Справа №944/5574/24
Провадження №1-кп/944/781/25
24.02.2025 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості щодо якого 01 вересня 2024року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024142350000355 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Галищинці Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ПП «Торговий Дім «Газсервіс», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що весною 2008 року в обідній час (більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося за можливе) ОСОБА_4 , знаходячись в гаражному приміщенні, що розташоване за адресою: м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області (точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено), усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою болгарки вирізав майданчик з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_1 з автомобіля марки «Вольксваген Т-4», моделі Т-42.4Д д.н.з. реєстраційний номер НОМЕР_2 та в подальшому за допомогою зварювального апарату приварив на інший номер кузова НОМЕР_3 , з метою подальшого користування зазначеним транспортним засобом, чим довів свій злочинний умисел, направлений на знищення вузлів транспортного засобу, до кінця.
31.08.2024 ОСОБА_4 рухаючись на вказаному транспортному засобі «Вольксваген Т-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 із номером кузова НОМЕР_3 через МПП «Краковепь» на виїзд з України, під час перевірки документів, працівниками прикордонної служби було виявлено факт незаконної заміни номера кузова.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано як заміна ідентифікаційного номера кузова, без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ст.290 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду клопотання, у якому просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі вимог ст.49КК України та закрити кримінальне провадження.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання, подане обвинуваченим, просить таке задовольнити, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі вимог ст.49КК України та закрити кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення даного клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження, суд прийшов до наступного.
Статею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Санкцією ст.290 КК України передбачено покарання у виді штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно до вимог ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.290 КК України на час вчинення кримінального правопорушення відносилося до злочинів невеликої тяжкості, в подальшому згідно Закону в редакції від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020 відносяться до кримінальних проступків.
Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Як вбачається з обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.290 КК України весною 2008 року, строк давності якого передбачений ст.49ККУкраїни закінчився. Обвинувачений від досудового розслідування не ухилявся, та не вчинив нового кримінального правопорушення.
Частиною 3 ст.4 КК України передбачено, що часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
З п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12, слідує, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 ККУкраїни, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялась від слідства або суду та не вчинила нового злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Судом роз'яснено обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючими підставами, на що останній погодився.
Відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
За положеннями п.2 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст.288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у
ст.49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст.49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №192/3301/16-к від 25.02.2021.
Перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши заявлену згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , та беручи до уваги те, що кримінальне правопорушення за яким обвинувачується ОСОБА_4 є проступком, суд, приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого слід задовольнити. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, оскільки, з часу вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, у даному кримінальному провадженні,
минули строки передбачені ст.49ККУкраїни, а кримінальне провадження слід закрити.
Заходи забезпечення у виді арешту, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 03.09.2024 року, підлягають скасуванню.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.284, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України на підставі вимог ч.1 ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості щодо якого 01 вересня 2024року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024142350000355 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 КК України - закрити.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 03.09.2024 року на автомобіль марки «VOLКSWAGEN», моделі «T4 2.4D» із д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_4 , видане на ім'я ОСОБА_6 та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля, у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном - скасувати.
Речові докази, а саме, автомобіль марки автомобіль марки «VOLКSWAGEN», моделі «T4 2.4D» із д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_4 видані на ім'я ОСОБА_6 та ключ від замка запалювання вказаного автомобіля, які постановою уповноваженого на здійснення дізнання ДОП ВП Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 від 01 вересня 2024року визнані речовим доказом в кримінальному провадженні №12024142350000355 від 01 вересня 2024року, після набрання ухвалою законної сили - передати для потреб ЗСУ, а саме, командиру військової частини НОМЕР_5 - ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СУДДЯ: ОСОБА_1