справа №757/59936/24-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/1070/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
10 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_7 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 28, частиною п'ятою статті 190 КК України, у кримінальному провадженні №12023000000001693 від 11 вересня 2023 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без задоволення.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на території №7 (готельний комплекс «Верховина»), запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на території № 7 (готельний комплекс «Верховина»), за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій воєнного, техногенного чи природного характеру.
Одночасно покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (Київська область), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні №12023000000001693 від 11 вересня 2023 року до 17 лютого 2025 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Також, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.
У доповненнях до апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_7 зазначає, що слідчим суддею у мотивувальній частині ухвали лише формально зазначено про існування ризиків, які фактично не існують, з посиланням на клопотання та пояснення сторони обвинувачення, яка не довела їх наявність.
Вказує, що раніше ОСОБА_7 вже викликався до Солом'янського управління поліції, куди прибув по першому виклику слідчого та дав правдиві і детальні покази по обставинам справи; зі свідками не знайомий; до будь-якої відповідальності не притягувався.
Зауважує, що підозра є необґрунтованою, оскільки він не знав та не знайомий з громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а отже не вступав та не міг вступити з ними у попередню змову з метою заволодіння нерухомим майном громадянина ОСОБА_15 ; ОСОБА_10 він жодного разу не бачив, не зустрічався та жодного разу не спілкувався з ним, а з громадянином ОСОБА_11 бачився лише 2 рази у судових засіданнях; не заперечує, що дійсно уклав договір по електронній пошті проте, як йому згодом стало відомо, не з громадянином ОСОБА_15 , а з невідомими йому особами, які ввели його в оману, представившись громадянином ОСОБА_15 та надали ОСОБА_7 для укладення договору усі його анкетні та паспортні дані.
Уважає, що жодним чином слідством не доведено, що він знав або повинен був знати, що зі сторони ОСОБА_15 з ним спілкуються сторонні особи.
Звертає увагу суду на те, що він раніше несудимий; працює адвокатом 24 роки; має постійне місце проживання, більше 9 років мешкає у готелі «Верховина» за адресою: АДРЕСА_2 ; має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; має постійну роботу - надає послуги громадянам України з безоплатної вторинної допомоги.
Також просить суд при обранні йому запобіжного заходу врахувати, що за вказаною адресою він мешкає один, його сім'я була вимушена поїхати за кордон, він є тимчасово переміщеною особою, не має жодних родичів у м. Києві, у зв'язку з чим, перебуваючи в такому становищі, не має можливості отримати якусь матеріальну допомогу чи заробити грошей.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги з доповненнями, вислухавши думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001693 від 11 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами третьою, четвертою статті 358, частиною другою статті 15, частинами четвертою, п'ятою статті 190 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 14 березня 2023 року у ОСОБА_10 та інших невстановлених на теперішній час осіб виник умисел на шахрайське заволодіння нерухомим майном, яке належить ОСОБА_15 , а саме: квартирами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (на теперішній час перейменована на АДРЕСА_8 ) та машино-місцями №284 та АДРЕСА_9 .
З метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та інші невстановлені на даний час особи залучили ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , яким відповідно до досягнутої злочинної домовленості було відведено відповідні ролі згідно розробленого плану вчинення злочину.
З метою реалізації спільного злочинного наміру, невстановлені на даний час особи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 14 березня 2023 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , маючи відомості про особи ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (їх анкетні дані, копії документів, що посвідчують їх особи), та реквізити і печатку Донецького обласного постійно діючого третейського суду при асоціації «Правозахист підприємств та громадян України», підробили офіційні документи, а саме: договір позики від 17 листопада 2010 року, відповідно до якого нібито ОСОБА_15 отримав у позику від ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) доларів США з обов'язком повернення до 17 листопада 2020 року; договір про відступлення права вимоги за договором позики від 28 березня 2011 року, відповідно до якого нібито ОСОБА_12 як первісний кредитор відступив на користь ОСОБА_13 права вимоги з ОСОБА_15 боргу - грошових коштів у зазначеній сумі за вказаним договором позики від 17 листопада 2020 року; третейську угоду від 17 листопада 2020 року, відповідно до якої нібито ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 уклавши третейську угоду домовились, що у разі виникнення спору з приводу виконання умов договору позики від 17 листопада 2010 року та договору про відступлення права вимоги від 28 березня 2011 року, а також визнання їх дійсними або недійсними вирішується Донецьким обласним постійно діючим третейським судом при асоціації «Правозахист підприємств та громадян України»; рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» (далі-Третейського суду) від 22 липня 2022 року №01-07/2022, відповідно до якого задоволено позовні вимоги ОСОБА_13 до ОСОБА_15 про стягнення грошових коштів у розмірі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) доларів 00 центів США та 30 000 (тридцяти тисяч) гривень судового збору.
Після цього, невстановленими особами, які діяли з єдиним злочинним умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , з метою заволодіння нерухомим майном ОСОБА_15 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та час, але не пізніше 14 березня 2023 року, виготовлено, підписано від імені ОСОБА_13 та 14 березня 2023 року направлено до Київського апеляційного суду підроблений офіційний документ - заяву про видачу виконавчого листа на примусове виконання зазначеного підробленого рішення третейського суду від 22 липня 2022 року.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , діючи з єдиним умислом, під керівництвом та за вказівкою ОСОБА_10 , за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою введення в оману суддів Київського апеляційного суду щодо наявності законних підстав для примусового стягнення з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_13 боргу на підставі рішення Третейського суду від 22 липня 2022 року, розуміючи протиправний характер своїх дій, неодноразово, у період квітня-травня 2023 року, на підставі підроблених договорів про надання правової допомоги, брали участь у засіданнях Київського апеляційного суду при розгляді справи за підробленим офіційним документом - заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання підробленого рішення Третейського суду від 22 липня 2022 року, при цьому ОСОБА_7 брав участь в якості представника ОСОБА_15 , як відповідача, а ОСОБА_11 - в якості представника ОСОБА_13 , як позивача.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_13 про видачу виконавчого листа на примусове виконання підробленого рішення третейського суду від 22 липня 2022 року Київським апеляційним судом, який було введено в оману щодо дійсності такої заяви ОСОБА_13 , а також дійсності повноважень ОСОБА_11 щодо представництва інтересів ОСОБА_13 , а також ОСОБА_7 щодо представництва інтересів ОСОБА_15 в суді, 08 травня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_13 та видано виконавчий лист №824/46/23 про примусове виконання рішення третейського суду.
Отримавши у своє розпорядження виконавчий лист про примусове стягнення фіктивного боргу з ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, як представник ОСОБА_13 , направив приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_14 заяву про відкриття виконавчого провадження, на підставі якої останнім, не будучи обізнаним про злочинні наміри вищевказаних осіб щодо заволодінням майном ОСОБА_15 , 16 серпня 2023 року відкрито виконавче провадження та у цей же день накладено арешт на нерухоме майно останнього, а саме: квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (на теперішній час перейменовано на АДРЕСА_8 ) та машино-місцями №284 та АДРЕСА_9 .
У подальшому за результатами розгляду клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року накладено арешт на вказане нерухоме майно. Однак, незважаючи на це, ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою та за вказівкою ОСОБА_16 , з метою доведення злочинного умислу до кінця та заволодіння нерухомим майном ОСОБА_15 , 27 березня 2024 року подав до Солом'янського районного суду м. Києва, як нібито представник ОСОБА_13 , клопотання про скасування арешту майна, яке ухвалою суду від 03 квітня 2024 року повернуто, як подане неналежним суб'єктом.
Таким чином, ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, виконано усі дії, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця та заволодіння шляхом обману нерухомим майном ОСОБА_15 загальною вартістю 60 262 200 грн, але злочинний умисел не був доведений до кінця з причин, які не залежали від їх волі.
18 грудня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, адвокату (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 1288, видане 02 квітня 2002 року на підставі рішення Донецької обласної КДКА), проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 28, частиною п'ятою статті 190 КК України.
19 грудня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 28, частиною п'ятою статті 190 КК України, у кримінальному провадженні №12023000000001693 від 11 вересня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без задоволення.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на території №7 (готельний комплекс «Верховина»), запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на території № 7 (готельний комплекс «Верховина»), за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій воєнного, техногенного чи природного характеру.
Одночасно покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (Київська область), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні №12023000000001693 від 11 вересня 2023 року до 17 лютого 2025 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Як убачається з частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 28, частиною п'ятою статті 190 КК України, та обґрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 28, частиною п'ятою статті 190 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 ; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; матеріалами, вилученими в оригіналах в ході здійснення досудового розслідування, а саме: третейською угодою від 17 листопада 2020 року, матеріалами справи Київського апеляційного суду № 2-вк/824/65/2023; протоколом огляду предметів від 01 жовтня 2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; висновком оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/111-24/57546-ОБ; висновком оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/111-24/57539-ОБ; висновком оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/111-24/57468-ОБ; висновком оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/111-24/57470-ОБ; висновком оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/111-24/57535-ОБ; висновком оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/111-24/57462-ОБ; висновком оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/111-24/57460-ОБ; висновком судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19-24/62067-ПЧ; протоколами проведених негласних слідчих розшукових дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Врахувавши тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів не убачає підстав для застосування щодо ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, про яке порушено питання в апеляційних скаргах, оскільки, на переконання колегії суддів, більш м'який запобіжний захід буде недостатнім стримуючим засобом та не здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Викладені у доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_7 доводи про необґрунтованість повідомленої йому підозри, колегія суддів уважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 28, частиною п'ятою статті 190 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи апелянта про те, що ОСОБА_7 не знав та не знайомий з громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а отже не вступав та не міг вступити з ними у попередню змову з метою заволодіння нерухомим майном громадянина ОСОБА_15 ; ОСОБА_10 він жодного разу не бачив, не зустрічався та жодного разу не спілкувався з ним, а з громадянином ОСОБА_11 бачився лише 2 рази у судових засіданнях; не заперечує, що дійсно уклав договір по електронній пошті проте, як йому згодом стало відомо, не з громадянином ОСОБА_15 , а з невідомими йому особами, які ввели його в оману, представившись громадянином ОСОБА_15 та надали ОСОБА_7 для укладення договору усі його анкетні та паспортні дані; жодним чином слідством не доведено, що він знав або повинен був знати, що зі сторони ОСОБА_15 з ним спілкуються сторонні особи, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Посилання скаржників на те, що недоведеність наявності ризиків, передбачених пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, та особу підозрюваного.
При цьому, доводи апелянта про те, що підозрюваний раніше несудимий; працює адвокатом 24 роки; має постійне місце проживання, більше 9 років мешкає у готелі «Верховина» за адресою: АДРЕСА_2 ; має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; має постійну роботу - надає послуги громадянам України з безоплатної вторинної допомоги, були враховані слідчим суддею у сукупності з процесуальною поведінкою підозрюваного, внаслідок чого слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, - у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Посилання підозрюваного ОСОБА_7 на те, що за вказаною адресою він мешкає один, його сім'я була вимушена поїхати за кордон, він є тимчасово переміщеною особою, не має жодних родичів у м. Києві, у зв'язку з чим, перебуваючи в такому становищі, не має можливості отримати якусь матеріальну допомогу чи заробити грошей, у даному випадку не може бути підставою для скасування ухвали слідчого судді та обрання йому запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Натомість, стороною захисту не доведено обставин, які б вказували на можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам статті 372 КПК України та містить у собі відомості, передбачені статтею 196 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4