою без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання представника третьої особи - Служби безпеки України про продовження процесуального строку для подання письмових доказів та пояснень, долучено до матеріалів справи документи з грифом обмеження доступу «ДСК», надано учасникам справи час для ознайомлення з документами з грифом обмеження доступу «ДСК». Судове засідання відкладено на 06.11.2024.
05.11.2024 судом отримано від представника третьої особи - Служби безпеки України письмові пояснення у справі.
06.11.2024 представник третьої особи- Служби безпеки України надав суду додаткові докази, які просив приєднати до матеріалів справи.
У судовому засіданні 06.11.2024 ухвалою без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання представника третьої особи - Служби безпеки України про приєднання доказів до матеріалів справи, задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для ознайомлення з документами, поданими Службою безпеки України та підготовки позиції з урахуванням інформації, викладеної в них. Судове засідання відкладено на 15.01.2025.
15.01.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 15.01.2025 суд визнав неявку представника позивача з неповажних причин. Розгляд справи відкладено на 12.02.2025.
12.02.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача висловила позицію про неможливість розгляду справи без участі представника позивача, зауважила, представники позивача не з'являються у судові засідання вдруге поспіль, що є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.
Представник РНБО у судові засідання не з'явився, поряд цим, третій особі належним чином повідомлялось про час, дату і місце розгляду справи.
За участю представника відповідача, представника третьої особи - Служби безпеки України судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення про залишення позовної заяви без розгляду.
З урахуванням встановлених обставин, доказів, що містяться в матеріалах справи та норм права, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом констатовано повторне неприбуття представників позивача у судові засідання, належним чином повідомлених про дату, час та місце судових засідань, без поважних причин.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху до суду надійшло клопотання представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, подано уточнений адміністративний позов, а саме, зазначено адресу позивача: Siguldas iela 4-15, Vangazі, Ropazu novads, LV-2136, Latviya; в інтересах якого діє адвокат Бейгул Альбіна Григорівна, адреса для листування: абонентська скринька 301, м. Дніпро, 49000; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; електронний кабінет наявний в ЄСІТС.
21.08.2024 через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Білоусовим Віктором Ігоровичем подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, де зазначено поштову адресу: 49054, м. Дніпро, пр. Слобожанський, б.137, оф.36; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до частин першої-третьої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;
2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представнику (частина п'ята статті 124 КАС України).
Відповідно до частин третьої, одинадцятої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Чергове судове засідання у цій справі призначено на 15.01.2025.
Про дату, час та місце судового засідання представник позивача Білоусов В.І. повідомлений головуючим суддею у судовому засіданні 06.11.2024, що також підтверджується особистим підписом представника позивача у розписці від 06.11.2024 (том 2 арк спр 213). Крім того, представника позивача Білоусова В.І. 17.12.2024 повідомлено про дату, час та місце судового засідання через підсистему «Електронний суд» (том 2 арк спр 219).
Представника позивача Бейгул А.Г. повідомлено 07.11.2024 (06.11.2024 22:46) про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 15.01.2025, через підсистему «Електронний суд», шляхом надсилання повістки про виклик у судове засідання, що підтверджується довідкою про доставлення електронного листа (том 2 арк спр 218).
Через підсистему «Електронний суд» 15.01.2025 до суду від представника позивача Білоусова В.І. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що представник позивача не має фактичної можливості прибути на вказану дату та час судового засідання, у зв'язку зі тим, що приймає участь у слідчій дії - обшуці, у рамках кримінального провадження №12023221160001219 від 14.09.2023, під час надання правової (правничої) допомоги Логонюк Анастасії Максимівні. До клопотання додано копію ордеру про надання правничої допомоги ОСОБА_1 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
У судове засідання 15.01.2025 представники позивача не з'явились.
Суд установив, що клопотань, заяв від представника позивача Бейгул А.Г. до суду не надходило.
У судовому засіданні 15.01.2025 представник відповідача зауважив, що додані до клопотання документи не підтверджують факт участі адвоката Білоусова В.І. в слідчих діях. Представник третьої особи - Служби безпеки України підтримав позицію представника відповідача.
Розглянувши клопотання представника позивача Білоусова В.І. про відкладення розгляду справи, судом з'ясовано, що у клопотанні не доведені обставини поважності причин неявки представника позивача у судове засідання, зокрема, не надано документи, які підтверджують участь саме адвоката Білоусова В.І. у слідчих діях саме 15.01.2025.
Суд визнав неявку представників позивача такою, що є неповажною. У зв'язку з тим, що представники позивача не з'явилися у судове засідання з неповажних причин вперше, суд дійшов висновку відкласти розгляд справи на 12.02.2025.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 12.02.2025, представники позивача адвокати Бейгул А.Г., Білоусов В.І. повідомлені 17.01.2025 (16.01.2025 18:26) через підсистему «Електронний суд» шляхом надсилання повістки, що підтверджується довідками про доставлення електронного листа (том 2 арк спр 231, 232).
12.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Білоусова В.І. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи; останній вказав, що не має фактичної можливості прибути на визначену дату та час судового засідання, у зв'язку з наданням правової (правничої) допомоги ОСОБА_4 в місті Одеса. До клопотання додано копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, наказу від 11.02.2025 про відрядження Білоусова В.І. до міста Одеса строком на 1 календарний день з 11.02.2025 до 13.02.2025, посадкових документів АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на ім'я Білоусов Віктор, дата 11.02.2025-12.02.2025, напрямок Дніпро-Одеса, 12.02.2025-13.02.2025 Одеса-Дніпро, договору про надання правничої допомоги ОСОБА_4 від 18.01.2025.
У судове засідання 12.02.2025 представники позивача не з'явились.
Судом з'ясовано, що клопотань, заяв від представника позивача Бейгул А.Г. до суду не надходило, про причини неявки представника позивача Бейгул А.Г. у судове засідання суд не повідомлено.
Розглянувши клопотання представника позивача Білоусова В.І. від 12.02.2025 про відкладення розгляду справи, судом установлено, що подане клопотання не можна визнати обґрунтованим. З тексту клопотання не слідує та з поданих до клопотання документів не вбачається причинно-наслідкового зв'язку між наданням адвокатом Білоусовим В.І. правової допомоги ОСОБА_4 на підставі договору та нез'явлення представника позивача адвоката Білоусова В.І. у судове засідання 12.02.2025 у справі, що розглядається; у тому числі, подані документи не підтверджують вчинення адвокатом Білоусовим В.І. фактичних дій з надання правничої допомоги ОСОБА_4 саме 12.02.2025, які об'єктивно унеможливлювали участь представника позивача адвоката Білоусова В.І. у судовому засіданні 12.02.2025 у справі №990/47/24.
Таким чином, представником позивача Білоусовим В.І. до клопотання про відкладення розгляду справи не додано документів, які підтверджують поважність причин неприбуття останнього у судове засідання.
Поряд з цим, суд відзначає, що договір про наданням правової (правничої) допомоги ОСОБА_4 адвокатом Білоусовим В.І. укладено 18.01.2025, наказ про відрядження Білоусова В.І. підписано останнім 11.02.2025 - тобто, після того, як представник позивача Білоусов В.І. був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи №990/47/24 шляхом надсилання повістки про виклик у судове засідання на 12.02.2025 через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставлення електронного листа 17.01.2025 (16.01.2025 18:26) в його електронний кабінет.
Також, представник позивача Білоусов В.І. не скористався правом прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не зазначив підстав, з яких таке право останнім не було реалізовано для участі у розгляді справи.
На підставі установленого, суд вважає неявку представника позивача Білоусова В.І. у судове засідання без поважних причин.
Крім того, суд урахував, що документи, які підтверджують участь саме адвоката Білоусова В.І. у слідчих діях саме 15.01.2025. не були подані представником позивача Білоусовим В.І. у цій справі і до наступного судового засідання, призначеного на 12.02.2025. Відтак, клопотання представника позивача Білоусова В.І про відкладення судового засідання, призначеного на 15.01.2025, не підтверджено належними доказами про поважність причин неприбуття на розгляд цієї справи.
Суд констатує, представник позивача Бейгул А.Г. про причини неприбуття у судове засідання не повідомила. Від позивача, представників позивача не надходило заяв про розгляд справи без їх участі.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондує положенню пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до якого позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи предмет та підстави позову, заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог, необхідності встановлення обставин, які входять до предмета доказування у цій адміністративній справі, що вимагає отримання судом пояснень представника позивача та витребуваних у позивача документів, неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а відтак позивач та його представники зобов'язані брати участь у судових засіданнях та обстоювати свої позовні вимоги, проявляти процесуальну активність.
Приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання у частині п'ятій статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Аналогічний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2024 у справі №9901/489/21.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, в першу чергу, має активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Ураховуючи наведене, оскільки мало місце повторне неприбуття представників позивача на розгляд справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судових засідань, без поважних причин, а також те, що від останніх не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, беручи до уваги, що представник позивача ініціював відкладення розгляду справи для ознайомлення з документами, поданими СБУ для підготовки позиції з урахуванням інформації, викладеної в них, зважаючи на те, що представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті, а просив суд залишити позов без розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що позов слід залишити без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Повне судове рішення підписано складом колегії суддів, з урахуванням перебування судді Гімона М.М. у відрядженні з 13.02.2025 до 24.02.2025.
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
В.В. Хохуляк
І.А. Васильєва
М.М. Гімон
І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
Судді Верховного Суду