24 лютого 2025 рокуСправа № 460/9738/24 пров. № А/857/30959/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року (суддя Комшелюк Т.О., м.Рівне, повний текст складено 22 жовтня 2024 року)
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ) в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ від 13.06.2024 №172450007742 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (далі - Рішення);
зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача, який дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, періоди роботи в Костопільській дитячій школі мистецтв Костопільської міської ради (далі - Школа мистецтв, Міська рада відповідно) на посаді викладача по класу скрипки з 01.08.1983 по 14.05.1988 та з 01.09.1989 по 10.12.2023 та повторно розглянути питання щодо нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення ОСОБА_1 , відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - №1058-IV).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що підстав для зарахування періоду роботи позивачки на посаді викладача по класу скрипки в Школі мистецтв до стажу роботи, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, немає, оскільки посада викладача в позашкільних закладах освіти «Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право не пенсію за вислугу років», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі Перелік № 909. Постанова №909 відповідно), не передбачена. Отже, ним правомірно та обґрунтовано винесено оскаржуване Рішення.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем усіх необхідних умов, передбачених пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, для виплати їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивачу з 11.12.2023 призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.
13.02.2024 позивач звернулася до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
16.04.2024 листом №5035-3701/Д-02/8-1700/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУПФ-1) відмовлено у задоволенні заяви позивача. Зауважив, що період роботи викладачем дитячої музичної школи можливо зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років (та, відповідно, на призначення та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону), лише до 01.01.1992. В матеріалах електронної пенсійної справи наявні, зокрема, довідки Школи мистецтв від 15.01.2024 про періоди Вашої роботи: на посаді викладача з 01.08.1983 по 14.05.1988 - у Костопільській дитячій музичній школі; на посаді завідувача струнно-смичковим відділом, керівником, ансамблю скрипалів починаючи з 01.09.1989 по даний час (дата видачі довідки - 15.01.2024) - у Костопільській дитячій музичній школі (з 10.05.2002 - Костопільська дитяча школа мистецтв). За результатами розгляду звернення вищезазначені довідки Школи мистецтв від 15.01.2024 передано до управління контрольно-перевірочної роботи для проведення перевірки обґрунтованості їх видачі та достовірності зазначених у таких довідках відомостей. Після надходження акту позапланової перевірки обґрунтованості видачі вищезазначених довідок та за результатами такої перевірки буде прийнято рішення щодо призначення та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV.
22.04.2024 ГУПФ проведено перевірку обґрунтованості видачі довідки від 15.01.2024 №01-05/11, за наслідками якої складено акт №1700-1102-1/2384. В результаті проведеної перевірки первинних документів встановлено, що у дані, зазначені в довідці від 15.01.2024 №01-05/11, виданій на ім'я ОСОБА_1 . Школою мистецтв: - не зазначено посаду при прийнятті на роботу з 01.09.1989р.- «викладач по класу скрипки», - не зазначено дату призначення на посаду завідувачем струнно-смичковим відділом « 19.09.2005», згідно наказу від 19.09.2005 №36, - не зазначено дату призначення керівником ансамблю скрипалів « 10.09.2014», згідно протоколу від 10.09.2014 №l, - невірно зазначено рік колективної угоди при наданні відпустки без збереження заробітної плати ( у довідці-02.06.1999 року, вірно - 02.06.1997р.). Довідку від 15.01.2024 №01-05/11, видану на ім'я ОСОБА_1 . Школою мистецтв вважати недійсною. Рекомендовано надати нову довідку про період роботи на ім'я ОСОБА_1 до ПФУ.
22.04.2024 Школою мистецтв позивачу видано нову довідку №01-05/92 про період роботи.
06.06.2024 позивач повторно звернулася до територіального управління пенсійного фонду України з заявою про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV .
Вказана заява та додані до неї документи за принципом екстериторіальності розглядалися ГУПФ.
Рішенням відмовлено у задоволенні заяви позивача. Зазначено, що згідно переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженою Постановою № 909, у розділі 1 «Освіта», в позашкільних навчальних закладах, право на пенсію за вислугу років мають директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами, художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача Переліком не передбачена, та не враховується в стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років і відповідно на допризначення десяти місячних пенсій. Робота з 19.09.2005 року на посаді завідувача струнно-смичкового відділу не підтверджена первинними документами. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні даного перерахунку пенсії, оскільки не виконані умови пункту 7-1 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом № 1058-IV.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-IV.
Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення Закону» № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Водночас, пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, та механізм її виплати визначає «Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е і ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (пункт 4 Порядку № 1191).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення (пункт 6 Порядку № 1191).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах.
Таким чином, норму пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Така ж норма міститься в пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637).
Відповідачем не заперечується наявність у позивача стажу роботи, зазначеного у трудовій книжці. Водночас спірним є зарахування спірного стажу роботи до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Також зауважено, що робота з 19.09.2005 на посаді завідувача струнно-смичкового відділу не підтверджена первинними документами.
Як видно з матеріалів справи, з 01.08.1983 по 14.05.1988, з 01.09.1989 позивачка працює на посаді викладача по класу скрипки в Костопільській дитячій музичній школі (Школі мистецтв).
Переліком №909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Відповідно до пункту 2 примітки до Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відповідно до пункту 3 примітки до Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
За приписами статті 28 Закону України «Про освіту» (далі - Закон №1060-XII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону №1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Як передбачено статтею 4 Закону України «Про позашкільну освіту» (далі - Закон №1841-III), позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Отже, позашкільна освіта є складовою системи освіти.
Статтею 12 Закону №1841-III та пунктом 6 «Переліку типів позашкільних навчальних закладів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 №433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
У силу правового регулювання статті 21 Закону №1841-III, право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 30 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 за №963 затверджений «Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» (далі - Перелік 963), яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.
Суд звертає увагу на те, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія вищезазначеного Переліку №963, який відносить посаду, зокрема, викладач до педагогічних посад.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд приходить до висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17 та від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17, Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі 300/2555/22.
Виходячи з наведеного, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи позивачки з 01.08.1983 по 14.05.1988, з 01.09.1989 на посаді викладача класу скрипки в Костопільській дитячій музичній школі (Школі мистецтв) повинен зараховуватися до її пільгового стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Спірний стаж роботи сукупно становить більше 30 років. Відтак зазначений стаж, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII та дає право на виплату допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, є достатнім для призначення і виплати такої допомоги.
Щодо періоду роботи позивача з 19.09.2005 на посаді завідувача струнно-смичкового відділу, то слід вказати на наступне.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
В силу положень пунктів 23, 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про необхідність підтвердження трудового стажу при подачі заяви про призначення пенсії у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці, зокрема, довідками як документами про підтвердження трудової діяльності, оформленими у відповідності до вимог Порядку №637.
Зі змісту трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (дата заповнення - 02.08.1983) слідує, що в ній відсутній запис про роботу позивача на посаді завідувача струнно-смичкового відділу.
Разом з тим, позивачем на підтвердження роботи завідувачем струнно-смичкового відділу з 19.09.2005 до матеріалів позовної заяви долучено копії наказів Костопільської дитячої музичної школи №36 від 19.09.2005, №44 від 05.09.2007, №36 від 19.09.2005, №54 від 10.09.2008, копії наказів Школи мистецтв №29 від 12.09.2012, №20 від 11.09.2013, №39 від 10.09.2014, №21 від 02.09.2015, №23 від 02.09.2016, №23 від 06.09.2017, №20 від 06.09.2018, №20 від 05.09.2019, №31 від 04.09.2020, №24 від 03.09.2021, №35 від 02.09.2022, №27 від 06.09.2023.
З огляду на наведене, суд критично оцінює доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем періоду роботи з 19.09.2005 завідувачем струнно-смичкового відділу.
Згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
З огляду на викладене, у позивачки наявний стаж більше 30 років в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону №1788-XII.
Наведене свідчить про дотримання позивачем усіх необхідних умов, передбачених пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, для виплати їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Вказані обставини зумовлюють необхідність повторно розгляду заяви позивача щодо нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич