Справа №: 671/51/25
(заочне)
25 лютого 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.,
при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Яцишин Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся в суд до ТОВ «Росвен Інвест Україна» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме: виконавчого надпису № 199 від 11.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором № 005-99914-141012 від 20.10.2012 року, укладеного між ПАТ “Дельта Банк» та позивачем. В обгрунтування позову зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Яцишиним А.М. 12.03.2021 року відкрито виконавче провадження № 64808600, в межах якого, зокрема, приватним виконавцем винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 17.03.2021 року, про арешт коштів боржника від 21.06.2024 року. У виконавчому написі № 199 від 11.01.2021 року зазначено, що ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору № 142/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 26.01.2018 року, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 005-99914-141012 від 20.10.2012 року, укладеним між ПАТ “Дельта Банк» та ОСОБА_1 , в сумі 36806 грн. 71 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 21603 грн. 66 коп., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 15203 грн. 05 коп. Виконавчим написом пропонується задовольнити вимоги ТОВ «Росвен Інвест Україна», стягнути з ОСОБА_1 за період з 27.01.2018 року по 16.12.2020 року заборгованість у розмірі 36806 грн. 71 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 21603 грн. 66 коп., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 15203 грн. 05 коп. За вчинення виконавчого напису із стягувача стягнуто плату, яка підлягає стягненню з боржника. Загальна сума, яка підлягає стягенню з боржника на користь стягувача 37306 грн. 71 коп. В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що нотаріус при вчиненні нотаріальної дії повинен був керуватись Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до вказаного нормативного акту підчтавою для вчинення виконавчого напису є оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору. Вказує, що кредитний договір № 005-99914-141012 від 20.10.2012 року, укладений між ПАТ “Дельта Банк» та ОСОБА_1 , не був посвідчений нотаріально. Крім того, зазначає, що нотаріус при вчинені виконавчого напису не перевірив безспірність сум, які були нараховані відповідачем.Зазначає, що йому не було направлено банком письмової вимоги про погашення заборгованості, що свідчить про відсутніясть правових підстав для вчинення виконавчого напису. Позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн.
Позивач та його представник ОСОБА_2 подали заяви, в яких позов підтримали, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач, який про час, місце та дату судового засідання повідомлений відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з'явився. Тому згідно вимог ст. 280 ЦПК України за письмовою згодою позивача суд проводить заочний розгляд справи.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 11.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий надпис № 199 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором № 005-99914-141012 від 20.10.2012 року. Із змісту виконавчого надпису вбачається, що пропонується стягнути з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 005-99914-141012 від 20.10.2012 року, укладеного між ПАТ “Дельта Банк» та позивачем, право вимоги за яким перейшло на підставі договору № 142/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 26.01.2018 року до ТОВ «Росвен Інвест Україна», заборгованості за перід з 24.01.2018 року по 16.12.2020 року в сумі 36806 грн. 71 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 21603 грн. 66 коп., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 15203 грн. 05 коп. За вчинення виконавчого напису із стягувача стягнуто плату, яка підлягає стягненню з боржника. Загальна сума, яка підлягає стягенню з боржника на користь стягувача 37306 грн. 71 коп. (а.с. 10).
12.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Яцишиним А.М. відкрито виконавче провадження № 64808600. В межах виконавчого провадження приватним виконавцем винесено, зокрема, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 17.03.2021 року, про арешт коштів боржника від 21.06.2024 року
Так, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальну дію - вчинення виконавчого напису.
Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Окрім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі- Перелік), зі змінами внесеним постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Переліком визначено, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року № 92.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При цьому, п. 1 Переліку стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким кредитний договір № 005-99914-141012 від 20.10.2012 року, укладений між ПАТ “Дельта Банк» та ОСОБА_1 , не являється.
Отже, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не врахував тієї обставини, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, які укладені у простій письмовій формі вже не чинні.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц.
Судом встановлено, що стягувач не надав, а нотаріус не перевірив наявності безспірності заборгованості боржника.
Під час судового розгляду відповідачем ТОВ «Росвен Інвест Україна» не доведено, що під час вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису, позивач, як боржник мав заборгованість та докази розміру такої заборгованості.
Сам факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених для нього вимог і визнання їх.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів на підтвердження того, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, відповідачем не надано.
Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався у наявності безспірної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Росвен Інвест Україна».
Крім того, кредитний договір № 005-99914-141012 від 20.10.2012 року, укладений між ПАТ “Дельта Банк» та ОСОБА_1 , не був посвідчений нотаріально.
З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду в справі №910/10374/17 від 21.09.2021 року, встановлено порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, а це є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням викладеного, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідач ОСОБА_1 є особою із інвалідністю ІІ групи. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону “Про судовий збір»при подачі позовної заяви до суду позивач був звільнений від сплати судового збору.
Оскільки у даній справі позивач заявив дві вимоги немайнового характеру (про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про забезпечення позову), щодо яких суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати з розгляду даної справи в розмірі 2422 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на рахунок держави.
Крім того, позивачем понесено судові витрати на оплату послуг правової допомоги в розмірі 5000 грн., які позивач просить стягнути на його користь з відповідача.
На підтвердження витрат на оплату послуг правової допомоги позивачем надано ордер на надання правничої допомоги, виданий адвокатом Дембіцьким О.В., копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги № 03/12-2024 від 12.12.2024 року, укладений із адвокатом Дембіцьким О.В., згідно п. 5 якого встановлено отримання адвокатом винагороди у формі гонорару в розмірі 5000 грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 03/12-2024 від 07.01.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 оплатив адвокату Дембіцькиму О.В. 5000 грн. на підставі договору про надання правової допомоги № 03/12-2024 від 12.12.2024 року, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, якій містить, зокрема, детальний опис робіт (а.с. 26, 27, 28-29, 31, 32).
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 141, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий надпис № 199 від 11.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі в сумі 36806 грн. 71 коп. за кредитним договором № 005-99914-141012 від 20.10.2012 року, укладеного між ПАТ “Дельта Банк» та ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь держави судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи: позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю “Росвен Інвест Україна», ЄДРПОУ 37616221, адреса: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6; треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 35; приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Яцишин Андрій Миколайович, адреса: 02002, м. Київ, вул Сверстюка Євгена, 17, офіс 910, 910/1.
Рішення складено 25 лютого 2025 року.
Суддя: