Справа № 466/589/25 Головуючий у 1 інстанції Білінська Г.Б.
Провадження № 22-ц/811/420/25 Доповідач в 2-й інстанції Цяцяк Р. П.
25 лютого 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Цяцяк Р.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2025 рокуу задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2025 року булозалишено без руху та надано апелянту строк для оплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. -десять днів з дня отримання апелянтом копії вищезгаданої ухвали апеляційного суду.
ОСОБА_1 вимог ухвали судді Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2025 рокуне виконала, однак подала до суду « ЗАЯВА-ПОВІДОМЛЕННЯ про відсутність недоліків апеляційної скарги і необхідності в їх усуненні у цивільній справі № 466/589/256», в якій просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2025 року.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частини перша, третя статті 136 ЦПК України).
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (стаття 8 Закону України «Про судовий збір»).
За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не певні джерела доходів, перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
У Законі України «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
Хибним є твердження ОСОБА_1 що, суд не надав жодної оцінки доказам, які були долучені до клопотання про звільнення її від сплати судового збору , а саме: відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, згідно з якою стосовно ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року інформація про доходи відсутня; довідку з Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; копію листа Державного центру зайнятості та копію листа Пенсійного фонду України. Суд вважає, що така інформація не характеризує загальний майновий стан відповідачки.
А відтак, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Відповідачка має право просити суд відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, надавши суду не тільки інформацію про доходи за один рік із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору, але й інші документи, які можуть характеризувати майновий стан, зокрема витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно (можна замовити на вебпорталі «Дія» за посиланням https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno), витяг з Єдиного державного реєстру власників транспортних засобів (для отримання інформації про транспортні засоби фізичних осіб можна замовити на вебпорталі https://e-driver.mvs.gov.ua/blog), витяг з Єдиного реєстру довіреностей України (видає нотаріус).
Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення в ухвалах Верховного Суду: від 06.11.24 № справи 128/1070/24, від 02.08.24 № справи 235/5222/16-ц, від 26.08.24 № справи 185/9811/21.
За відсутності належних підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відповідачка має надати документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному в ухвалі від 12 лютого 2025 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2025 року .
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Львівський апеляційний суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, вказаний в ухвалі від 12 лютого 2025 року, слід продовжити на п'ять днів із дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали про продовження процесуального строку.
Відповідно до ст.ст. 185, 357 ЦПК України, у разі невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
А відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, враховуючи відсутність належних доказів в підтвердження фінансового стану, який не дозволяє оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 120, 127, 185, 260, 261, 357 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 на п'ять днів із дня вручення їй цієї ухвали строк на усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 22 січня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
У випадку невиконання апелянтом у встановлений строк вимог даної ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута апелянту.
Суддя Львівського апеляційного суду Цяцяк Р.П.