24 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 680/685/24
Провадження № 33/820/142/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Романової А.В.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Гопки В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гопки В.В. на постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , будучи особою, яку 01 серпня 2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, повторно протягом року 30 вересня 2024 року о 17 год. 40 хв. в селищі Віньківці по вул. Відродження, не маючи права керування транспортним засобом, керував автомобілем марки «Мercedes - Вenz», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Постановою судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.Стягнуто ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Гопка В.В. просить постанову суду першої інстанціїскасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140120 від 30.09.2024 року є неналежним та недопустимим доказом. Крім того, у пп. 10, 11 даного протоколу зазначено, що використаний технічний засіб відеозапису та до протоколу долучаються відео фіксація на нагрудну камеру, однак, в матеріалах справи відсутній диск із відеозаписом, яким зафіксовано правопорушення.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення містить пояснення ОСОБА_1 про факт керування ним транспортним засобом. Вказані відомості не відповідають дійсності, оскільки жодних пояснень ОСОБА_1 працівникам поліції не надавав та в протоколі не писав.
Вказує, що всупереч Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 та ст. 35 КУпАП до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не долучено належно завіреної копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, також не надано доказів про позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 .
Крім того, долучена до матеріалів справи роздрукована постанова від 01.08. 2024 року не містить відомостей про порушення жодного пункту ПДР, не містить підписів уповноважених розглядати таку категорію справ осіб, не містить відомостей про набрання чинності такої постанови та фактично роздрукована з системи «Амор» на наступний день після складання протоколу про адміністративне правопорушення від 30.09.2024 року, а саме 01.10.2024 року, що свідчить про відсутність у працівників відомостей про повторність вчинення адміністративного правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Гопка В.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді Новоушицькогорайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за частиною 5 статті 126КУпАП, з наведених в апеляційній скарзі підстав.
ОСОБА_1 наполягав, що він не керував транспортним засобом. Підтвердив, що в 2018 році був позбавлений прав керування транспортним засобом, отримав права 05.10.2024, за постановою від 01.08.2024 штраф сплатив. Цей протокол від 30.09.2024 підписував, але не писав, що керував, автомобілем керував в той день ОСОБА_3 .
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі захисник оскаржує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначає про відсутність у матеріалах справи будь-якихдоказів керування.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції визнав останнього винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126КУпАП, дійшовши висновку, що ОСОБА_1 30.09.2024повторно протягом року (постанова серії ЕНА №2733825 від 01.08.2024 року)керував транспортним засобом марки «Мercedes - Вenz», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
При цьому суд першої інстанції, мотивуючи винуватість ОСОБА_1 ,послався нанаявні в матеріалах справи докази:
- дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140120 від 30 вересня 2024 року, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом, в якому зокрема містяться пояснення ОСОБА_1 про те, що дійсно керував транспортним засобом не маючи права керування (а/с 2);
- дані довідки поліцейського від 03 жовтня 2024 року, підтверджується, що ОСОБА_1 згідно бази даних МВС «Армор», «Цунамі», «НАІС» посвідчення водія не отримував (а/с 4);
- дані постанови серії ЕНА №2733825, якими підтверджується, що ОСОБА_1 01 серпня 2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу за здійснення керування транспортним засобом не маючи права керування ТЗ та з не пристебнутим ременем безпеки (а/с 3).
З таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодитися не може виходячи з наступного.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники мають надати належні та достатні докази. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи та дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч.5ст.126 КУпАП, відповідальність передбачена за повторне протягом року керування транспортними засобами особами особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, підлягає доведенню факт керування транспортним засобом особою, що ця особа не має права керування таким транспортним засобом,а також вчинення вказаного діяння повторно протягом року.
Як вбачається з постанови ст. лейтенанта поліції УПП в Хмельницькій області серії ЕНА №2733825 від 01.08.2024 року, ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.2ст. 126 КУпАП, а саме за керування 01.08.2024 року ТЗ не маючи при собі посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії (а/с 3).
Частиною 2ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно довідки, наданоїначальником СПД №1 ВнП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області О.Гомою, згідно бази даних МВС «АРМОР, «ЦУНАмІ» та «НАІС» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а/с 4).
Наведеними доказами підтверджено відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія, а також притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом протягом року.
Разом з тим, поза увагою судді місцевого суду залишилось те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
З наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140120 від 30.09.2024 вбачається, що до вказаного протоколу додаються записи відеофіксації на нагрудну камеру номер 4 працівників поліції, однак такі відеозаписи в матеріалах справи відсутні.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги та пояснень ОСОБА_1 щодо обставин складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №140120 від 30 вересня 2024 року, а також задля всебічного, об'єктивного та ґрунтовного судового розгляду, Хмельницьким апеляційним судом було здійснено запит до СПД №1 ВнП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області для отримання відеозапису з нагрудних камер спостереження інспектора СПД №1 (смт. Віньківці) відділення поліції №3 ( смт. Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Березюка Володимира Олександровича, на якій зафіксовані обставини події 30 вересня 2024 року о 17 год.40 хв. по вул. Відродження в смт. Віньківці.(а/с 57)
У відповідь на вказаний запит, начальником СПД №1 ВнП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Олександром Гомою надано відповідь, зі змісту якої вбачається, що надати диск з відеозаписом фіксації адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, вчиненого 30.09.2024 року ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140120) не являється за можливе, оскільки згідно розділу №VIII п.3 пп.1 Наказу МВС «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису» №1026 від 18.12.2018 року, строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах - 30 діб.(а/с 58)
Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_4 транспортним засобом.
Сам лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Оскільки, в матеріалах справи відсутні відеозаписи з місці події, неможливо також перевірити доводи апеляційної скарги в частині ОСОБА_5 , зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140120 від 30.09.2024 року щодо факту керування т/з.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України", ухваленого 6 вересня 2005 року).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.)
Аналізуючи у сукупності зазначені вище норми законодавства та надані докази, доходжу висновку, що суддя суду першої інстанції припустився порушення вимог закону про адміністративну відповідальність, розглянув протокол про адміністративне правопорушення, при цьому не з'ясувавши чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, не з'ясувавши повно, всебічно і об'єктивно всі обставини справи, і як наслідок передчасно дійшов висновку про наявність у ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що оскільки обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 30.09.2024, наявні в матеріалами справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гопки В.В. підлягає задоволенню, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285,294, 247КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гопки В.В.задовольнити.
Постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 5 статтею 126 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя