Справа №601/3634/24
Провадження № 2/601/111/2025
24 лютого 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Клим Т.П.,
з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Кременець за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 15 жовтня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області у цивільній справі № 601/859/20 від 24 червня 2020 року шлюб між позивачем та відповідачем - розірвано. За час перебування у шлюбі сторонами у справі за спільні кошти придбано транспортний засіб Volkswagen Jetta, 1990 року випуску, об'єм двигуна 1598 см. куб. відповідно до договору купівлі-продажу № 6726/19/034496 від 26 червня 2019 року, який в подальшому зареєстрований за ОСОБА_1 .. Наразі транспортний засіб перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_2 .. Позивач звертається до суду з метою припинення права спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб Volkswagen Jetta, 1990 року випуску, виділення автомобіля в особисту приватну власність ОСОБА_2 , а також аби стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1/2 частки від ринкової вартості автомобіля.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 13.12.2024 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, сторонам наданий строк для подання заяв по суті справи.
21 січня 2025 року представником відповідача адвокатом Корфом П.К. подано відзив на позовну заяву. Згідно з яким просив відмовити у задоволені позовних вимог за необґрунтованістю.
12 лютого 2025 року представник позивачки адвокат Сідоров В.М. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до уточнених позовних вимог просять припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на транспортний засіб Volkswagen Jetta, 1990 року випуску, об'єм двигуна 1598 см. куб., який зареєстрований за ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу №6726/19/034496 від 26.06.2019. Транспортний засіб Volkswagen Jetta, 1990 року випуску, об'єм двигуна 1598 см. куб., який зареєстрований за ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу №6726/19/034496 від 26.06.2019, виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 .
У судове засідання позивачка та її представник адвокат Сідоров В.М. не з'явились.
У судове засідання 24.02.2025 представник відповідача адвокат Корф П.К. подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог визнав повністю, просив повернути позивачу 50 % сплаченого нею судового збору.
Частини 1, 4 ст. 206 ЦПК України визначають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, ураховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними зі здійсненням права спільної сумісної власності подружжя, та регулюються нормами Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у ст. 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.
Розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 63 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована і один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд встановив, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області у цивільній справі №601/859/20 від 24 червня 2020 року було розірвано.
Як вбачається з відповіді начальника ТСЦ МВС №6143 від 13 квітня 2024 року на адвокатський запит, згідно з даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , зареєстрований автомобіль Volkswagen Jetta, 1990 року випуску, об'єм двигуна 1598 см.куб., дата реєстрації 27.06.2019, на підставі договору купівлі продажу №6726/19/034496 від 26.06.2023.
Такі обставини в сукупності дають суду підстави вважати, що спірне нерухоме майно набуте та зареєстроване за ОСОБА_1 під час перебування останньої у шлюбі з ОСОБА_2 ..
Докази того, що указане майно є особистим приватним майном відповідача, суду не надані.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відтак суд вважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачем той факт, що автомобіль придбаний подружжям під час перебування сторін у шлюбі, а тому належать сторонам на праві спільної сумісної власності і підлягає поділу між ними у рівних частках.
Наявність обставин, які давали б підстави для відступлення від принципу рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності, суд не встановив.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги, що при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією №71611389 від 11.12.2024, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору у сумі 605,60 грн., а інші 50 відсотків судового збору у сумі 605,60 грн. необхідно повернути позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст. 4, 76-81, 89, 141, 142, 206 ч. 1, 4, 247 ч. 2, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на транспортний засіб Volkswagen Jetta, 1990 року випуску, об'єм двигуна 1598 см. куб., який зареєстрований за ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу №6726/19/034496 від 26.06.2019.
Транспортний засіб Volkswagen Jetta, 1990 року випуску, об'єм двигуна 1598 см. куб., який зареєстрований за ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу №6726/19/034496 від 26.06.2019, виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 .
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок по квитанції №71611389 від 11.12.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
Головуючий: