Справа № 372/6194/24
Провадження № 2-421/25
10 лютого 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Глущенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Банк) звернулось до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 серпня 2021 року між АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. Як вбачається з анкети-заяви, вона разом з умовами,тарифами,таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Відповідно до умов договору АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» надав відповідачу кредит у розмірі 40 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Станом на 12 січня 2023 року прострочення зобов'язання зі сплати місячного мінімального платежу за договором перевищило 90 днів, у зв'язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 12 січня 2023 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходив, дій щодо погашення кредиту не вчиняв. У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 26 травня 2024 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» становить 18 337,70 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням прав та законних інтересів Банку, а тому позивач був змушений з вернутися до суду з даним позовом.
22.11.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.
Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з'явився, подав клопотання до суду про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась на адресу суду надала відзив в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що не підписувалися Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», витяг з тарифів та паспорт споживчого кредиту, відповідно вказані документи, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27.08.2021 року шляхом підписання анкети-заяви. Окрім цього, в наданих позивачем Умовах і правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank» зазначено, що останні набувають чинності з 01.12.2022 року, у той час як анкета-заява підписана відповідачем 27.08.2021 року, тому, за будь-яких обставин вона не могла бути ознайомлена з цими Умовами і правилами у 2021 році. Зазначає, що нею було підписано лише анкету, між тим, в самій анкеті не зазначені ні процентна ставка за користування кредитними коштами, ні строк надання банківських послуг, ні будь-які інші умови надання банківських послуг, про які йдеться у ній. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитом, надані банком Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank та Витяг з Тарифів банку картки monobank, не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, а тому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
13.01.2025 року на адресу суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідно до змісту Анкети-заяви, яка була підписана відповідачем при відкритті банківського рахунку, відповідач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг. Окрім цього, згідно п. 5 Анкети-заяви, клієнт ознайомився та погодився, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг “Monobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинність. Пунктом 1 запевнення відповідач підтвердив отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо, зобов'язався виконувати умови Договору. Анкета-заява є невід'ємною частиною Договору і враховуючи її зміст, підписавши Анкету-заяву, відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма частинами договору і отримав відповідні примірники. У вищевказаних документах, що разом становлять укладений між Позивачем та Відповідачем Договір (Анкета-заява, Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту) містяться всі істотні умови договору, у тому числі умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строк повернення кредиту, а тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 27.08.2021 року відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на його ім'я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку, відповідно до умов Договору.
Погодився, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати.
Відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, він беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступу розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Позивач стверджує, що на підставі укладеного Договору 27.08.2021 року відповідач отримав кредит у розмірі 40000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом є платіжна карта НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості за Договором б/н від 27.08.2021 року, станом на 26.05.2024 року, відповідач має заборгованість у розмірі 18 337, 70 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За змістом статей 4, 5 ЦПК України, статті 15 ЦК України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту.
Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.
Сутність розглянутого судом спору полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) зобов'язань за кредитом, наданим позивачем в межах договору від 27.08.2021 року.
Беручи до уваги, що взаємовідносини Банку і відповідача як позичальника в даному випадку виникли на підставі підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 27.08.2021 року, правовідносини сторін регулюються положеннями ЦК України відносно кредитного договору.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частини 1, 3 статті 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частин 4 статті 1056-1 ЦК України якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 645/59/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі Положення) інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Пунктом 60 Положення визначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.
Згідно з п. 61 Положення форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).
Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Отже, саме виписка по рахунку є належним доказом підтвердження видачі кредиту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Позивачем не надано до суду банківської виписки з рахунку позичальника, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що належних доказів наявності заборгованості за наданим кредитом та її розміру матеріали справи не містять.
Як вбачається з анкети-заяви, долученої до позовної заяви, в ній не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку, строк дії цієї картки.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Сам по собі розрахунок заборгованості не відноситься до первинних банківських документів і відображає методику нарахування позивачем заборгованості, але не відображає операції з надходження кредитних коштів на рахунки клієнта та їх повернення.
У розрахунку заборгованості зазначено, що розмір заборгованості за наданим кредитом складає 18337, 70 грн. і вказана сума заявлена банком до стягнення. Проте, будь-яких доказів користування кредитними коштами, підвищення (збільшення) кредитного ліміту до матеріалів справи позивачем надано не було.
Також, позивачем не надано до суду банківської виписки з рахунку позичальника, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
За відсутності доказів про розмір наданого кредиту суд позбавлений можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем.
Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивачем всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не було надано суду жодних належних доказів тих обставин, про які він заявляє у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором від 27.08.2021 року та наявність заборгованості за наданим кредитом в сумі 18337, 70 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.В.Потабенко