Справа № 450/4874/24 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н. Б.
Провадження № 33/811/188/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
21 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Добушовського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Добушовського О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (п'ятсот тридцять шість ) грн 60 коп.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 07.09.2024 року о 19 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно сестри ОСОБА_2 , фізичного та психологічного характеру, в результаті чого могла бути задана шкода здоров'ю. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Добушовський О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2024 року, ухвалити постанову про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв домашнього насильства відносно сестри, а надані нею пояснення є суперечливими, оскільки їх вона змінювала тричі та надавала неправдиві показання.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування надав до матеріалів справи Консультативний висновок КНП «5а міська клінічна поліклініка м. Львова» відповідно до якого було зафіксовано тілесні ушкодження, які отримав ОСОБА_1 07 вересня 2024 року. Однак слідчий не долучив даний висновок до матеріалів справи.
Апелянт вказує, що не повідомлення суддею ОСОБА_1 про засідання, позбавило його права надати свої пояснення.
ОСОБА_1 , захисник Добушовський О.В. підтримали апеляційну скаргу, просили задоволити. ОСОБА_1 пояснив, що між ним та сестрою на даний час є спір щодо будинку, він не наносив тілесних ушкоджень сестрі ОСОБА_2 , навпаки саме сестра побила його.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП України завданнями у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, і в ньому повинні бути вказані: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов'язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду від 29 жовтня 2024 на відповідність зазначеним вимогам закону з урахуванням доводів апеляції, встановлено, що судовий розгляд даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції відбувся без додержанням вказаних норм законодавства, а висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є передчасним.
Так, у відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП, відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Тобто, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало вчинення домашнього насильства (тобто, які дії вчинила особа) і це є обов'язковим .
В даному випадку протокол серії ВАВ №020152 від 09.10.2024 відносно ОСОБА_1 складений без врахування вимог Закону. В ньому зазначено, що ОСОБА_1 07.09.2024 року о 19 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно сестри ОСОБА_2 , фізичного та психологічного характеру, в результаті чого могла бути задана шкода здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
Однак, як вбачається з протоколу, в такому не вказано, які саме дії ОСОБА_1 вчинив по відношенню до сестри ОСОБА_2 .
Неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність наведених вище даних, позбавило суд можливості об'єктивно встановити обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за насильство фізичного характеру, що не спричинило тілесних ушкоджень, однак як у ОСОБА_2 так і у ОСОБА_1 наявні тілесні ушкодження внаслідок конфлікту, який мав місце між ними 07.09.2024.
На переконання апеляційного суду, без усунення зазначених недоліків зробити однозначний висновок щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 не є можливим, відтак неповнота даних є істотною і апеляційний суд не наділений повноваженнями таку усунути.
За змістом ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що висновок судді є передчасним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а матеріали протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , як неповно з'ясовані та неналежно оформлені, - направленню до ВП №3 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області для приведення матеріалів протоколу у відповідність до вимог закону, що дало б можливість прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника Добушовського Ореста Васильовича задоволити.
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2024 року скасувати.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повернути до ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області через Пустомитівський районний суд Львівської області для належного оформлення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.