18 лютого 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченоїОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2024, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Новий Буг Миколаївської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2023, та визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 , будучи судимою вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України, 01 серпня 2023 року об 11:00, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Віктора Забіли, помітила на дорозі блістер з 4 таблетками білого кольору з написом «Метафин». Розуміючи що це за зовнішніми ознаками, діючи умисно, ОСОБА_6 підібрала вказаний блістер із таблетками та помістила його до своєї сумки, тим самим незаконно придбала та почала зберігати при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) загальною, масою 0,088 г, для власного вживання без мети збуту.
01 серпня 2023 року об 11:03, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Віктора Забіли, 3, ОСОБА_6 була затримана працівниками поліції та у неї було виявлено і вилучено блістер з 4 таблетками білого кольору з написом «Метафин», які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,088 г, який вона незаконно придбала та розпочала зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.
Обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та призначити їй покарання у виді штрафу.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, обвинувачена зазначає, що судом не було враховано її стан здоров'я. Звертає увагу, що вона визнала свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
В судове засідання апеляційного суду обвинувачена ОСОБА_6 не з'явилася, хоча про час та місце апеляційного розгляду повідомлялася у передбачений законом спосіб, про причини неявки не повідомила.
Відповідно до ч.4 ст.401, ч.4 ст.405 КПК України участь обвинуваченого у розгляді апеляційної скарги, в якій не порушується питання про погіршення його становища, не є обов'язковою, у зв'язку з чим апеляційний суд не вправі був застосовувати до неї привід в судове засідання.
З урахуванням викладеного, з метою дотримання вимог ст.28 КПК України щодо розумності строків апеляційного розгляду, колегією суддів було прийнято рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності обвинуваченої.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням характеру і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, яка раніше судима, вчинила кримінальне правопорушення під час іспитового строку, не має постійного місця роботи, суд першої інстанції правильно обрав їй найсуворіший вид покарання, передбачений ч.2 ст.309 КК України.
Разом з тим, з урахуванням наявності обставини, яка пом'якшує покарання - щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції правильно призначив обвинуваченій покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті для даного виду покарання, а при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, правильно обрав принцип часткового складання покарань.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченої та ступеню тяжкості вчиненого нею правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою, так і іншими особами.
Підстав для пом'якшення ОСОБА_6 покарання колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченоїОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2024 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3