Справа № 373/349/25
про відкриття провадження
24 лютого 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Хасанова В.В., розглянула позовну заяву про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, 03048;
Позивач 06.02.2025 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3960432 від 29.01.2025, складену інспектором поліції 1 взводу 4 роти Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі УПП у Київській області Мирошніченком С.О. про накладення стягнення на позивача у виді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.
Також просить стягнути з відповідачів Департаменту патрульної поліції та Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025 головуючим суддею визначено Хасанову В.В.
Ухвалою суду від 12.02.2025 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали позивачем, у межах встановлених судом строків, подано заяву про усунення недоліків та позовну заяву в новій редакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Отже, суд дійшов висновку, що позовна заява, з урахуванням усунутих недоліків, подана з додержанням вимог статей 160, 161 КАС України, з дотримання правил предметної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.
Підстави для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження відсутні.
Суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального провадження враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина третя статті 257 КАС України).
З огляду на положення визначені у пункті 3 частини шостої статті 12, статті 257, пункту 2 статті 263 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
В новій редакції позовної заяви відповідачем у справі, з урахуванням вказаних в ухвалі суду від 12.02.2025 недоліків, позивач зазначив Департамент патрульної поліції та висунув до нього позовні вимоги.
Зазначення в позовній заяві іншого, не зазначеного в первісній позовній заяві відповідача суд розцінює як згоду позивача на заміну первісного відповідача належним відповідачем.
За приписами частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
За приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: як зокрема порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.
Згідно з пунктами 1-4 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений Наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 ДПП є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку.
Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції).
Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
Відповідно до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Однак, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Отже, оскільки батальйон патрульної поліції в місті Бориспіль є структурним підрозділом органу державної влади, відповідно до статті 43 КАС України не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності та не може виступати відповідачем у справі, відповідачем у новій редакції позовної заяви зазначено Департамент патрульної поліції, який є належним відповідачем у даній справі, суд вбачає за доцільне замінити первісного відповідача на належного.
Керуючись статтями 2, 48, 248, 256, 286, 294, 295 КАС України, суддя, -
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Замінити первісного відповідача у справі Батальйон патрульної поліції в місті Бориспіль належним відповідачем Департаментом патрульної поліції Національної поліції України (код в ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3).
Справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Запропонувати відповідачу в строк 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати до Дарницького районного суду м. Києва відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів позивачу.
Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справу буде вирішено за наявними матеріалами.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Інформацію щодо справи, що розглядається можна отримати за електронною адресою суду: http://ph.ko.court.gov.ua/sud1019/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Хасанова