Справа № 372/5890/24
Провадження № 2-369/25
(заочне)
18 лютого 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Рабчун Р.О.
при секретарі Редька Н.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних,
У листопаді 2024 року позивач в особі представника ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості 3 % річних, які нараховано на суму простроченого зобов'язання за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року за кредитним договором № 11121972000 від 26.02.2007 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем. Також просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» сплачений судовий збір у розмірі 6 196,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.02.2007 року року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (що з 21.12.2009 змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та або Банк) та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11121972000, за яким, Банк надав ОСОБА_4 кредит в іноземній валюті у сумі 80 000,00 доларів США, а ОСОБА_4 зобов'язалась прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 26 лютого 2022 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти розмірі 12 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, а кредитним договором між ОСОБА_5 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений Іпотечний договір № 48373 від 26.02.2007 року, за умовами якого, ОСОБА_4 передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
У зв?язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору Банк звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2010 р. по справі 2- 3693/10 позов Банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11121972000 від 26.02.2007 року в сумі 85 198,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на день розрахунку заборгованості становило 681795 грн. 74 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. Для виконання рішення суду видано виконавчі листи, які пред?явлено до примусового виконання.
12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Кей - Колект» одержало право грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками ПАТ «УкрСиббанк», у тому числі і за кредитним договором № 11121835000 від 26.02.2007 року. Ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2012 року (справа № 2601/16181/12 та від 02.10.20215 року ( справа № 752/15177/15-ц) було замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей Колект», з моменту ухвалення Голосіївським районним судом м. Києва рішення від 07.10.2010 року (справа - № 2-3693/10) відповідачкою зобов'язання зі сплати заборгованості не виконувались.
Ухвалою судді від 18.11.2024 року прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.
20.12.2024 року ухвалою суду закрито підготовчий розгляд справи та призначено до розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позов не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, постановив розглянути справу заочно, згідно із статтями 223 та 280 ЦПК України.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.
Так судом встановлено, що 26 лютого 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (що з 21.12.2009 змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та або Банк) та ОСОБА_4 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11121972000/1, за яким, Банк надав ОСОБА_4 кредит в іноземній валюті у сумі 80 000,00 доларів США, а ОСОБА_4 зобов'язалась прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 26 лютого 2022 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти розмірі 12 % річних (а/с 41-49).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, а кредитним договором між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений Іпотечний договір № 48373 від 26.02.2007 року, за умовами якого, ОСОБА_4 передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (а/с 50-53).
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 умов Договору про надання споживчого кредиту № 11121972000/1 від 26 лютого 2022 року щодо сплати заборгованості, Банк звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2010 р. по справі 2- 3693/10 позов Банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11121972000 від 26.02.2007 року в сумі 85 198,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на день розрахунку заборгованості становило 681795 грн. 74 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. (а/с 31-33).
12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Кей - Колект» одержало право грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей- Колект'у тому числі і за договором № 11121835000, від 26.02.2007 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2012 р. у справ № 2601/16181/12 замінено сторону виконавчого провадження № 23986574 по виконанню рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2010 р. у справі № 2-3693/10 з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей -Колект».(а/с 36-37).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 р. у справі № 752/15177/15-ц замінено сторону виконавчого провадження № 48501874 по виконанню рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2010 р. у справі № 2-3693/10 з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей -Колект» (а/с 34-35).
Відповідачка ухиляється від виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.10.2010 року, суму заборгованості не погасила.
Відповідно до розрахунків заборгованості загальна сума 3 % річних понесених ТОВ «Кей-Колект» внаслідок прострочення відповідачами сплати заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11121972000, за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року становить 12 527, 74 доларів США.
Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04.06.2019 у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за весь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду у справі № 127/15672/16-ц погодилася з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Так, судом встановлено, що боржник ОСОБА_4 за кредитним договором не виконують грошове зобов'язання за рішенням суду, що набрало законної сили. Таке невиконання є триваючим правопорушенням, а тому у позивача, як кредитора, є право на стягнення з них коштів на підставі статті 625 ЦК України, яке обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 6196,63 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 610-611, 625 Цивільного кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП- НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» (ЄДРПОУ - 37825968) в розмірі 12527,74 доларів США.
Стягнути на користь з ОСОБА_1 , (РНОКПП- НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» (ЄДРПОУ - 37825968) сплачений судовий збір в розмірі 6 196, 63 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Р.О. Рабчун