28 січня 2025 року місто Київ
справа № 752/27110/21
апеляційне провадження № 22-ц/824/2326/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Покотинським Максимом Анатолійовичем , на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І. від 24 липня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_3 , суб'єкт оскарження: головний державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольга Валеріївна, про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст обставин справи
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В., посилаючись на те, що на виконанні у державного виконавця перебуває виконавчий лист № 752/27110/21 від 18 квітня 2024 року, виданий Голосіївським районним судом міста Києва, про усунення перешкод в користуванні будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. від 24 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 752/27110/21 від 18 квітня 2024 року.
27 травня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, передано зазначене майно відповідальному зберігачу ОСОБА_4 . Також складено акт про те, що в результаті проведення виконавчих дій будинок звільнено
від боржника та частини його майна, іншу частину особистого майна описано згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 27 травня 2024 року.
Вказував, щопри проведенні виконавчих дій державним виконавцем порушено норми чинного законодавства, зокрема мало місце неналежне повідомлення боржника, порушення процедури надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів виконавчого провадження, не роз'яснення прав та обов'язків боржнику, порушення процедури залучення та встановлення осіб понятих та неналежне визначення відповідального зберігача.
Зазначав, що виконавчі дії проводилися на території земельної ділянки, де розташований об'єкт незавершеного будівництва, якому поштова адреса взагалі не присвоєна, але встановлена у рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року ( АДРЕСА_1 ), тобто фактично ОСОБА_1 не отримував за місцем проживання жодного документу виконавчого провадження, не був повідомлений про можливість виконання рішення та був незаконно виселений з недобудованого флігеля, що абсолютно не відповідає резолютивній частині вищевказаного рішення суду.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. під час примусового виконання рішенняГолосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року, а саме, під час виселення ОСОБА_1 27 травня 2024 року на підставі виконавчого листа № 752/27110/21, виданого 18 квітня 2024 року; визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 24 квітня 2024 року; зобов'язати державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. усунути порушення, а саме, поновити порушене право ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 липня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Натомість скарга не містить жодного обґрунтування, в чому саме полягає протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, боржник не зазначив, які конкретно дії державного виконавця, вчинені під час примусового виконання рішення суду, він просив визнати протиправними, які права були порушені та у який спосіб їх поновити. Доводи скарги зводяться лише до незгоди з рішенням суду про виселення боржника, яке набрало законної сили.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Покотинський М.А. , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував порушення державним виконавцем процедури надсилання документів виконавчого провадження. Державний виконавець не виконав свого обов'язку щодо належного повідомлення боржника про початок примусового виконання рішення суду, оскільки направляв усю кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що адресат за вказаною адресою відсутній, адже ОСОБА_1 проживає у будівлі флігеля, якій не присвоєно окремої поштової адреси.
Крім того, всупереч вимогам закону боржник не був письмово поінформований про дату та час примусового виселення. Державний виконавець не розглянув та проігнорував клопотання представника ОСОБА_1 - Покотинського М.А. про відтермінування примусового виселення у зв'язку із запланованим відрядженням в інше місто. Також державним виконавцем не було належним чином встановлено особи понятих, не роз'яснено їхні права та обов'язки, а також не забезпечено дотримання прав боржника під час виконання виконавчих дій. Виселення скаржника відбулося без надання іншого житлового приміщення, при цьому державний виконавець не пересвідчився, чи має боржник інше житло, окрім того, яке є предметом спору, що могло призвести до порушення його права на житло.
Суд першої інстанції також не врахував, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року про виселення ОСОБА_1 було оскаржене до Верховного Суду, який ухвалою від 17 червня 2024 року зупинив його виконання. Це унеможливлювало проведення примусових виконавчих дій. Незважаючи на це, державний виконавець проігнорував подане клопотання про зупинення виконання судового рішення до його перегляду судом касаційної інстанції, що свідчить про допущені порушення у виконавчому провадженні.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що постанова винесена відповідно до вимог законодавства, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Вказує, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення суду, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Постанов була надіслано ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у виконавчому листі, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, скаржник у своїй апеляційній скарзі зазначив аналогічну адресу, що суперечить твердженню про його відсутність за вказаною адресою.
Боржник був обізнаний про початок примусового виселення з 8 травня 2024 року під час перевірки виконання рішення суду державним виконавцем. В результаті перевірки встановлено, що за вказаною адресою в житловому будинку перебував ОСОБА_1 ,
однак вимогу державного виконавця вийти з будинку проігнорував, у зв'язку з чим складено відповідний акт державного виконавця про невиконання рішення суду.
ОСОБА_3 не скористався своїм правом на подання відзиву.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Головний державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, щорішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 (том І, а.с.187-192).
Постановою Київського апеляційного суду від 7 грудня 2022 року зазначене рішення було скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено (том ІІ, а.с. 26-27).
Постановою Верховного Суду від 24 травня 2023 року скасовано постанову Київського апеляційного суду від 7 грудня 2022 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том ІІ, а.с. 93-102).
Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишено без змін рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року (том ІІ, а.с. 155-158).
Ухвалюючи рішення, суди виходили із того, що ОСОБА_1 не є власником будинку на АДРЕСА_1 , однак проживає у ньому всупереч волі власника ОСОБА_3 , чим створює останньому перешкоди у володінні своїм майном. При цьому матеріали справи не містили доказів, що спірний будинок є єдиним житлом ОСОБА_1 і внаслідок виселення його з будинку відбудеться непропорційне втручання у право на повагу до житла.
Постановою державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. від 24 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа № 752/27110/21 від 18 квітня 2024 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва про усунення перешкод в користуванні
будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 (том ІІІ а.с. 82).
Зазначену постанову було направлено сторонам виконавчого провадження, в тому числі рекомендованим листом на адресу боржника (том ІІІ а.с. 81,83-84).
8 травня 2024 року державним виконавцем складено акт про те, що боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано впродовж 10 днів виконати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року. Перевіркою встановлено, що рішення боржником не виконане. ОСОБА_1 перебуває в будинку, вимогу державного виконавця вийти з будинку проігнорував (том ІІІ а.с. 88-89).
8 травня 2024 року державним виконавцем складено вимогу про необхідність знаходження боржника за місцем вчинення виконавчих дій 27 травня 2024 року о 10 год. 00 хв., оскільки відбудеться примусове виконання судового рішення. (том ІІІ а.с. 90-91).
27 травня 2024 року державним виконавцем складено акт про те, що в результаті проведення виконавчих дій будинок звільнено від боржника та частини його майна, іншу частину особистого майна описано згідно постанови про опис та арешт майна боржника. Зазначений акт містить зауваження сторони боржника (том ІІІ а.с. 104-106).
27 травня 2024 року державним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна боржника, передано зазначене майно відповідальному зберігачу ОСОБА_4 (том ІІІ а.с. 107-110).
28 травня 2024 року державним виконавцем складено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним і в повному обсязі виконанням виконавчого листа від 18 листа 2024 року у справі №752/27110/21 (том ІІІ а.с. 116).
Постановою Верховного Суду від 17 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року. Зупинено виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року до закінчення касаційного провадження (том ІІІ а.с. 174-175).
Постановою Верховного Суду від 6 листопада 2024 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишено без змін (том ІІІ, а.с. 210-217).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.
Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Примусове виконання судових рішень здійснюється відповідно до умов та порядку, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання, зокрема, судових рішень, є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Положенням статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано порядок виконання рішення про виселення боржника.
Частинами першою - дев'ятою зазначеної статті встановлено, що державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.
Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем. Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом.
Передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини. Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.
Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.
У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає органу, який відповідно до судового рішення зобов'язаний надати боржнику інше житлове приміщення, повідомлення про строк виконання рішення про надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не проводяться.
Як убачається з матеріалів справи, на виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 752/27110/21 від 18 квітня 2024 року про усунення перешкод у користуванні будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1
24 квітня 2024 року, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, яку направлено боржнику рекомендованим поштовим відправлення для виконання на адресу, зазначену у виконавчому документі.
9 травня 2024 року постанова про відкриття виконавчого провадження від 24 квітня 2024 року повернулася до виконавчої служби з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Оскільки, постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 квітня 2024 року надіслано боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ), а також, враховуючи, що боржник не повідомив державного виконавця про зміну місця проживання чи перебування, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 вважається таким, що повідомлений про початок виконання рішення, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
При цьому, колегія суддів зауважує, що як у скарзі на дії державного виконавця, так і у апеляційній скарзі, боржник ОСОБА_1 , адресою місця проживання також зазначає адресу - АДРЕСА_1 , а відтак його твердження про не проживання за вказаною адресою не підтверджується жодним доказом.
Частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
8 травня 2024 року державним виконавцем здійснено перевірку щодо виконання боржником рішення суду.
В результаті перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебував боржник ОСОБА_1 , вимогу державного виконавця вийти з будинку проігнорував, у зв'язку з чим державним виконавцем складено акт про те, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва № 752/27110/21 від 18 квітня 2024 року не виконано.
8 травня 2024 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику, якою повідомлено, що примусове виконання рішення суду призначено на 27 травня 2024 року о 10 год. 00 хв. та зобов'язано боржника та/або законного представника боржника ОСОБА_1 знаходитись за місцем проведення виконавчих дій та надати доступ державному виконавцю для проведення виконавчих дій по виселенню з будинку. Дана вимога повернулася на адресу відділу виконавчої служби з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
8 травня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, яку направлено рекомендованим поштовим відправленням до Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві для організації виконання.
13 травня 2024 року до відділу виконавчої служби надійшов лист адвоката Поктинського М.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження з підстав не присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості, з якого висиляють ОСОБА_1 та перебування на розгляді касаційної скарги. Вказаний лист було залишено без задоволення, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчого провадження і обставини зазначені у листі не є такими підставами. Також у відповіді на вказаний лист, державним виконавцем додатково повідомлено, що примусове виконання рішення призначено на 27 травня 2024 року на 10 год. 00 хв. Відповідь на лист направлено адвокату на електронну пошту, зазначену ним у листі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також рекомендованим поштовим відправлення на адресу зазначену у листі: місто Київ, вулиця Саксаганського, 199, 6 поверх, оф. 36.
Таким чином, встановлені обставини у даній справі дають підстави стверджувати, що боржник і його представник були повідомлені про день та час примусового виконання рішення (виселення), а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами.
27 травня 2024 року державним виконавцем проведені виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2024 року про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом виселення ОСОБА_1 .
В результаті виконання рішення, будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звільнено від боржника, про що складено акт державного виконавця. Особисте майно боржника описано згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27 травня 2024 року та передано на відповідальне зберігання зберігачу - ОСОБА_4 .
В акті державного виконавця від 27 травня 2024 року зазначено про фактичне повне виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2024 року. Акт містить підписи всіх сторін виконавчого провадження та зауваження сторони боржника.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника мають бути зазначені: прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано не боржнику, а іншій особі - її паспортні дані та місце проживання. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником, стягувачем, їхніми представниками, а також іншими особами, які були присутні під час опису майна. У разі відмови від підпису осіб, які були присутні при виконанні, про це робиться відповідна відмітка у постанові.
Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено обов'язку зазначати паспортні дані понятих, тому доводи апеляційної скарги щодо неналежного встановлення понятих не ґрунтуються на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що виселення було здійснене без надання боржнику іншого житлового приміщення, державний виконавець не перевірив можливого порушення його права на житло та не з'ясував, чи є у нього інше житло, ніж те, що є предметом спору, колегія суддів відхиляє. У рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 9 липня 2022 року відсутня вказівка про надання боржнику іншого житлового приміщення, а отже, державний виконавець не був зобов'язаний вирішувати це питання.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, встановив, що державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Куц О.В. діяв у межах компетенції, визначеної Законом України "Про виконавче провадження". На підставі заяви стягувача ним було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва № 752/27110/21 від 18 квітня 2024 року. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була своєчасно надіслана рекомендованим поштовим відправленням на адресу боржника ОСОБА_1 . Державним виконавцем вчинено всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії для виконання рішення суду про виселення боржника, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги. При цьому доказів порушення державним виконавцем прав і свобод Виноградова О.В. надано не було.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що виконавчі дії були вчинені всупереч касаційному оскарженню рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 9 липня 2022 року та його зупиненню ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року, є необґрунтованими, оскільки виконавче провадження було закінчене до постановлення
відповідної ухвали. Крім того, судові рішення були залишені без змін постановою Верховного Суду від 6 листопада 2024 року.
Ураховуючи встановлені судом обставини, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Покотинським Максимом Анатолійовичем , залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: