25 лютого 2025 року справа № 580/12865/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
24.12.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка) до Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (19620, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Будище, вул.30-річчя Перемоги, будинок 42; код ЄДРПОУ 26323723) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 29.11.2024 щодо відмови у затвердженні технічної документації з землеустрою;
зобов'язання відповідача затвердити їй технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1170 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , - кадастровий номер 7124986000:04:001:0950, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь витрат на правову допомогу в сумі 15000,00грн.
Обґрунтовуючи зазначила, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства відмовив їй у затвердженні технічної документації із землеустрою.
Ухвалою суду від 27 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання.
07.01.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням у задоволені позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала невідповідність площі земельної ділянки згідно з земельно-обліковими документами сільської ради площі, вказаній у технічній документації, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 29.10.1996 №66. У ньому земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 0,09 га. Однак у технічній документації зазначена площа 0,1170га, з підстав, які невідомі відповідачу. Тому вважає, що прийняття оскаржуваного рішення відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства України. У матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі наданих адвокатом послуг. Тому вважає, що немає правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Просив суд не задовольняти вимогу позивачки про стягнення за його рахунок витрат на правову допомогу в сумі 15000,00грн.
08.01.2025 від представника позивачки на адресу суду надійшла відповідь на відзив з проханням позов задовольнити. Обґрунтовуючи зазначив, що зазначена у рішенні, на яке посилався відповідач у відзиві, площа земельної ділянки 0,09 га, яка надавалася для обслуговування житлового будинку є приблизною, оскільки на той час не вимірювалася точним геодезичним обладнанням. Після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кваліфікований інженер-землевпорядник ОСОБА_2 установив точний розмір земельної ділянки, яка знаходиться під домоволодінням - 0,1170 га. Відомості про земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 7124986000:04:001:0950. Відповідно до технічної документації межі земельної ділянки співпадають з огорожею та межами суміжних земельних ділянок, які вже сформовані. Розмір земельної ділянки не порушує норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у ст.121 Земельного кодексу України (розмір земельної ділянки становить 0,1170га, а норма у селах становить 0,2500га). Тому вважає, що оскаржуване рішення відповідача є невмотивованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Стверджує, що до матеріалів справи додав договір про надання правової допомоги від 12.12.2024 №б/н та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 13.12.2024 на суму 15000,00грн, які є належними та допустимими доказами понесення позивачкою витрат на правову допомогу.
Ухвалою від 29.01.2025 суд відмовив повністю у задоволенні клопотання вх. від 07.01.2025 відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Будищенської сільської ради.
Оскільки сторони у встановлений строк не заявили обґрунтованих клопотань щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні з їх повідомленням і викликом, з огляду на відсутність доцільності допитати свідків чи призначити експертизу, суд вирішив справу розглянути на підставі наявних письмових доказів у письмовому провадженні.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви з огляду на таке.
Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 позивачці призначена пенсія з інвалідності 2 групи.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 29.10.1996 №66 громадянам передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд/присадибна ділянка/особистого підсобного господарства згідно з додатком №1 та надано в постійне користування земельні ділянки згідно з додатком №2. Згідно з архівним витягом Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Додатку №1 до вказаного вище рішення до списку громадян, яким надано земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, № 82 внесено ОСОБА_3 - 0,09 га, АДРЕСА_3 .
Договором купівлі-продажу житлового будинку від 05.09.2023 підтверджується, що позивачка придбала у ОСОБА_4 1/ 6 та у ОСОБА_3 5/6 часток у праві власності - житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Вказано, що житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1170га, кадастровий номер 7124986000:04:001:0950, яка перебуває у користуванні продавців. Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О.
24.01.2024 позивачка звернулася заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якій просила виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1170га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначила, що загальна площа земельної ділянки становить 0,1170га.
Відповідно до замовлення позивачки Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , який має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 04.09.2020 серії АА №1159, розробив Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачці, площею 0,1170 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Технічна документація). Зазначена Технічна документація містить пояснювальну записку, заяву позивачки, копії паспорта та ідентифікаційного коду, технічне завдання на виконання робіт, копії правовстановлюючих документів на майно, схеми розміщення земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки з експлікацією угідь, акт визначення та погодження меж земельної ділянки, відомості про встановлені межові знаки, перелік обмежень у використанні земельної ділянки, виписки координат та висот пунктів ДГМ із Банку геодезичних даних, свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки, копії кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, копії свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника.
29.11.2024 відповідач прийняв спірне рішення №85-13/VIII «Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою», яким відмовив позивачці в затверджені технічної документації із землеустрою щодо вказаної вище земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю площі земельної ділянки земельно-обліковим документам сільської ради площі, вказаній у технічній документації, яка подана на затвердження до сесії сільської ради.
Тому позивачка звернулася в суд з позовом.
Для вирішення спору суд врахував.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. “в» ч. 3 ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі:
проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об'єднання земельних ділянок.
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Згідно з ч.6 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання документації із землеустрою приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Відповідно до ч.15 ст.123 ЗК України підставою відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До заяви додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Отже, особа, зацікавлена у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у її користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності повинна звернутися до вказаних вище органів із відповідним клопотанням, додавши до нього розроблену технічну документацію.
Суд врахував, що позивачці на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 05.09.2023 належить житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 0,1170га, кадастровий номер 7124986000:04:001:0950, та вона дотрималася вказаних вище вимог Кодексу. Звернулася до відповідача відповідною заявою від 11.09.2024, додавши вказану вище технічну документацію.
Згідно з ч.2 ст.118 ЗК України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
Вимогами ст.55 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV «Про землеустрій» визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) матеріали топографо-геодезичних робіт;
г) кадастровий план земельної ділянки;
ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
д) відомості про встановлені межові знаки.
Складові технічної документації позивачки щодо найменувань відповідають вказаній вище нормі закону.
Щодо викладених у спірному рішенні підстав суд урахував.
Відповідно до ст.34 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:
площа земельної ділянки;
зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);
координати поворотних точок земельної ділянки;
лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;
кадастровий номер земельної ділянки;
кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);
межі земельних угідь;
межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;
контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.
Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.
Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.
Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості.
Кадастровий план земельної ділянки у Проекті містить відомості, передбачені вказаною нормою.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки.
Згідно з ч.8 ст.186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Отже, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Відповідно до ч.9 ст.186 ЗК України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";
надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;
проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Згідно з ч.10 ст.186 ЗК України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Суд врахував, що оскаржуване рішення відповідача не містить вичерпного переліку недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Натомість відповідач в рішенні зазначив про невідповідність площі земельної ділянки згідно із земельно-обліковими документами сільської ради площі, вказаній у технічній документації, яка подана на затвердження до сесії сільської ради.
Зазначена підстава відмови спростовується ч.3 ст.121 ЗК України, відповідно до якої розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим). Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах передбачено - не більше 0,25 гектара.
Отже, не підтверджена невідповідність положень технічної документації, яку подала позивачка, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Повноваження щодо обов'язку затвердити протягом місячного строку технічну документацію та передати земельну ділянку у відповідача виникає у разі дотримання всіх вказаних вище вимог ЗК України та воно не є дискреційним, оскільки не допускає можливості обрання одного з кількох правильних (законних) способів поведінки відповідача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв спірне рішення з порушенням правових підстав, визначених законом. Доводи позивачки про його протиправність підтверджені.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки технічна документація із землеустрою має всі складові щодо змісту, передбаченого законом, а викладена відповідачем підстава спірного рішення не підтверджена, відповідач мав обов'язок прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність позивачки.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15.
Оскільки оскаржувана відмова не містить посилань на інші недоліки у технічній документації, суд дійшов висновку з метою ефективного судового захисту прав позивачки про наявність підстав для його зобов'язання повторно розглянути заяву позивачки від 11.09.2024 та прийняти рішення про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1170 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , - кадастровий номер 7124986000:04:001:0950.
Отже, позовні вимоги обґрунтовані у вказаних вище частинах та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу, 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз, 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачкою судових витрат зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду зі вказаною позовною заявою, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
З приводу професійної правничої допомоги суд установив, що 12.12.2024 позивачка уклала з адвокатом Ульяновим С.М. договір про надання адвокатом правової допомоги (далі - Договір). Згідно з підп.1.1. п.1 Договору позивачка доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу щодо захисту її інтересів у справі про визнання протиправним рішення відповідача від 29.11.2024 та зобов'язання вчинити дії, а саме затвердити технічну документацію, на умовах передбачених Договором. Відповідно до підп.1.2 п.1 адвокат бере на себе виконання такої правової роботи: ознайомлюється з матеріалами, наданими позивачкою, вивчає правові позиції Верховного Суду у подібних спорах, збирає інформацію та докази необхідні для підготовки позовної заяви, готує позовну заяву, а також у разі необхідності інші заяви по суті спору та процесуальні заяви і клопотання, представляє інтереси позивачки в Черкаському окружному адміністративному суді. Згідно з підп.5.1 п.1 Договору сторони домовилися, що вартість послуг адвоката складається з фіксованої суми 15000,00грн. Оплата послуг здійснюється протягом 3 діб з дня підписання цього Договору (підп.5.2 п.5 Договору).
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 13.12.2024 №4 позивачка на підставі вказаного вище Договору оплатила адвокату Ульянову С.М. 15000,00грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною п'ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.
Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд врахував, що відповідач подав до суду клопотання, в якому просив не задовольняти вимогу позивачки про стягнення за його рахунок витрат на правову допомогу в сумі 15000,00грн у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи акту прийому-передачі наданих адвокатом послуг.
Вказані доводи відповідача спростовуються зазначеним вище Договором, в якому визначений предмет, а саме захист адвокатом її інтересів у справі про визнання протиправним рішення відповідача від 29.11.2024 та зобов'язання вчинити дії, а саме затвердити технічну документацію, на умовах передбачених Договором, а також перелічені види правової роботи адвоката.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд врахував, що позовна заява підписана та подана через електронний суд зазначеним вище адвокатом. Зміст позовної заяви свідчить, що її складено фахівцем в галузі права. Справа розглянута правилами спрощеного письмового провадження. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 15000,00грн. Водночас з огляду на результат вирішеного спору стягненню підлягає на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача половина суми - 7500,00грн.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (19620, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Будище, вул.30-річчя Перемоги, будинок 42; код ЄДРПОУ 26323723) від 29.11.2024 щодо відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації з землеустрою.
Зобов'язати Будищенську сільську раду Черкаського району Черкаської області (19620, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Будище, вул.30-річчя Перемоги, будинок 42; код ЄДРПОУ 26323723) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.09.2024 та прийняти рішення про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1170 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , - кадастровий номер 7124986000:04:001:0950.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (19620, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Будище, вул.30-річчя Перемоги, будинок 42; код ЄДРПОУ 26323723) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7500,00грн (сім тисяч п'ятсот гривень нуль копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 25.02.2025.