Справа № 944/225/25
Провадження №3/944/494/25
17.02.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українку, громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 31 грудня 2024 року серії ЗхРУ № 241167, складеним помічником начальна відділу-начальником кінологічного відділу прикордонної служи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » лейтенантом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Як зазначено в протоколі, суть правопорушення полягає в тому, що 31 грудня 2024 року, о 11 год 15 хв, ОСОБА_1 була виявлена інспектором відділення моніторингу обстановки майстер-сержантом ОСОБА_3 та в подальшому була затримана прикордонним нарядом «Група реагування» від ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на околиці населеного пункту «Глиниці» (територія Яворівської об'єднаної територіальної громади Яворівського району Львівської області» на відстані близько 600 метрів від лінії державного кордону України в Республіку Польща, поза пунктом пропуску через державний кордон України. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, однак її захисник Гіммельфарб С.О. подав клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Клопотання про закриття провадження мотивував тим, що опис подій, викладений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає фактичним обставинам, що склалися. ОСОБА_1 на даний час мешкає в Республіці Чехія та у 2024 році неодноразово перетинала державний кордон України у встановленому законом порядку, що підтверджується відмітками в її закордонному паспорті громадянина України. Під час передостаннього перетину державного кордону, в неї загубилась її домашня тварина - кішка. Саме з метою розшуку тварини, вона прийшла з пункту перетину кордону «Краковець», який знаходиться в безпосередній близькості від с.Глиниці. На час затримання ОСОБА_1 рухалась з боку державного кордону, а не в його напрямку. Такі ж покази вона надала прикордонникам при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, при ній знаходились об'яви про зникнення тварини, які вона мала намір розмістити в населеному пункті. В цей же день вона виїхала з території України у встановлений законом спосіб, через пункт пропуску. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст.204-1 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю.
Оцінивши доводи ОСОБА_4 адвоката Гіммельфарб С.О., на які він посилається в клопотанні про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, у спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства.
Відповідно до вимог Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
А відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що вбачається із відміток у закордонному паспорті громадянина України ОСОБА_1 31 грудня 2024 року в'їхала на територію України через міжнародний пункт пропуску «Краківець-Корчова» та також цього ж дня 31 грудня 2024 року виїхала з України через цей же пункт пропуску.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , які були надані нею під час складення протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що вона приїхала до міжнародного пункту пропуску «Краківець-Корчова» 31 грудня 2024 року та приблизно о 04:00 год перетнула КПП. Після цього, залишивши автомобіль на заправці «ОККО» та пішла шукати свого кота, якого загубила під час перетину кордону 06 грудня 2024 року. По дорозі її зупинив працівник прикордонної служби та повідомив, що не можна тут ходити, оскільки це прикордонна територія. Вона попросила дозволу піти в село Глиниці, щоб пошукати кота, і їй такий дозвіл було надано. В подальшому, уже в селі її знову зупинили працівники прикордонної служби та затримали. Свою вину визнала в тому, що не знала прикордонного законодавства.
Як вбачається із закордонного паспорта громадянина України ОСОБА_1 дійсно перетинала державний кордон України 31 грудня 2024 року в міжнародному пункті пропуску «Краківець-Корчова», в час, як вона стверджує загубила на пункті пропуску свого кота.
Суддя погоджується з твердженням захисника Тутберідзе О.А., що належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , в умисній спробі перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України матеріали справи не містять.
Таким чином дослідивши та оцінивши відомості протоколу про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалів, а також клопотання представникаОСОБА_1 адвоката Гіммельфарб С.О., суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , слід закрити.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Д.Б. Поворозник