25 лютого 2025 року м.Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судових засідань Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Рівненській області ДПП рядового поліції Шереди Лілії Леонідівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Рівненській області ДПП рядового поліції Шеруди Лілії Леонідівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначає, що постановою на неї неправомірно накладено адміністративне стягнення, постанова незаконна, винесена з порушення норм КУпАП, а тому вона підлягає скасуванню, а справа закриттю. Зазначає, що 28 листопада 2023 року в 22 год. 15 хв. в м.Рівне на вул.С.Бандери, 1 Е рядовим взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Рівненській області Шередою Л.Л. УПП в Рівненській області було складено постанову серії ЕНА № 1034785 від 28 листопада 2023 року за ч.2 ст.122 КУпАП щодо неї, ОСОБА_1 . Копії оскаржуваної постанови вона особисто не отримувала, а про її існування взнала 14 жовтня 2024 року. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні порушені її права, матеріальні та процесуальні норми. Зокрема, на її вимогу поліцейська не надала адвоката-захисника, не ознайомила з матеріалами адміністративної справи, не продемонструвала відео самого правопорушення, яке вона повністю заперечує, як і сам факт керування транспортним засобом за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху із наданням десятиденного терміну для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали позивачем.
06 листопада 2024 року від позивача надійшла заява із виправленими недоліками.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 поновлено пропущений строк для звернення до суду з даним позовом. Прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
27 листопада 2024 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов до суду відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що 28 листопада 2023 року об 21 год. 33 хв. в місті Рівне по вулиці Степана Бандери, 1Е позивач керувала транспортним засобом КІА SPORTAGE, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , без увімкнення ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушила п.19.1.п Правил дорожнього руху, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. Одночасно, поліцейськими було зафіксовано адміністративний проступок, вчинений позивачем, що передбачене п.19.1. ПДР України, а саме як вбачається із відеоматеріалів та фактично часу вчинення адміністративного правопорушення (21 год. 33 хв.) позивачка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом КІА SPORTAGE, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , саме в темну пору доби. Також зазначив, що відеоматеріали додані до відзиву підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Дана подія та розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була зафіксована на технічний пристрій 470597. З відеозаписів вбачається, що поліцейським було повідомлено причину зупинки, надано роз'яснення щодо суті порушення, проведено розгляд справи та винесено оскаржувану постанову. Крім того, патрульні поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 про можливість використання права на юридичну допомогу, однак не зобов'язані самостійно забезпечувати їй таку допомогу та надали позивачці по справі номер телефону гарячої лінії до служб БПД та фактично йшли на контакт з особою аби допомогти їй скористатися своїм правом (викликати адвоката). Тому, враховуючи викладене у відзиві, просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.
02 грудня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2024 року здійснено перехід від розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 20 грудня 2024 року.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та наданих ним пояснень, просить суд їх задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача ДПП заявлені позовні вимоги позивача не визнала та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов та наданих письмових пояснень.
В судове засідання відповідач інспектор, рядовий взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Рівненській області Шереда Л.Л. УПП в Рівненській області не з'явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином судовою повісткою. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавала.
Допитана судом свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що 28 листопада 2023 року об 21 год. 33 хв. в місті Рівне по вулиці Степана Бандери саме вона керувала транспортним засобом, працівники поліції їх не зупиняли, вона сама припаркувала автомобіль і пішла у справах, в машині залишилась її сестра ОСОБА_1 . Коли вона повернулась, то вже бачила як працівники поліції складали якісь документи, вона пояснила, що саме вона керувала автомобілем, проте її пояснення не були взяті до уваги.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 28 листопада 2023 року інспектором, рядовим взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Рівненській області Шередою Л.Л. УПП в Рівненській області була винесена постанова серії ЕНА №1034785 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 .
Як зазначено у вказаній постанові, 28 листопада 2023 року 21:33:16 м.Рівне, вул.Степана Бандери, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, порушив п.19.1.а ПДР - Порушення водіями ТЗ викор.освітл. в темну пору, в умов.недостатньої видимості, в тунелях, адміністративна відповідальність за дане порушення передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП, внаслідок чого поліцейським накладено на водія адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 грн.
Відеофіксація проводилася на технічний пристрій 470597.
Згідно постанови ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Відповідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (надалі Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил, зокрема, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Згідно п.9.2.(б) ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст.7 КУпАП).
За загальним правилом частини 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст.77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов'язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
На долученому представником відповідача відеозаписі з технічного пристрою на технічний пристрій 470597, про що містяться відомості у постанові, факту порушення ОСОБА_1 пункту 19.1.а (без увімкнення ближнього світла фар в темну пору доби), що, як слідує із матеріалів справи, і стало причиною зупинки транспортного засобу КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , не зафіксовано.
В своєму відзиві представник відповідача зазначає, що розгляд справи проводився відповідно до статі 279 КУпАП; позивачу було повідомлено про розгляд справи, названо особу, яка буде проводити розгляд справи, місце розгляду справи, повідомлення права відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; оголошення про прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності; оголошення винесеної постанови; проведено фіксування відмови від проставлення водієм підпису та від отримання копії постанови.
Фактично, доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є безпосередньо наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського. Однак, суд вважає, що твердження представника відповідача про наявність відеозапису який безпосередньо підтверджує факт правопорушення, що інкримінується позивачці, не заслуговують на увагу, оскільки даний відеозапис не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.
Крім того, відповідно до ст.268 КУпАП Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 виявила бажання скористатись правовою допомогою, про що заявила інспектору. Однак, інспектором не вжито необхідних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги у зв'язку з чим, було допущено порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і фактично було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відтак, під час розгляду справи встановлено, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, зафіксовано лише в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 1034785 від 28.11.2023 року. Жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у зазначеній постанові, які б безумовно свідчили про порушення ОСОБА_1 п.19.1.а Правил дорожнього руху та зазначеної статті КУпАП, матеріали справи не містять.
Досліджений в судовому засіданні відеозапис також не містить таких відомостей.
Суд вважає необхідним зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, відповідачем не надано суду жодного доказу щодо правомірності дій посадової особи при складанні постанови відносно позивача.
При цьому, позов ОСОБА_1 ґрунтується як на запереченні вчинення проступку так і на порушенні працівником поліції норм процесуального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
За даних обставин, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
В силу вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначив наступне: «…У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».
Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому відповідно до п.3 ст.293 КУпАП, ст.286 КАС України, вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.9,19,72-77,241-246,255,286,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Рівненській області ДПП рядового поліції Шеруди Лілії Леонідівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1034785 від 28.11.2023 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2
Відповідач: Департамент патрульної поліції, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646
Відповідач: інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Рівненській області ДПП рядова поліції Шеруда Лілія Леонідівна, м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14А
Повне судове рішення складене 24 лютого 2025 року.
Суддя Н.Г. Кучина