про повернення позовної заяви
25 лютого 2025 року Київ № 320/48846/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ФОП ОСОБА_1 15.10.2024 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 24.10.2024) до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України.
Просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 29.03.2024 № 10815926/3433005899 та від 30.04.2024 № 10982212/3433005899 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН ПН № 4 від 23.02.2024 на загальну суму 262911,79 грн., у т.ч. ПДВ на суму 32287,41 грн. та ПН № 5 від 01.03.2024 на загальну суму 437974,97 грн., у т.ч. ПДВ на суму 53786,40 грн.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 04.11.2024 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій просить поновити строк звернення до суду.
За результатами вивчення заяви судом не встановлено поважних причин пропуску тримісячного строку, виходячи з такого.
Заява мотивована тим, що позивач отримав рішення ДПС України за результатами розгляду скарг на рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН - 17.04.2024 та 15.05.2024. Визнає, що тримісячний строк сплинув 17.07.2024 та 15.08.2024 відповідно.
На обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду посилається на те, що проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю другої групи (потерпілий від аварії на ЧАЕС), та потребує постійного догляду, який позивач над ним здійснює. На підтвердження цих обставин додав акт обстеження умов проживання складений комісією Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, датований 17.09.2024.
Повідомив також, що позивач хворіє, у т.ч. періодично перебуває на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, на підтвердження чого надав виписку з його медичної картки.
Крім того, пропуск тримісячного строку звернення до суду обґрунтував тим, що на період часу, коли мав звернутися до суду, припало виконання великого об'єму сільськогосподарських робіт, а саме проведення посівної компанії, здійснення підживлення та догляду за сільськогосподарськими культурами, проведення збору врожаю та інше (що саме інше - не зазначено).
Стверджував, що самостійно обробляє 201,15 га сільськогосподарських земель, тож сільськогосподарські роботи за період весна-літо-осінь зайняли у позивача дуже багато часу та витрати фізичних сил.
Звернув увагу, що за освітою позивач - агроном, юридичної освіти не має, тому для звернення з позовом до суду йому довелось займатися самоосвітою у галузі права, зокрема вивчати велику кількість законодавчих актів, у т.ч. й податкове законодавство, що зайняло у позивача дуже велику кількість витраченого часу та зусиль.
Посилався на введення на території України з 24.02.2022 Указом Президента України воєнного стану, строк дії якого продовжено по цей час.
Залишаючи позовну заяву без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, суд виходив із такого.
Прохальна частина позову містить вимоги про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Київській області від 29.03.2024 № 10815926/3433005899 та від 30.04.2024 № 10982212/3433005899 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.
Зазначені рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, про що контролюючим органом вищого рівня винесені рішення про відмову в задоволенні скарг від 17.04.2024 (щодо рішення від 29.03.2024) та від 15.05.2024 (щодо рішення від 30.04.2024), що позивачем не заперечується.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Тримісячний строк звернення до суду про оскарження рішення від 29.03.2024 № 10815926/3433005899 суд обраховує з наступного дня після прийняття рішення від 17.04.2024 за результатами розгляду скарги (процедури адміністративного оскарження), тобто з 18.04.2024 та зазначає, що останнім днем тримісячного строку на звернення до суду було 18.07.2024, а щодо рішення від 30.04.2024 № 10982212/3433005899 - з наступного дня після прийняття рішення від 15.05.2024 за результатами розгляду скарги (процедури адміністративного оскарження), тобто з 16.05.2024, останнім днем на оскарження якого є 16.08.2024, у той час як із цим позовом позивач звернувся до суду лише 15.10.2024.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду.
Окремо суд звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
У той же час, у період із квітня по серпень 2024 року у м. Києві та в Київській області, не велися активні бойові дії і відповідна територія України не була на той час та не є окупованою.
Крім того, доводи позивача про те, що він не має юридичної освіти, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не був позбавлений на правову допомогу шляхом залучення уповноваженого представника.
Посилання на те, що позивач хворіє та періодично перебуває на стаціонарному та амбулаторному лікуванні суд відхиляє, як безпідставні та такі, що не охоплюють період, у який позивач мав звернутись із позовом до суду, оскільки представлена суду копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , підтверджує перебування позивача у стаціонарі виключно за період з 08.04.2024 по 20.04.2024.
Крім того, стан здоров'я позивача, який ОСОБА_1 уважає незадовільним, що на його думку було перешкодою в реалізації права на суд у строки встановлені законом, не заважав позивачеві самостійно обробляти 201,15 га сільськогосподарських земель у період весна-літо-осінь, та витрачати на це фізичні сили.
Щодо тверджень про неможливість реалізувати право на суд з підстав проживання позивача разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю другої групи (потерпілий від аварії на ЧАЕС), та потребує постійного догляду, який позивач над ним здійснює, суд також відхиляє, оскільки акт обстеження житлово-побутових умов проживання від 17.09.2024, складений саме на час перевірки, і така перевірка відбулась 17.09.2024, тобто вже після спливу тримісячного строку звернення до суду.
Інших документально підтверджуючих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, заява про поновлення строку не містить.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду із цим позовом.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 04.11.2024, що набрала законної сили 04.11.2024 та є обов'язковою до виконання, а із повідомлених у заяві доводів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 44, 45, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.