Справа № 367/4548/23
Провадження №2-п/367/94/2024
Іменем України
12 лютого 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення,-
09.12.2024 р. адвокат Коц О.М., який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення від 04.11.2024 р. у якій просить скасувати заочне рішення у справі № 367/4548/23 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Заяву обґрунтовує тим, що відповідачка не була повідомлена про розгляд справи 04.11.2024 р. належним чином. Вказане позбавило ОСОБА_1 бути присутньою під час розгляду справи та скористатись своїми законними правами на подання відзиву та обґрунтування своєї позиції. Заочне рішення отримано 12.11.2024 р. через за стосунок «Дія», відтак просить скасувати заочне рішення.
09.12.2024 р. від представника відповідачки ОСОБА_2 надійшло повідомлення про припинення надання правничої дороги відповідачу.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явилась, направила до суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання відповідачка не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
З урахуванням наведеного, а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.
З урахуванням наведеного, а також отримання відповідачем копії рішення не у день його проголошення, суд вважає можливим поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи ун. № 367/4548/23, суд встановив наступне.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04.11.2024 року, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - позовні вимоги задоволено. Судом вирішено: «Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН) - НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 30 серпня 2018 року, органом 3215, запис №19920210-02620), на користь ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (ІПН) - НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області “16» вересня 1997 року) заборгованість за договором позики у розмірі 398 736,00 грн. (триста дев'яносто вісім тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок).Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН) - НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 30 серпня 2018 року, органом 3215, запис №19920210-02620), на користь ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (ІПН) - НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області “16» вересня 1997 року) судовий збір у розмірі 3987,36 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім гривень 36 копійок)..».
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» та направленням повісток за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , які поверталась назад до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.
Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Однак, суд зважає на не отримання відповідачем ухвал суду та судових повісток та припускає, що їх неотримання відбулося за незалежних від відповідача обставин.
Також слід звернути увагу, шо лише з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Оцінивши подану представником відповідача адвокатом Коц О.М. заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення про докази на які він мав би посилатись, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Разом із цим, правом подачі відзиву сторона відповідача не скористалась.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в тридцятиденний строк з дня проголошення ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя: Я.В. Шестопалова