28 січня 2025 року місто Київ
справа № 761/44256/16-ц
апеляційне провадження № 22-ц/824/2478/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Савицького О.А. від 10 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_3 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,заінтересована особа: ОСОБА_1 ,
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 липня 2010 року з ОСОБА_4 на його користь стягнуто заборгованість в розмірі 5 936 702 грн 73 коп. та судові витрати в сумі 1 820 грн, а всього 5 938 522 грн 73 коп.
На підставі цього рішення 19 липня 2010 року судом видано виконавчий лист № 2-10635/10 про стягнення зазначеної суми.
Оригінал виконавчого листа до виконання не пред'являвся та був втрачений.
20 жовтня 2016 року, на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року, стягувачу видано дублікат виконавчого листа.
Оскільки у дублікаті виконавчого листа від 10 жовтня 2016 року було зазначено, що строк його пред'явлення до виконання сплив 19 серпня 2013 року, ухвалою суду від 5 квітня 2017 року цей строк було поновлено.
Однак дублікат виконавчого листа від 20 жовтня 2016 року № 2-10635/10 до виконання не пред'являвся, а боржник у добровільному порядку рішення суду не виконав.
У зв'язку з цим стягувач вважає, що наявні підстави для повторного поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа.
Щодо поважності причин пропуску строку стягувач зазначав, що його представник ОСОБА_5 , який отримав дублікат виконавчого листа та ухвалу про поновлення строку, не зміг пред'явити його до виконання через обставини, що не залежали від нього, зокрема через стан здоров'я, оскільки у період з 3 квітня 2022 року по 1 липня 2022 року перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок вогнепального поранення та уламкового перелому лівої стегнової кістки, карантинні обмеження, запроваджені у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також введення на території України воєнного стану.
З огляду на викладене, ОСОБА_3 просив суд поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-10635/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 5 938 522 грн 73 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Поновлено ОСОБА_3 строк для пред'явлення до виконання дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 , виданого Шевченківським районним судом міста Києва у справі № 2-10635/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала суду мотивована тим, що представник стягувача, який отримав дублікат виконавчого листа та копію ухвали про поновлення строку для його пред'явлення до виконання, через стан здоров'я, карантинні обмеження, а згодом - введення воєнного стану, був позбавлений можливості пред'явити виконавчий лист у встановлений законом строк. Крім того, дублікат виконавчого листа був переданий іншому представнику стягувача вже після спливу строку, а тому пропущений з поважних причин.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд заяви, що є підставою для скасування ухвали суду. Крім того, на його думку, заявник та суд першої інстанції не навели конкретних обставин, які б об'єктивно унеможливили пред'явлення виконавчого листа до виконання у встановлений строк. Обставини, на які посилається заявник, не є об'єктивними та непереборними, оскільки карантин було запроваджено через 2 роки і 10 місяців після останнього поновлення строку, а воєнний стан введено вже після його спливу. Скаржник також звертає увагу, що стягувач тривалий час не вчиняв жодних дій для примусового виконання рішення суду, що свідчить про його пасивну поведінку та відсутність зацікавленості у виконанні судового рішення.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 зазначив, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки погіршення стану здоров'я представника стягувача підтверджується відповідною медичною документацією, яка є в матеріалах справи. Також наголосив, що стягувач не вводив суд в оману щодо місця проживання боржника, оскільки останній зареєстрований на тимчасово окупованій території в АРК, а останнім відомим місцем перебування було АДРЕСА_1 , що і зазначено в заяві про поновлення строку.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 липня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 5 936 702 грн 73 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн, витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього 5 938 522 грн 73 коп.
9 серпня 2011 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 отримав оригінал виконавчого листа.
22 червня 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у зв'язку із втратою оригіналу.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року заяву задоволено, видано дублікат виконавчого листа № 2-10635/10.
20 жовтня 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 отримав дублікат виконавчого листа.
14 грудня 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 5 квітня 2017 року вказану заяву задоволено, поновлено стягувачу строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
31 січня 2024 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 звернулася із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Встановлено, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 5 938 522 грн 73 коп. до виконання не пред'являвся; рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 липня 2010 року в добровільному порядку боржником не виконано.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
Усі питання, що виникають в процесі виконання рішення, що набрало законної сили або виконується негайно, вирішуються судом першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статі 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Процесуальний порядок поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлений частиною 2 статті 433 ЦПК, а саме: заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання, якщо виконавчий документ виданий іншими органами (посадовими особами).
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність або неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
За приписами частини 3 статті 433 ЦПК України, заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Матеріали справи не містять доказів того, що суд першої інстанції належним чином повідомив боржника ОСОБА_1 про день, час і місце розгляду заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до статей 128, 211, 433 та 376 ЦПК України, така обставина є істотним порушенням процесуального права, оскільки забезпечення права кожного учасника справи на отримання належного судового повідомлення є необхідною умовою для реалізації принципу рівності сторін та змагальності процесу. Розгляд справи за відсутності учасника, який не був належним чином повідомлений про судове засідання, є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що заявник не вчиняв жодних дій для примусового виконання рішення суду з 2011 по 2024 рік, що свідчить про його пасивну поведінку та відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного пред'явлення виконавчого документа до виконання. Незважаючи на те, що ухвалою суду першої інстанції від 5 квітня 2017 року строк пред'явлення виконавчого документа був поновлений, стягувач протягом тривалого часу не виявляв зацікавленості у зверненні до органів примусового виконання судових рішень. Заявник також не довів, що у період після поновлення строку у 2017 році існували обставини, які унеможливлювали чи суттєво ускладнювали пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З огляду на встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що заявник не навів причин, які могли б бути визнані об'єктивно поважними, а також не надав належних і допустимих доказів, що підтверджували б наявність істотних перешкод для пред'явлення виконавчого документа у визначений законом строк. Відсутність таких обставин та доказів унеможливлює задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З урахуванням викладеного ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_3 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відхиленню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 367, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, заінтересована особа: ОСОБА_1 , відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: