Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/952/25
Провадження №: 2-а/332/24/25
25 лютого 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву адвоката Левицької Юлії Василівни в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановила:
Адвокат Левицька Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Поновити ОСОБА_1 , строк на подання позову до суду про скасування постанови № 805 від 02.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення, визнавши його поважним.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 805 від 02.10.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , задовольнити в повному обсязі.
3. Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн. визнати протиправною та скасувати.
4. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
5. Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн.
6. Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, які будуть підтверджені документально протягом п'яти днів з дня постановлений судового рішення по справі.
7. Під час відкриття провадження у справі, прошу витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі якого була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 805 від 02.10.2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .
Позовна заява подана з додержанням вимог ст. ст. 160, 161, 172, 286 КАС України.
Позовна заява підсудна Заводському районному суду м. Запоріжжя, підстав для відмови у відкритті провадження у справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Представником позивача заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подачу позову до суду, із посиланням на те, що про наявність постанови оскаржувальної постанови, як виконавчого документу, йому стало відомо 21.02.2025, коли на його адресу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2025 року Лівобережного ВДВС ЗМУЮ (м. Одеса).
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно зі ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частинами 1 і 3 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
У статті 121 КАС України зазначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати зловживань та ухилення від отримання інформації про рух справи.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) від 28 листопада 1999 року, пункт 61).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії), пункт 52).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
У справах «Osman v. the United Kingdom» (Осман проти Сполученого королівства) та «Kreuz v. Poland» (Креуз проти Польщі) ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Тому, враховуючи те, що відповідно до позовної заяви позивач ознайомився зі змістом оскаржуваної постанови 21.02.2025, суд доходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку для її оскарження.
Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч.ч.1-2, 4-5 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В той же час, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ним вжито достатньо заходів для самостійного отримання доказів, а тому, клопотання позивача про витребування доказів - не підлягає задоволенню.
Положення КАС України містять норму про те, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Згідно ч.3 ст.84 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
У ч.ч.7-9 ст.84 КАС України вказано, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе за власною ініціативою витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені копії: матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП; розпорядження №61 до ПрАТ «Запоріжвогнетрив»; акт про відмову від ознайомлення з наказом №164 від 23.08.2024 «Про оповіщення працівників про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 »; за наявності, - копії повісток на ім'я ОСОБА_1 ; документів, що підтверджують надсилання копії постанови від 805 від 02.10.2024 на ім'я ОСОБА_1 ; Журналу обліку протоколів про адміністративне правопорушення із відомостями про протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 20, 22, 160-161, 171, 257, 288 КАС України, -
постановила:
Відкрити провадження у справі за позовом адвоката Левицької Юлії Василівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні о 14 години 00 хвилин 04 березня 2025 року в приміщенні Заводського районного суду м. Запоріжжя за адресою: вул.М.Симчича, 65.
Ухвалу про відкриття провадження у справі направити учасникам провадження.
Клопотання сторони позивача про витребування доказів - залишити без задоволення.
Витребувати за ініціативою суду у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені копії: матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП; розпорядження №61 до ПрАТ «Запоріжвогнетрив»; акт про відмову від ознайомлення з наказом №164 від 23.08.2024 «Про оповіщення працівників про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 »; за наявності, - копії повісток на ім'я ОСОБА_1 ; документів, що підтверджують надсилання копії постанови від 805 від 02.10.2024 на ім'я ОСОБА_1 ; Журналу обліку протоколів про адміністративне правопорушення із відомостями про протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
Копію вказаної ухвали до виконання на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ).
Витребовувані судом матеріали прошу надати суду негайно після отримання вказаної ухвали задля недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи.
Роз'яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені КАС України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Встановити відповідачу строк до судового засідання для подання до суду відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Відповідач зобов'язаний згідно з ч. 4 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копію відзиву та доданих до нього документів надіслати (надати) іншим учасникам справи
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КАС України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву відповідача для подання відповіді на відзив, відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://court.gov.ua/fair.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Погрібна